Сентименталізм як літературний напрям
Псевдокласицизм як літературний напрям скував творчість письменника цілою низкою умов і правил. Вся Європа, яка перебувала в XVII – XVIII ст. під сильним культурним впливом Франції, підпорядковувалася їй і в літературному відношенні: англійці забули свого Шекспіра, німці – свою народну поезію і середньовічну літературу. Але Псевдокласичні література була, переважно “придворної”, служила інтересам і смакам тільки тієї аристократичної середовища, яка перебувала під сильним французьким впливом: тому вона була чужа і незрозуміла середнім і нижчим верствам суспільства, – з цих шарів і почався протест проти псевдокласицизму.
Перш за все позначився цей протест в Англії, країні з багатою національною літературою, яка висунула вже такого генія, як Шекспір. Середовище, в якому почалося це відродження англійських літературних смаків, була “міщанська”.
У той час, як англійський двір і знати, відірвані від народу, жили своїм особливим веселим життям на “французький манер”, міщанство англійське жило ще традиціями пуританства: ідеали сімейного життя, релігійність, світогляд, побудоване на моралі, – ось які були основи його життя. Література, створена цим середовищем, повно відбила її ідеалізм і правдиве, просте ставлення до дійсності; правдивість привела до звільнення літературної творчості від умовності псевдокласицизму; простота в розумінні і зображенні життя привела до реалізму.
Замість незрозумілих і нецікавих сюжетів з псевдоантичне життя – ця література стала розробляти сюжети із нашого сучасного повсякденного життя. Радості і печалі дійсного життя дали багатий зміст і ліриці, і роману, і драмі. Замість ложноклассических героя письменників став займати тепер звичайна людина – радості і печалі його серця, зміна його настроїв… Замість гучних військових подвигів і придворних інтриг змістом літератури стала драма приватного життя – боротьба людини з суспільством, з самим собою.
Письменник, звільнений від пут псевдокласицизму, тепер побачив красу в природі, – дикої, що не прикрашеної мистецтвом; народна поезія, вільна від будь-яких правил, вперше постала перед його звільненими очима у всій своїй величній чистоті… Так склалася в Англії поезія “вільного почуття”.
Для людей, особливо дорожили цим звільненням почуття, французька Псевдокласичні література здавалася сухою, млявою, манірної, “байдужої” – і на противагу їй, свою творчість вони назвали чутливим, “сентиментальним” (sentiment – почуття; як кажуть, це слово було введено письменником Стерном).
Так як це творчість не відривався від “дійсності” (як робив псевдокласицизм) і завжди харчувалася враженнями дійсного життя, то це літературний напрям може бути також названо сентиментально-реалістичних. Однак не можна забувати, що власне реалістичний напрямок зображувало дійсність, як вона є, іноді навіть згущаючи фарби, захоплюючись зайвим натуралізмом (наприклад, шахрайський роман), іноді стратив цю дійсність в силу ідеальних переконань автора (сатира). Сентиментально-реалістичний напрямок з дійсності брало тільки те, що зачіпало область почуття, що хвилювало серце (сумні і радісні факти з життя, зміна душевних настроїв).
Характерні риси сентименталізму – пристрасть письменника до психологічним аналізом людського серця, свого і чужого, іноді надмірна, хвороблива чутливість, нарешті, християнський ідеалізм, в основі якого покладена була любов до всього світу, – природі і людям.
Зміст це сентиментальну поезію було таким новим, що воно не могло вміститися в тих літературних видах, які насаджував псевдокласицизму. І ось ода, що оспівує “героїв”, – змінилася тепер інтимною лірикою серця; “Елегія” стала одним з улюблених видів цього нового творчості. Трагедія і комедія – змінилися “драмою” ( “слізної”, “міщанської”) – літературним видом, який повинен був висловити собою всю правду життя – з’єднати сльози і сміх в сфері дійсної, повсякденному житті. Епопея – змінилася романом ( “сімейним”, “психологічним”), який теж, замість великих світових подій, зображував тепер лише сімейні печалі і радості, надаючи цим автору і читачеві можливість глибше заглянути в серце звичайної людини.
З Англії сентименталізм перейшов на континент Європи і незабаром став тут витісняти псевдокласицизму; особливо захопилися їм німці; від них захоплення новим напрямком перейшло і до нас, в Росії. Вся ваша література XIX століття відбила на собі вплив цього літературного напряму – проповідь любові до принижених і ображених, глибоке і живе розуміння красот природи, психологічний аналіз, – словом, все характерні особливості літератури XIX століття були намічені сентименталізмом ще в XVIII в.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)