Сенс життя – психологія

Багато людей задаються питанням – в чому сенс життя? І потім вони старанно шукають відповідь на це питання, вивчаючи різні думки відомих і не дуже людей, які можна знайти в численних джерелах інформації. А думок на цей рахунок багато. Хтось бачить сенс життя в одному, хтось в іншому, а хто-то в третьому. Але в цій статті я покажу вам, шановні читачі, що відповідь на це одвічне питання лежить на поверхні, він досить простий і очевидний і його не треба ніде шукати. Цей відповідь напрошується сам собою, нам потрібно тільки уважніше придивитися до нашого життя, і тоді ми відразу зрозуміємо. А життя наше, одночасно проста і складна – вона проста за своїм задумом, але складна з точки зору самого процесу, коли людині потрібно не просто зуміти вижити в цьому далеко не самому доброзичливому світі, але і щось після себе залишити. Питання лише в тому – що і навіщо нам потрібно після себе залишати і як це зробити? Ось на нього я і буду відповідати в цій статті, щоб пояснити вам, дорогі друзі, в чому полягає сенс життя людини.

Першим ділом хочу відразу сказати вам, що людина, яка задається питанням про сенс життя – це з моєї точки зору справжня людина, розумна людина, людина, яка вміє мислити за рамками своїх потреб тварин. Тварини не задаються питанням про сенс життя – вони просто живуть. Їх завдання полягає в тому, щоб вижити і залишити потомство, щоб продовжити свій рід. А ось людина – єдина істота на цій планеті, який хоче знати – навіщо йому жити, навіщо йому виживати, заради чого, заради якої мети? І це дуже хороший, дуже правильне запитання. Так що, друзі, замислюючись про сенс життя – ви підтверджуєте свою розумність.

Так от, глянувши на життя людей, як би з боку і поміркувавши над нею, я прийшов до висновку, що існує об’єктивний і суб’єктивний сенс життя. Об’єктивний сенс життя виражається в тому, що людині потрібно продовжити свій рід, залишивши після себе потомство. До цього закликає його інстинкт розмноження. Тобто, нам потрібно продовжити рід людський, щоб зберегти людину як вид. Насправді, багато наші інстинкти спрямовані саме на це, не тільки інстинкт розмноження, а отже, у цьому полягає об’єктивний сенс життя людини. Таким чином, з точки зору природи, ми як і тварини – повинні виживати і розмножуватися, повинні продовжувати свій рід – це наше завдання. Ви запитаєте – навіщо нам продовжувати рід людський, заради якої мети? Чесно сказати друзі, я цього не знаю, і ніхто цього не може знати. Але, ми можемо припустити, що всі процеси у Всесвіті відбуваються заради досягнення якоїсь кінцевої мети, про яку ми з вами знати не можемо, тому що не повинні. Наше завдання – вижити. Вірніше, ми повинні передати свої гени нащадкам, і таким чином зіграти свою роль в довгій історії еволюції. А вже для якоїсь кінцевої мети [людям] необхідно це робити – ніхто не знає. Про те, що ми живемо насамперед для того, щоб забезпечити безсмертя людських генів, писав такий відомий англійський вчений, як Річард Докінз, який у своїй книзі “Егоїстичний ген” дуже добре пояснив цю думку. Докінз писав, що головну роль в еволюції відіграє саме ген, а не особа і не популяція, і головне завдання гена – вижити і розмножитися, в умовах жорстокої конкурентної боротьби з іншими генами. Насправді, до цієї думки приходять багато людей, що замислюються про сенс життя, адже абсолютно очевидно, що незалежно від наших бажань – наші інстинкти спонукають кожного з нас до розмноження. Завдання – передати свої гени, що стоїть перед кожним із нас. Так що, повторюся, з цієї точки зору – ми нічим не відрізняємося від тварин – нам потрібно виживати і розмножуватися, щоб продовжити життя нашого виду.

З іншого боку – ми все-таки хочемо знати, заради якоїсь кінцевої мети ми забезпечуємо безсмертя не тільки своїм генам, але і взагалі людських генів, ми хочемо зрозуміти – в чому сенс життя людства в цілому. Адже, як писав Віктор Франкл у своїх книгах – зводячи сенс життя до продовження роду, ми не відповідаємо на це одвічне питання, не закриваємо його повністю, а перекладаємо його на своїх нащадків. Я з цією точкою зору скоріше не згоден, ніж згоден, оскільки незнання людиною кінцевої мети існування і розвитку взагалі всього у Всесвіті, не залишає питання про сенс життя відкритим. Я вважаю, що ми, люди, проміжні ланки в якійсь великій справі, ми частина якогось задуму, або, можливо, частина експерименту, проведеним кимось, хто створив Всесвіт з усіма її законами. Адже це можливо, погодьтеся. Наше завдання – зіграти свою роль протягом певного відрізку часу в матеріальному світі, а можливо і в нематеріальному, після чого, ми повинні надати таку можливість іншим людям – нашим нащадкам. Я б порівняв нас, людей – з окремими кадрами фільму, які повинні зробити свою роботу протягом всього лише долі секунди, але з яких в кінцевому рахунку виходить цілий фільм зі смислом. Ось ми з вами – частинка Вселенського сенсу життя, і в цьому полягає об’єктивний сенс нашого власного життя. Таким чином, наші гени прагнуть продовжити своє безсмертя, а ми маємо їм у цьому допомогти, щоб дозволити їм прийти до того, до чого в підсумку прийде Всесвіт.

Чи потрібно нам знати про те, до чого прагне Всесвіт, яка у неї чи у того, хто її створив, кінцева мета? Не думаю, що нам це потрібно знати. Я вважаю, що всьому свій час. Можливо ми цього не дізнаємося, але наші нащадки дізнаються більше, вони пізнають світ ще краще і зрозуміють що-те, чого зараз не розуміємо ми. Ми з вами бачимо, закладеними в нас природою інстинктам, що нам потрібно виживати і розмножуватися, а також робити все, щоб людство не просто вижило, а й розвивалося, значить саме це нам і потрібно робити, не ламаючи голову над тим, чим зрештою закінчиться існування людства. Це сенс нашого життя, об’єктивний сенс. Втім, поміркувати на цю тему можна, бо це дуже цікава тема. І ми будемо це робити.

Тепер давайте поговоримо про більш цікавому – про суб’єктивному сенсі нашого життя, тобто, про те, заради чого ми самі можемо хотіти жити. Задумайтеся над тим, заради чого, заради якої справи, хочете прожити своє життя саме ви? Не треба шукати сенсу життя – придумайте сенс самі. Самі вирішите – заради чого жити. У тварин такого вибору немає – їх життя налаштована виключно на самовідтворення, заради об’єктивного смислу, тобто, заради якоїсь кінцевої мети, до якої прагнути природа, Всесвіт, та/або той, хто її створив. А ось ми з вами можемо вибирати, чому присвятити своє життя, крім основної нашої мети – продовження свого роду. Хіба це не здорово? На мій погляд, це просто чудово, ми з вами просто щасливчики – ми можемо жити не тільки заради досягнення якоїсь невідомої нам мети, до якої прагне Всесвіт, але і заради чогось свого, що ми можемо назвати суб’єктивним сенсом нашого життя. А у кожного з нас можуть бути свої уявлення про те, заради чого і для чого нам жити. Цілі в житті у нас у всіх теж можуть бути різні. Так що забезпечуючи безсмертя своїм генам і в цілому генам людства, ми також можемо пожити і для себе – реалізувавши себе в якому-небудь важливому і цікавому для нас справі, досягнувши успіху в чомусь, що для нас важливо, і таким чином залишивши своє ім’я в історії, або просто, без всякої надії на славу, давши людству щось, що після нашої смерті буде приносити йому користь і існувати ще дуже довго. Такий підхід до життя робить її неймовірно цікавою. Адже ми можемо будь-яку казку зробити бувальщиною, потішивши і себе, і інших.

Ще дуже важливо розуміти, що життя кожної людини є по-своєму унікальною, як і сама людина. З цього випливає, що кожен з нас прийшов у цей світ, щоб зіграти свою роль, щоб зробити свій внесок в історію і розвиток людства і Всесвіту. Від кожного з нас є користь, життя кожної людини – безцінне і має сенс! Тому який би ви не зробили вибір, вирішуючи, чому присвятити своє життя, ви в будь-якому випадку зробите правильний вибір – ви зіграєте ту роль, яка внесе свій внесок у розвиток усього Всесвіту. Історія життя кожної людини, коли-небудь жив на землі – це безцінний досвід для Всесвіту, ми всі з вами є частиною єдиного цілого, без нас ціле не може бути цілим. Тому ваше життя, сама по собі, незалежно від того, як ви проживете – має сенс для нас усіх, так як вона є частиною нас всіх. Як людина не може складатися тільки з кісток або м’яса, так і Всесвіт не може бути цілісною без кожного з нас і не може розвиватися без досвіду кожної окремо взятої людини. Так що життя кожного з вас, шановні читачі, безцінна! Навіть якщо ви не зможете передати свої гени далі і нічого за своє життя не доб’єтеся, не створите нічого суттєвого – ваше життя не буде безглуздою. Ви все одно зробите свій внесок у загальну історію людства та історію Всесвіту, просто він буде невеликим, важливим, потрібним, але невеликим. Тільки не забувайте про те, що ви завжди можете добитися більшого, тому прагніть більшого, намагайтеся бути більш значимою людиною, як для інших, так і для самого себе.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Сенс життя – психологія