Сенатоконсульти і Закони 12 таблиць
Розглянемо сенатоконсульти і Закони XII таблиць як джерела римського права.
Сенатоконсульти є постанови римського сенату, які на початковому етапі самостійного значення майже не мали. Законопроект виносився і обговорювалося народними зборами, яке і наділяла його силою закону.
У пізню республіку народні збори були скасовані, а рішення по поточним справам набували сили закону і без його схвалення. В епоху принципату сенатоконсульти отримують найбільшу силу.
З I по III століття нашої ери сенатоконсульти стали головною формою законодавчих актів. Практичною розробкою сенатоконсультов займалися претори, якими давалися лише загальні припущення.
Сенат не мав права законодавчої ініціативи. В епоху принципату сенатусконсульт позначалися мови імператора, які він виголошував на урочистих засіданнях. У сенатоконсультах позначалися пропозиції імператора.
У 451-450 роках до нашої ери було зроблено запис звичаїв, яка стала відома як Закони XII таблиць.
В основній своїй частині Закони XII таблиць письмово встановлювався давно сформований досвід взаємин різних осіб, тобто звичаєве право. В даному сенсі, як це не дивно, їх можна назвати варварської правдою (так називають перші юридичні кодекси держав раннього Середньовіччя), якщо не враховувати того, що в античності поняття “варвари” відносилося до всіх людей, за винятком греків і римлян.
У тексті таблиць простежується внесок грецького права, а саме – афінського законодавства Солона. Однак вони використовувалися в рідкісних випадках, а вийшов звід в цілому відображав римські реалії.
Закони XII таблиць затвердили вже оформилася до цього часу право приватної власності (dominium). У Римі воно відбувалося з вищого права власності громадянської громади, а тому належало тільки громадянам.
У них ще немає універсальної формули, яка згодом була вироблена римськими юристами: “Власність на річ є право з власної волі її використовувати, змінювати, відчужувати і передавати у спадок”. Однак трактування подібного правовідносини в окремих положеннях таблиць вже стала ближче до класичної форми.
У таблицях юридично відображено соціальну нерівність між вільними і рабами, патронами і клієнтами, патриціями і плебеями. Перша відмінність проіснує ще два тисячоліття, друге буде діяти до падіння Римської імперії, а третє піде в минуле щодо скоро.
Патриції, які представляли собою стару знати родового суспільства, протистояли плебеїв в боротьбі за збереження своїх привілеїв в перші століття історії Римської республіки, а до III століття до нашої ери зазнали поразки. За часів імперії приналежність до патриціанського роду не мала великої ваги для римлянина.
Закони XII таблиць включають багато конкретних положень, які були згодом запозичені і розвинені в західноєвропейському і пізньоримського праві. Заслуга їх укладачів полягає в тому, що вони встановили основи правотворчого процесу на майбутнє і сформулювали норми, які дозволили досить ефективно функціонувати класового суспільства.
Так, укладачі таблиць взяли певний порядок судових процедур, т. Е. Встановили норми процесуального права.
Закони XII таблиць охороняють основи давньої патріархальної сім’ї. Вони виступили першим давньоримським судебником, а багато їх положення відносяться до галузі кримінального права. Закони ХII таблиць були відображені на 12 дерев’яних дошках-таблицях і виставлені для загального огляду на головній площі Риму.
Таким чином, Закони ХII таблиць мали регулюючий вплив на найважливіші сфери суспільних відносин: сімейні та спадкові відносини, позикові операції і частково кримінальні злочини.
Унаслідок розвитку нових економічних відносин, що супроводжувалося збільшенням товарного виробництва і товарообміну, Закони ХII таблиць піддалися коректуванню новим джерелом права – преторського едикту.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)