Home ⇒ 👍Різне ⇒ Семирічна війна. Коротко

Семирічна війна. Коротко

Семирічна війна – всеєвропейська війна між Пруссією й Англією з одного боку і коаліцією Франції, Австрії, Польщі, Швеції, Росії, Іспанії з іншого. Завершилася Паризьким мирним договором і Губертсбургським мирним договором. Продовжувалася з 1756 року по 1763-й. Битви війни проходили як на суші – в Європі, Індії та Північній Америці, так і в океанах: Атлантичному та Індійському.

Причини війни

Невирішеність питань європейської політики попередньою війною – За австрійську спадщину 1740-1748 років; Відсутність свободи мореплавання в морях Ост-Індії; Боротьба за колонії між Францією і Англією; Поява на європейській арені нового серйозного суперника – Пруссії; Захоплення Пруссією Сілезії; Прагнення Англії до захисту своїх європейських володінь – Ганновера; Бажання Росії розчленування Пруссії та приєднання собі її східної області; Прагнення Швеції отримати Померанію; Меркантильні міркування сторін: Франція та Англія наймали союзників за гроші

Основна причина Семирічної війни – боротьба Ангііі та Франції за першість у Європі і, отже, світі. Франція, на той час вже рахувалася великою державою, завдяки політиці Людовика ХIV, намагалася це звання зберегти, Англія, чий суспільно-політичний лад був найпередовішим у той час, – відібрати.

Решта учасників, скориставшись моментом, війни вирішували свої вузько-національно-егоїстичні питання.

“Але замість того, щоб зосередитися проти Англії, Франція почала іншу континентальну війну, цього разу з новим і незвичайним для неї союзником. Імператриця Австрії, граючи на релігійних упередженнях короля і на роздратуванні його фаворитки, яка була ображена насмішками над нею, Фрідріха Великого, втягнула Францію в союз з Австрією проти Пруссії. До цього союзу згодом приєдналися Росія, Швеція і Польща. Імператриця наполягала на тому, що обидві римсько-католицькі держави повинні з’єднатися для відібрання Сілезії від короля-протестанта і висловила свою готовність поступитися Франції частиною своїх володінь в Нідерландах, згідно з її повсякчасним бажанням.

Фрідріх Великий, дізнавшись про цю комбінацію, замість того, щоб чекати її розвитку, рушив свої армії і вторгнувся до Саксонії, правитель якої був також і королем Польщі. Цим маршем-маневром в жовтні 1756 почалася Семирічна війна (А. Т. Мехен “Вплив морської сили на історію”)

Хід Семирічної війни

1748, 30 квітня – Аахенський мирний договір, вінчав Війну за австрійський спадок; 1755, 8 червня – Морський бій флотів Англії та Франції в гирлі річки Св. Лаврентія в Канаді; 1755, липень-серпень – Англійські військові кораблі почали каперську операцію проти французьких судів біля берегів Канади; 1756, 25 березня – Російсько-Австрійський союзний договір; 1756, 17 квітня – Блокада французькою армією і флоту англійського острова Менорка в Середземному морі; 1756, 1 травня – Версальський союзницький договір Австрії та Франції; 1756, 17 травня – Англія оголосила війну Франції; 1756, 20 травня – Морський бій англійців і французів у острова Менорка; 1756, 20 червня – Франція оголосила війну Англії; 1756, 28 червня – Менорка перейшла у володіння Франції; 1756, жовтень – Вторгнення прусської армії Фрідріха Великого до Саксонії, приналежну Польщі. Початок Семирічної війни; 1756, 4 жовтня – Капітуляція саксонської армії; 1756, листопад – Франція завоювала Корсику; 1757, 11 січня – Австро-Руський договір про виставлення кожною стороною восьмидесятитисячної армії проти Пруссії; 1757, 2 лютого – Договір Австрії та Росії, за яким Росія за участь у війні отримувала 1000000 рублів щорічно; 1757, 25 квітня-7 червня – Невдала компанія Фрідріха в Богемії; 1757, 1 травня – версальський договір Франції та Австрії, за яким Франція зобов’язувалася платити Австрії 12 млн. флоринів щорічно; 1757, травень – Вступ Росії у війну. Вперше Росія активно стала учасницею європейської політики; 1757 – Пруські війська розбиті російською армією у Грос-Егерсдорф; 1757, 25 жовтня – Поразка французів у битві при Росбахе; 1757, грудень – Руський наступ у Східній Пруссії; 1757, 30 грудня – Падіння Кеніксбергу; 1757, грудень – Пруссія захопила всю Сілезію; 1758, липень – Облога російською армією фортеці Кюстрин, ключ до Бранденбургу; 1758, 1 серпня – Перемога російської армії в битві при Кунерсдорфі; 1758, 14 серпня – Поразка російської армії під Цорндорфом; 1759 липень – Перемога російської армії при Пальциге; 1759 20 серпня – Знищення Тулонського флоту Франції англійським флотом; 1759 20 листопада – Знищення Брестського флоту Франції англійським флотом; 1760, 12 березня – переговори Австрії та Росії про придбання Росією правого берега Дніпра, що належав тоді Польщі, і Східній Пруссії; 1760, 8 вересня – Франція втратила Монреаль, що поклало кінець французькому володінню Канадою; 1760 -28 вересня – Російська армія вступила в Берлін; 1760, 12 лютого – Франція втратила острів Мартініку у Вест-Індії; 1761, 15 серпня – Договір дружби Франції та Іспанії з таємним протоколом вступу Іспанії в Семирічну війну; 1761, 21 вересня – Іспанія отримала вантаж колоніального американського золота, що дозволяв їй почати війну з Англією; 1761, грудень – Російська армія взяла прусську фортецю Кольберг (сьогодні місто Колобжег); 1761, 25 грудня – Смерть російської імператриці Єлизавети Петрівни; 1762, 4 січня – Англія оголосила війну Іспанії; 1762, 5 травня – Новий російський імператор уклав з Фрідріхом союзний договір, змінив співвідношення сил в Європі; Петро III був гарячим шанувальником Фрідріха. Він не тільки відмовився від усіх завоювань в Пруссії, але і виявив бажання надати Фрідріху допомогу. Корпусу Чернишова було наказано з’єднатися з Фрідріхом для спільних наступальних дій проти Австрії; 1762, 8 червня – Палацовий переворот у Росії. На престол зійшла Катерина Друга, договір з Пруссією розірваний; 1762, 10 серпня – Іспанія втратила Кубу; 1 763, 30 січня – Паризький мирний договір Франції та Англії; 1 763, 4 лютого – Губертусбургський мирний договір між Австрією, Саксонією і Пруссією.

Підсумки Семирічної війни

Франція втратила Канаду з усіма облястями, що відносяться до неї, тобто долину річки Огайо і весь лівий берег річки Міссісіпі, за винятком Нового Орлеана. Вдобавок вона повинна була віддати Іспанії правий берег тієї ж річки і сплатити винагороду за відступлену Англії іспанцями Флориду. Франція примушена була відмовитися і від Індостану, зберігши за собою лише п’ять міст. Австрія назавжди втратила Сілезію. Таким чином, Семирічна війна на заході покінчила із заморськими володіннями Франції, забезпечила повну гегемонію Англії на морях, а на сході поклала початок гегемонії Пруссії в Німеччині. Цим було вирішено наперед майбутнє об’єднання Німеччини під егідою Пруссії.

За умовами Паризького миру Франція відмовилася від усяких домагань на Канаду, Нову Шотландію і всі острови затоки Св. Лаврентія; разом з Канадою вона поступилася долиною Огайо і всією своєю територією на східному березі Міссісіпі, за винятком міста Нового Орлеана. У той же час Іспанія, в обмін на Гавану, яку Англія повернула їй, поступилася Флоридою, Причому під цим поняттям малися на увазі всі її континентальні володіння на сході від Міссісіпі. Таким чином, Англія придбала колоніальну державу, що включає Канаду від Гудзонової затоки і всі теперішні Сполучені Штати на сході від Міссісіпі. Можливі вигоди володіння цією обширною областю передбачалися тоді тільки частиною, і тоді ще ніщо не пророкувало обурення тринадцяти колоній.

У Вест-Індії Англія віддала назад Франції важливі острови, Мартініку і Гваделупу. Чотири острови з групи Малих Антильських, що називалися нейтральними, були розділені між двома державами: Санта-Лючія перейшла до Франції, а Сент-Вінсент, Тобаго і Домініка – до Англії, яка також втримала і Гренаду. Менорка була повернута Англії, і так як повернення цього острова Іспанії було однією з умов союзу її з Францією, то остання, не будучи в змозі виконати тепер цю умову, поступилася Іспанії Луїзіаною, на заході від Міссісіпі. В Індії Франція відновила володіння, які мала колись, але втратила право споруджувати зміцнення або тримати війська в Бенгалії і таким чином залишила станцію в Чандер-нагір’я беззахисною. Одним словом, Франція знову отримала можливість торгівлі в Індії, але практично відмовилася від своїх претензій на політичний вплив там. При цьому малося на увазі, що англійська компанія зберегла всі свої завоювання. Право рибальства біля берегів Ньюфаундленду і в затоці Св. Лаврентія, яким користувалася Франція, було залишено за нею по трактату; але воно не було дано Іспанії, що вимагала його для своїх рибалок.

У результаті Семирічної війни на карті Європи з’явилася нова Супердержава і колоніальна імперія – Англія.