Семантичний аналіз жаргонної лексики сучасних підлітків

Дослідження мовлення підростаючого покоління є надзвичайно цікавим та корисним, тому що існують певні зв’язки між мовленням та віком, соціальним статусом дитини, загальноекономічним статусом країни.

Під час літньої педагогічної практики в Міжнародному Дитячому Центрі “Артек” та в період проходження практики в загальноосвітній школі №33 м. Житомира ми вели спостереження за усним мовленням підлітків. Об’єкт нашого спостереження такий же яскравий та багатогранний, як підлітковий вік.

Якщо аналізувати загальновживану лексику підлітка, то можна побачити, що кількість слів, які належать до цієї групи, в мовленні підлітка може коливатися в залежності від ситуації. Під час спілкування з дорослими вона зростає, а в стосунках з ровесниками – зменшується. На зміну приходять жаргонізми та нецензурна лексика. Доречі, на це звертали увагу Харченко В. К., Лойченко А. Б.,Кочетков В. В.,Шапошніков В. М. та ін.[1,2,3]

Як показують наші спостереження, ці жаргонізми в більшості своїй є запозиченими, що зумовлено екстролінгвістичними чинниками, а саме: перевантаженням зарубіжного продукту на телебаченні та комерційних радіостанціях.

Умовно можна виділити три семантичні групи сучасного підлітка.

Жаргонізми загальної сфери спілкування. Вони зрозумілі будь-якому підлітку. До них належать: хавать (їсти), децл (мало), бакланіть (розмовляти), шузи (взуття), овца (дівчина) та ін.

Жаргонізми-професіоналізми, якими користуються певні групи підлітків для заміни терміну з певної сфери діяльності, наприклад: з мовлення користувачів комп’ютерів: аська (@), пісюк (персональний комп’ютер), матриця (материнська плата), чайник (новачок) та ін. З мовлення молоді, що захоплюються сучасною музикою: вертушка (магнітофон), сі-ді (компакт-диск), кислота (напрямок музики), дансер (танцюрист), паті (вечірка) та ін.

Жаргонізми-прізвиська, що можна поділити на власні, які залежать від того, що покладено в їхню основу – прізвище (Капча – Копчук, Козер – Козерацький, Рома – Романчук та ін.); зовнішність, певні риси характеру(Шпала, Миша, Кінь, Роджер та ін.), а також загальні (лох, перець, чмо, пацики, баклан та ін.).

Ми вважаємо, що необхідні серйозні заходи для покращення мовлення сучасного підлітка, а саме: нова концепція вибору телевізійних фільмів та програм для молоді, збільшення кількості зразків мовлення на телебаченні (дикторів, ведучих програм), збільшити долю дитячого фольклору на уроках читання в молодших класах для зняття дитячої агресії, створити культ освіченої молоді.

Лойченко А. Б. Викладати словесність // Російська мова в школі.- 1998.- №4.- С. 3.

Кочетков В. В., Шапошніков В. Н. Примітки о сучасних кліше та ходячих виразах // Російське мовлення.- 1998.- №6.- С. 60.

Харченко В. К. Молоді про сквернословство // Російська мова в школі.- 1997.- №1.- С. 97.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Семантичний аналіз жаргонної лексики сучасних підлітків