Сечовий міхур людини
Сечовий міхур є резервуаром сечі. Він знаходиться в порожнині малого тазу позаду лонного зрощення. Між лонним зрощенням і сечовим міхуром є шар пухкої клітковини. Наповнений сечовий міхур має грушоподібної форми. Позаду сечового міхура розташовується у чоловіків пряма кишка, у жінок – матка. У сечовому міхурі розрізняють верхівку, тіло і дно. Стінка сечового міхура складається з трьох оболонок: слизової з підслизовим шаром, м’язової і сполучнотканинної. Зверху, ззаду і частково з боків сечовий міхур покритий очеревиною.
Слизова оболонка сечового міхура утворює складки, які відсутні лише в області дна сечового міхура. Там є гладкий ділянку трикутної форми – міхурний трикутник. На кутах його відкриваються обидва сечоводу і виходить сечовипускальний канал. При наповненні сечового міхура складки слизової оболонки згладжуються. Сфінктер міхура має вигляд підлозі місячної ділянки червонуватого кольору, а устя сечоводів утворюють поглиблення з боків трикутника. Періодично (2-3 рази на хвилину) отвори відкриваються, викидаючи сечу.
М’язова оболонка складається з внутрішнього і зовнішнього поздовжніх і середнього кругового шарів. Найбільш розвинений кругової шар, який в області внутрішнього отвору сечовипускального каналу утворює внутрішній сфінктер сечівника. Обсяг сечового міхура в середньому у дорослої людини 350-500 мл. При сильному його наповненні верхівка прилягає до передньої черевної стінки. У новонародженого сечовий міхур має веретеноподібну форму, в 3 роки – грушоподібну, в 8-12 років – яйцеподібну, у підлітків і дорослої людини – грушоподібної форми. Обсяг сечового міхура у новонародженого – 50-80 мл, в 5 років – 180 мл, до 12 років – 250 мл. М’язовий шар в стінці міхура виражений слабко, слизова оболонка розвинена добре, є складки. Сечовий міхур у дітей розташовується високо і у дівчаток не стикається з піхвою, а у хлопчиків – з прямою кишкою. Надалі його дно опускається.
Спорожняється сечовий міхур рефлекторно. Коли в міхурі накопичується сеча в кількості 250-300 мл, вона створює тиск 12-15 мм вод. ст. Нервові імпульси від рецепторів стінок міхура передаються в центр сечовипускання в крижовому відділі спинного мозку. З нього по тазовим нервах сигнали надходять до стінок сечового міхура, викликаючи одночасно скорочення стінок і розтягнення сфінктера сечовипускального каналу. Вищі центри сечовипускання знаходяться в лобовій частці півкуль великого мозку. У дітей сечі відділяється більше, ніж у дорослих, а сечовипускання відбувається частіше за рахунок інтенсивного водного обміну і збільшення вмісту вуглеводів в раціоні харчування. Тільки в перші 3-4 дні кількість отделяющейся сечі невелика. У місячної дитини на добу відділяється 350-380 мл сечі, до кінця першого року життя – 750 мл, в 4-5 років – 1 л, в 10 років – 1,5 л, в 12-14 років – 2 л. У новонароджених довільна затримка сечовипускання відсутня. Здатність регулювати довільне сечовипускання з’являється до кінця першого року життя, на другому році вона стає стійкою. Однак у віці 5-10 років у дітей зустрічається нічний мимовільне сечовипускання – енурез. Сприяють енурезу психічні травми, перевтома, переохолодження, гостра їжа, велика кількість рідини.
Гуморальна регуляція утворення сечі здійснюється вазопресином, який виробляється в гіпоталамусі і надходить у кров через гіпофіз. Цей гормон підсилює реабсорбцію води з первинної сечі, що збільшує концентрацію солей у вторинній сечі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)