Сатиричне зображення козацької старшини у повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас
Г. Квітка-Основ’яненко написав не тільки сентиментальні повісті, такі, як “Маруся”, а й сатиричні, у яких критикував пороки сучасності. Зокрема, у повісті “Конотопська відьма” він висміює козацьку верхівку пізньої гетьманщини.
Діди Микити Забрьохи колись брали участь у визвольній боротьбі разом із Богданом Хмельницьким і своїми особистими заслугами отримали сотенство. Колись сотник обирався, а Микита, як і його батько, успадкував цю владу, але сам був не достойний такої честі. Він тільки і думає, як йому смачніше поїсти та випити. Сам не тільки неграмотний, а навіть до тридцяти і порахувати не вміє, у чому зізнається своєму писареві, але між козаками веде себе зверхньо і пихато. Він не зважає ні на які державні справи, а думає лише Про те, яку б йому дівчину засватати, щоб і гарна була, і багата. Великий вплив на нього має писар Пістряк, якого сотник вважає дуже вченою і розумною людиною.
Але виявляється, що вся вченість Пістряка полягає у тому, що він вміє говорити не зрозумілими нікому словами. І від того, що ніхто, навіть священик, не міг второпати, що він там говорить, всі вважали його ученим: “Так як стане він з паном сотником Забрьохою розмовляти, так ви тільки слухайте, а вже чи
Твори з української літератури второпаєте що, не знаю, бо він у нас чоловік з ученою головою, говоре так, що і з десятьма простими головами не розжуєш”. Найкомічнішою ситуацією у творі є сцена з хворостиною, коли “вчений” писар думав, що хтось з козаків постійно втікає з перепису, бо коли писар рахує на вулиці, то всі вони є, а коли рахує за хворостиною, то одного у п’ятому десятку не вистачає. Якщо людина не може навіть порахувати козаків, то чи здатна вона керувати ними?
Писар Пістряк належить до підлих і мстивих натур. Він хоче зайняти місце сотника, а тому робить усе, щоб нашкодити Забрьосі. Отже, і виходить, що замість того, щоб займатися справами міста та держави, один вирішує свої особисті (одруження), а інший бореться за владу.
Замість того щоб іти із сотнею у Чернігів, вони влаштовують потоплення відьом, щоб з’ясувати, хто вкрав дощ. Ситуація була б комічною, якби це не загрожувало життю людей. Але навіть ці справи, які вони вигадали, щоб виправдати свою бездіяльність, не цікавлять Забрьоху, який постійно думає про те, що час вже обідати.
Кожний із героїв отримав по заслугам. І Забрьоху усунули з посади зате, що не вважав на накази. Його змінили. Але чи кращий буде за нього новий сотник? Г. Квітка-Основ’яненко показав виродження козацької старшини, її нездатність керувати навіть сотнею, забобонність та обмеженість.
Related posts:
- Образ козацької старшини в повісті “Конотопська відьма” – твір з української літератури Знайомлячись з творчістю Г. Квітки-Основ’яненка, я відзначила багатогранність таланту письменника, адже він створив і прекрасний ліричний, сповнений почуттів і переживань твір “Маруся”, і сатиричну, гумористичну повість “Конотопська відьма”, і інші твори гумористичного та сатирично-викривального спрямування. “Конотопська відьма” – твір дуже цікавий, він поєднує у собі захоплюючий сюжет і глибокий зміст. Повість спрямовано на викриття морального […]...
- Образи сотника Забрьохи та писаря Пістряка в повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас Давно вже потонуло в великому Харкові невеличке село Основа. Але не потонуло в часі літературне ім’я, що дало це село. Григорій Квітка-Основ’яненко – видатний прозаїк і драматург дошевченківської доби, що своєю творчістю вніс вагомий вклад в українську літературу.. Його повість “Конотопська відьма” є майстерною сатирою на життя і побут панівного прошарку українського суспільстваXVIII ст. З […]...
- Поєднання реального і фантастичного в повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас Світова література знає багато прикладів використання фантастики як художньої виразності, помічника автора й провідника його думки. Візьмемо хоча б “Портрет Доріана Грея” Оскара Уайльда, “Ніс” М. В. Гоголя, “Історію одного міста” М. Є. Салтикова-Щедріна. В українській літературі започаткував цей напрям Г. Ф. Квітка-Основ’яненко в повісті “Конотопська відьма”. І справді фантастичні події відбуваються в славному містечку […]...
- Короткий переказ – Конотопська відьма – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Сумний та невеселий сидів на лавці у світлиці конотопський сотник Микита Уласович Забрьоха. Він із славного козацького роду, усі його діди й прадіди були сотниками. Коли не стало батька, Микита схаменувся, що йому вже двадцять п’ять, а він і досі не одружений. Вирішив поїхати свататися до багатої і вродливої хорунжівни Олени, яка жила […]...
- КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Смутний і невеселий сидів собі на лавці, у новій світлиці, що відгородив від противної хати, конотопський пан сотник Микита Уласович Забрьоха. Хоч парень собі і чепурний був, а тут і в неділеньку святу не брав білої сорочки, та й – прощайте у сім слові – китаєвих синіх штанів на ніч не знімав, так, сердека, у […]...
- Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО “КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА”. ІРОНІЯ І САТИРА У ПОВІСТІ Варіант 1 1. Як звістка про сватання Забрьохи до Олени вразила пана Халявського? А Він вирішив обом помститися. Б Виявив байдужість. В Страждав і сумував. Г Звернувся по допомогу до Явдохи. 2. Прохання, з яким звернувся М. Забрьоха до Я. Зубихи, щоб вона: А Допомогла порахувати козаків. Б Посприяла його одруженню на Олені. В Випустила […]...
- Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО “КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА”. ПОЄДНАННЯ РЕАЛІЗМУ І ФАНТАСТИКИ 1. Під час весільного обряду П. Пістряк у М. Забрьохи виконував роль… А Старшого боярина. Б Піддружного. В Старости. Г Цигана. 2. За що пан сотник критикував писаря, збираючись на весілля? Що той: А Був надто повільним. Б Незрозуміло висловлювався. В Напередодні багато випив вишнівки. Г Не склав вірша, присвяченого Олені. 3. Що розшукував М. […]...
- Поєднання реального і фантастичного у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” – твір з української літератури Твори Григорія Квітки-Основ’яненка відзначаються художньою достовірністю, майстерністю, живим зв’язком із сучасною письменникові дійсністю. Він чудово знав український побут, фольклор, народну демонологію і органічно використовував цей матеріал у своїх прозових творах. Одним з таких творів є бурлескно-реалістична, сатирично забарвлена повість “Конотопська відьма”, у якій реальне і фантастичне поєднані автором у цілісну картину. Події розгортаються в цілком […]...
- Шкільний твір на тему – Поєднання реального і фантастичного у повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження. Твори письменника нікого не залишали байдужим. […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” – І варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас “Маруся” – повість, що за своїми філософськими мотивами та літературними ознаками належить до сентименталізму, літературної течії, що панувала наприкінці XVIII – початку XIX століття. Після довгих часів класицизму й раціоналізму мистецтво знову звернулося до почуттів, доводячи цінність звичайного життя й щастя. Чисті почуття письменники і поети шукали у представників народу, типовими тоді вважалися селяни. Водночас […]...
- КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО “КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА”. КАРТИНИ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ЗА ЧАСІВ ВЕЛИКОЇ РУЇНИ Варіант 1 1. Микита Забрьоха – конотопський пан… А Хорунжий. Б Писар. В Гетьман. Г Сотник. 2. Уподобавши собі хорунжівну Олену, Забрьоха найбільше цінував її… А Уміння гарно співати. Б Доброту і веселу вдачу. В Придане. Г Вправність у господарюванні. 3. Напередодні якого народного свята приїхав залицятися герой твору? А Водохрещі. Б Івана Купала. В […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Шевченко На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і художньої […]...
- Поєднання реального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” – твір з української літератури Світова література знає багато прикладів використання фантастики як художньої виразності, помічника автора й провідника його думки. Візьмемо хоча б “Портрет Доріана Грея” Оскара Уальда, “Ніс” М. В. Гоголя, “Історію одного міста” М. Є. Салтикова-Щедріна. В українській літературі започаткував цей напрям Г. Ф. Квітка-Основ’яненко в повісті “Конотопська відьма”. І справді фантастичні події відбуваються в славному містечку […]...
- Повість Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” – сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” є дотепною сатирою на козацько-старшинський устрій у період його занепаду, на окремі явища тодішнього життя, на побут козацької старшини XVIII століття. Майстерно зобразив автор кумедні пригоди сотника Забрьохи та писаря Пістряка у місті Конотопі. Сотникові у спадок від батька дісталася посада, хоча він не знав навіть грамоти. Головне для нього: […]...
- Оцінка поведінки героїв повісті “Маруся” – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас Після виходу в світ “Енеїди” Івана Котляревського в дворянських колах побутувала думка про те, що можливості української літературної мови вичерпуються написанням творів гумористичного плану. Ніби у відповідь на це твердження Г. Ф. Квітка-Основ’яненко створив повість “Маруся”. Цим твором письменник продемонстрував високі й різнобічні художньо-літературні можливості нашої мови, а також довів, що українською мовою можна писати […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – ІІ варіант – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ Капіталістична система визискування породжує прислужників, які також прагнуть до наживи. Пузир стільки має хазяйства, що вже не може ним орудувати без управителів, прикажчиків, економів. Першими помічниками хазяїна є Феноген та Ліхтаренко. Хазяїн навчає їх обманювати селян, робітників. Хист кожного управителя визначається вмінням вигадувати якісь способи наживи. Це хижаки в людській подобі, що у всьому наслідують […]...
- Зображення величі і краси козацької звитяги у творчості Т. Шевченка – ІV варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 9 клас Запорозька Січ – один із світових феноменів, над яким замислювались, який намагалися розгадати багато поколінь дослідників. Козаків Січі називали в народі “святими лицарями”, їх оспівали в думах, піснях та легендах. Звитяжні запорожці стали героями безлічі літературних і мистецьких творів. Вельми пишався приналежністю до козацтва Тарас Григорович Шевченко. Саме тому він так натхненно оспівав славнозвісне лицарство […]...
- Зображення козацької звитяги (за поемою “Гамалія”) – 8 клас – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Запорозька Січ – один із світових феноменів, над яким замислювались, який намагалися збагнути багато дослідників. Козаків називали в народі “святими лицарями”, їх оспівували в народних піснях, думах, легендах. Звитяжні запорожці стали героями безлічі авторських літературних і мистецьких творів. Великий Кобзар – Тарас Григорович Шевченко – вельми пишався своєю приналежністю до козацтва. Саме тому він так […]...
- Зображення величі і краси козацької звитяги у творчості Т. Шевченка – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 9 клас Сини мої, сини мої! На ту Україну Дивітеся: ви за неї Й я за неї гину. Т. Шевченко Як справжній патріот, Т. Г. Шевченко вважав визначною рисою свого народу його волелюбність. Тому, не знаходячи ідеалу національного існування в сучасному, коли Україна була змушена підкорюватися більшій силі, втрачала свою національну культуру, мову, поет дивився на минуле […]...
- Зображення козацької звитяги (за поемою “Гамалія”) – ІІ варіант – 8 клас – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Великий Кобзар був справжнім патріотом своєї землі, свого народу. Найвизначнішою рисою українського народу Тарас Шевченко вважав волелюбність. Кобзар не знаходив ідеалу національного існування в тодішньому суспільстві. Україна мусила втрачати свою культуру та мову, підкоряючись гніту царської Росії. Отже, поет дивився на минуле рідної землі як на повчальний приклад не тільки для сучасників, а й для […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – VІ варіант – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ У листі до сина Івана Карпенко-Карий писав: “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної мети. Стяжання для стяжання”. Таким способом драматург сам визначив ідею своєї сатиричної комедії. Сатира пронизує всю п’єсу: вона наявна в зображенні головного героя – капіталіста-мільйонера Терентія Пузиря, а також його підручних – Феногена і Ліхтаренка, в змалюванні […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – ІІІ варіант – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ У другій половині XIX сторіччя в Україні з’являються представники нового класу – капіталісти-земевласники. Виростали вони зі звичайних заможних селян, що важкою працею заробляли собі те багатство. Але нові землевласники швидко забули про те, що самі вони такі самі селяни, як ті робітники, що працюють на них, і перетворилися на справжніх експлуататорів, мета яких – збагачення […]...
- Зображення величі і краси козацької звитяги у творчості Т. Шевченка – ІІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 9 клас Не так багато поетів вплинуло на формування національної свідомості українців, як вплинув Т. Шевченко на духовний розвиток України, формування національної свідомості. Поезія митця навчила його сучасників пізнавати і засуджувати несправедливість у суспільстві. Шевченків “Кобзар” – найволелюбніша книга усіх часів. Воля, прагнення до неї звучать з кожної її сторінки. Улюбленими героями Великого Кобзаря були народні богатирі, […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – IV варіант – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” присвячена зародженню капіталістичних відносин в Україні. В центрі твору – яскраві представники цього класу. Зокрема, головний герой п’єси – Терентій Пузир. Яскравою рисою характеру цього “аграрія” є ненаситна жадоба до збагачення. Пузир просто засліплений нею і цілком підкорений їй. Всі його інтереси зводяться до того, як більше розбагатіти. Але ж для […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – І варіант – 10 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” була написана у 1900 році. Це сатирична комедія, яка висміює ненажерливість і моральну ницість нових “господарів життя”. “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжання, без жодної іншої мети. “Стяжання для стяжання!” – писав сам автор про свій твір. П’єса показує, як ненаситна жадоба до наживи, що стає самоціллю, перетворює […]...
- Джонатан Свіфт “Мандри Гуллівера”. Сатиричне зображення в повісті англійської дійсності XVIII ст. Ліліпутія – Англія крізь зменшувальне скло сатири – ПРИГОДИ ТА ФАНТАСТИКА – II семестр Мета: розкрити головну думку Дж. Свіфта – сатиричне зображення Англії XVIII ст.; дати визначення поняттю “сатира”; вдосконалювати вміння працювати над текстологічним аналізом твору; виховувати культуру зв’язного мовлення; виховувати культуру відповіді: логічність, послідовність, доказовість, емоційність, вміння обстоювати власну точку зору. Обладнання: портрет Дж. Свіфта, ілюстрації до твору Віктора та Валерія Шатунових. ХІД УРОКУ I. Мотивація пізнавальної […]...
- Образ кріпака-робітника у творі “Сватання на Гончарівці” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас Г. Квітка-Основ’яненко відомий, перш за все, як талановитий письменник. Але його драматичні твори теж мають неабияке значення для української літератури, для розвитку театру. У них він підіймав важливі сучасні йому проблеми, зокрема, проблему соціальної нерівності у драмі “Сватання на Гончарівці”, та змальовував живих, реальних людей. У центрі драми стоїть любовний трикутник. Уляна за наказом матері […]...
- Література українського романтизму – ГРИГОРІЙ ФЕДОРОВИЧ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 1778-1843 – ЗАСНОВНИК З ОСНОВИ: ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література Пригадайте! Пригадайте, що вам відомо з уроків зарубіжної літератури про романтизм. Які його особливості? Назвіть європейські школи романтиків і найяскравіших їхніх представників. Микола Бурачек. “Реве та стогне Дніпр широкий…” У Опишіть репродукцію картини М. Бурачека “Реве та стогне Дніпр широкий.”. Поясніть, які ознаки романтизму виявилися в ній. Історико-мистецькі координати Романтизм – один із провідних напрямів […]...
- МАРУСЯ – ГРИГОРІЙ КВІТКА – КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 6-9 класи Повість (Скорочено) (…) От як се було. Наум Дрот був парень на усе село, де жив. Батькові і матері слухняний, старшим себе покірний, меж товариством друзяка, ні півслова ніколи не збрехав, горілки не впивавсь і п’яниць не терпів, з ледачими не водивсь, а до церкви? Так хоч би і маленький празник, тільки піп у дзвін […]...
- Зображення величі і краси козацької звитяги у творчості Т. Г. Шевченка. – твір з української літератури Запорозька Січ – один із світових феноменів, над яким замислювались, який намагалися розгадати багато поколінь дослідників. Козаків Січі називали у народі “святими лицарями”, їх оспівали у думах, піснях та легендах. Звитяжні запорожці стали героями безлічі літературних і мистецьких творів. Вельми пишався приналежністю до козацтва Тарас Григорович Шевченко. Саме тому він так натхненно оспівав славнозвісне лицарство […]...
- КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – Григорій Федорович Квітка (1778 – 1843) ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Народився Григорій Федорович Квітка (літературний псевдонім – Основ’яненко) в с. Основа біля Харкова у дворянсько-поміщицькій сім’ї. Служив комісаром у народному ополченні (1806 – 1807), директором Харківського театру (1812), був повітовим предводителем дворянства (1817 – 1828), совісним суддею, головою харківської палати карного суду. Проживаючи в с. Основа під Харковом або самому […]...
- Твір на тему – Зображення велич й краси козацької творчості Т. Г. Шевченка Україно, Україно! Серце моє, ненько! Як згадаю твою долю, Запраче серденько! Т. Г. Шевченко Тарас Григорович Шевченко – видатний поет української літератури, за своє життя він написав багато творів, кожний з яких є справжнім витвором мистецтва, в усі періоди творчості Шевченка бачимо його зацікавленість історією України, у своїх поемах “Холодний Яр”, “Тарасова ніч”, “Іван Підкова”, […]...
- Контрастне зображення трудівників і гнобителів у повісті “Інститутка” – І варіант – МАРКО ВОВЧОК – 9 клас Вразлива і доброзичлива Марко Вовчок завжди проймалася болем і печалями поневоленого народу, переживала його кривди, жила інтересами і вподобаннями трудових мас. Письменниця близько до серця сприймала вияви несправедливості, не могла спокійно дивитися на важке становище пригнобленого народу, яке видавалося ще більш трагічним у порівнянні з ситим і розгульним життям кріпосників. У повісті “Інститутка” Марко Вовчок […]...
- Контрастне зображення трудівників і гнобителів у повісті “Інститутка” – ІІ варіант – МАРКО ВОВЧОК – 9 клас Марко Вовчок вперше в українській літературі змалювала образи кріпаків. Вона зобразила кріпаччину як справжнє зло. Читаючи її твори, ми бачимо, що кріпаки багато в чому кращі за тих панів, що збиткуються з них. Устина розповідає про своє життя у панів досить об’єктивно. Вона визнає, що панночка її зовні дуже гарна і мила, але насправді дуже […]...
- Гумор і сатира в “Конотопській відьмі” – це сміх крізь сльози – Зразок твору – I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС Для Г. Квітки-Основ’яненка сміх був органічною стихією. Часто у своїх листах до друзів він говорив про бажання висміювати негативні явища життя. Ознайомившись із змістом повісті “Конотопська відьма”, розумієш, що письменникові вдалося реалізувати свою мрію. Але гумор і сатира, використані письменником у творі, – це сміх крізь сльози. У “Конотопській відьмі” Г. Квітка-Основ’яненко змалював умови життя, […]...
- Шкільний твір на тему – Сатиричне зображення царської імперії у поемах Тараса Шевченка “Сон” і “Кавказ” Чи довго ще на сім світі Катам панувати? Т. Г. Шевченко Тарас Шевченко належить до найбільших народних поетів всесвітньої історії літератури. Його поезія національна й інтернаціональна. Він підніс не тільки тему українського народу, що стогнав під гнітом царизму, але й інших поневолених націй. У своїх творах великий поет пристрасно ставав на захист гноблених, викриваючи й […]...
- ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко народився на хуторі Основа поблизу Харкова в сім’ї знатних поміщиків-дворян. Здобув домашню освіту, закінчив Курязьку монастирську школу. За бажанням батька його записали на військову службу в кінний полк, проте Григорія не вабила військова кар’єра. Був директором Харківського театру, предводителем дворянства Харківського повіту, членом “Товариства науки” при Харківському університеті, повітовим совісним суддею. Помер […]...
- ЗІРКА МЕНЗАТЮК. ІСТОРІЯ РІДНОЇ КРАЇНИ У ПРИГОДНИЦЬКІЙ ПОВІСТІ “ТАЄМНИЦЯ КОЗАЦЬКОЇ ШАБЛІ”. АНАЛІЗ ПОВІСТІ. ФАНТАСТИЧНЕ І РЕАЛЬНЕ В НІЙ. РОБОТА З ТЕКСТОМ – Світ фантазії, мудрості (продовження) Мета: – ознайомити учнів із життям та творчістю Зірки Мензатюк; фрагментарно ознайомити їх зі змістом повісті; дати поняття про епічний твір; – активізувати пізнавальну діяльність учнів; розвивати навички виразного читання, переказу; – виховувати почуття патріотизму, пошану до історичного минулого нашого народу, почуття національної гідності. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: портрет письменниці, фото історичних […]...
- Сатиричне зображення царської імперії у поемах Т. Шевченка “Сон” і “Кавказ” – твір з української літератури Все своє життя Тарас Григорович Шевченко присвятив боротьбі за краще майбутнє рідного народу, засуджуючи при цьому тих, хто безперервно знущався над Україною, і насамперед – царат. У поемах “Сон” та “Кавказ” він затаврував імперську політику царської Росії. Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Такою ідилічною картиною розпочинається поема […]...
- Сатиричне зображення тогочасної дійсності у творі Г. С. Сковороди Григорій Савич Сковорода – оригінальний мислитель, письменник, а також виразник ідей гуманізму. Народився 3 грудня 1722 року в селі Чорнухи Лубенського полку на Полтавщині, у сім’ї малоземельного козака. Початкову освіту здобув у місцевого дяка-скрипаля, який підготував хлопця до вступу в Києво-Могилянську Академію. Вже змалку Сковорода виявляв схильність до “богочтенія”, охоту до музики і до наук, […]...