Сатири сміливий володар (Д. І. Фонвізін. Недоросток)
Мета: ознайомити учнів із творчістю російського письменника Д. І. Фонвізіна; на матеріалі його п’єси “Недоросток” поглиблювати навички аналізу драматичного твору; уміння визначати риси класицистичної комедії; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення, навички інсценізації; виявити головні проблеми, поставлені в комедії; сприяти розширенню літературного світогляду школярів.
Обладнання: портрет письменника, виставка його творів, тексти комедії “Недоросток”; “Словарь живого великорусского языка В. И. Даля”, афіша “Арка класицизму”, кросворд.
Волшебный край!
Там в стары годы,
Сатиры смелый властелин,
Блистал Фонвизин, друг свободы…
А. С. Пушкин
Перебіг уроку
I. Організаційний момент.
II. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
Учитель.
Мы все учились понемногу
Чему-нибудь и как нибудь,
Так воспитаньем, слава Богу,
У нас немудрено блеснуть…
Так писав О. С. Пушкін.
Проблема освіти й виховання з давніх-давен хвилювала письменників. До неї у XVI I і XVIII ст. зверталися класицисти Ж. Б. Мольєр і Д. І. Фонвізін у своїх комедіях “Міщанин-шляхтич” і “Недоросток”. Ця тема важлива і для нас із вами тих, хто мусить долати важкі шляхи пізнання. Тож навіщо ми обираємо собі нелегку путь, постійно вчимося, підвищуємо свій інтелектуальний рівень? Яка мета нашої освіти? У цьому вам допоможуть розібратись вічні образи Мольєра і Фонвізіна.
Повідомлення учнів про життя і творчість Д. І. Фонвізіна
“Літературні візитки “
1. Дитинство
Д. І. Фонвізін народився 3 (14) квітня 1745 року у Москві.
2. Навчання
З 1755 року навчався у гімназії Московського університету та на філософському факультеті в Петербурзі.
3. У вирі політичних подій
“Листи з Франції” та “Роздуми” – блискучий твір, звід політичних ідеалів письменника, яскравий документ російської суспільної думки.
4. Полеміка між імператрицею та Д. Фонвізіним.
Журнал “Співрозмовник любителів російського слова”
Статті сатиричного змісту:
□ “Придворна граматика”;
□ “Лист придворного радника Хабарникова його величності”;
□ “Відповідь його світлості”;
□ “Лист Тараса Скотиніна рідній своїй сестрі Простаковій”
5. Останній день життя Д. Фонвізіна – 1 (12) грудня 1792 р.
Словникова робота.
У “Словникові живої великоруської мови” В. І. Даля є таке трактування слова “недоросток”:
Недоросль – не достигший полных лет, обычно 21 года; невзрослый, не вошедший во все года, в полный возраст, невозмужалый.
Бесіда з учнями:
– Назвіть головних персонажів комедій.
– Де відбувається дія?
– Визначте головний конфлікт п’єси.
Проблемне запитання.
– Як уже зазначалося постановка п’єси була проблематичною. Як ви думаєте, чому?
– Визначте коло проблем порушених у комедії (соц.-політичні та моральні).
Інсценування (сценка “Тришкін кафтан”).
Бесіда
– У чому полягає значення сцени з Тришкіним кафтаном?
Учень. Сценка з Тришківним та кафтаном розкриває сутність тогочасного суспільства, в якому люди посідають місце, яке не відповідає їхнім інтелектуальним і моральним якостям.
Час міркування.
– Що вам відомо про поміщиків Простакових? (скласти інформаційне гроно про відношення поміщиків до кріпаків)
– Кого у комедії називають “недоростком”?
– Чим займається цей юнак?
Асоціативний кущ
Учитель. А зараз вашій увазі уривки із фільму “Недоросток” (перегляд відеофрагментів).
– Яким постає у цій сцені Митрофан?
– Хто винен у цьому?
– Як ви гадаєте, чи любить Митрофан свою матір?
– Як ви вважаєте, чи можна змінити Митрофана у кращий бік?
– Як до маєтку потрапила Софія?
– Охарактеризуйте образи Софії та Мілона.
Бесіда.
1. Які сатиричні прийоми використовує Фонвізін, показуючи поміщиків? (“Говорящие” прізвища).
– Навмисне перебільшення негативних рис (гіпербола).
– Самохарактеристики.
– Бажання героїв.
– Ремарки.
– Яка ж головна проблема поставлена в І дії?
Висновок. Прочитавши І дію, ми можемо говорити про те, який гнів, яка біль жили в душі письменника. Фонвізін встав на захист великого російського талановитого народу над яким знущалися деспоти – поміщики.
Учитель. Центральними образами комедії є, безперечно, Стародум і Правдін. Вони стали рупором просвітницьких ідей. Що ви про них знаєте? (Відповіді учнів)
Ділова гра “Компетентність”.
Оскільки ми знаємо зміст комедії “Міщанин-шляхтич” та “Недоросток”, то можемо їх порівняти.
Аспекти порівняння:
1. Назва п’єси
2. Для чого вчаться герої
3. Тема
4. Образна система
5. Виховний зміст
6. Пафос
ІІІ. Підведення підсумків.
Бесіда
– Чи радісний сміх у Фонвізіна?
Ні. Це сміх крізь сльози…
– Назвіть ознаки класицизму комедії “Недоросток” (відповіді учнів)
– Яка будова комедії?
Зав’язка – поява Стародума і звістка про 10 тисяч.
Кульмінація – сцена екзамен Митрофана.
Розв’язка – фінал.
Проблематика п’єси?
1. Критика самодержавно-кріпосницької дійсності.
2. Трагедія долі простої людини.
3. Проблема виховання і освіти молодої людини.
4. Бажання бачити Росію освіченою, духовно багатою.
– Чому Пушкін назвав Фонвізіна “другом свободи”?
– Чи можна образ Митрофана віднести до вічних?
– Чи радісний сміх у Фонвізина?
Висновок. П’єса “Недоросток” актуальна і сьогодні, а образ Митрофана можна віднести до вічних образів. Хочеться, щоб цю п’єсу ви сприйняли не як твір далеких часів, а як сучасний твір, який допоможе вам у житті вести непримириму війну із скотиніними, митрофанами, які трапляються в сьогоденні. Цініть цей твір як пам’ятник російської культури. Комедія має і виховне, і соціальне значення: людина мусить учитися, підвищувати свій культурний і моральний рівні, щоб гідно служити своїй вітчизні, а суспільство повинно будуватися на розумних засадах, і кожен має посідати в ньому те місце, яке йому належить.
IV. Домашнє завдання.
Повторити відомості з теми “Бароко. Класицизм”, підготуватися до контрольної роботи. Написати твір-мініатюру “Чи актуальна п’єса “Недоросток”?*
(1 votes, average: 5.00 out of 5)