Самвидав
Самвидав – позацензурне нелегальне видання поетичних збірок, альманахів, журналів, окремих творів і т. п., здійснюване машинописним способом. Першим таким виданням в українській літературі вважається поема “Скелька” (1927) І. Багряного. Поява С. у 1960-70 пов’язана із переписуванням і поширенням творів шістдесятників, які не друкувала офіційна преса. Завдяки С. поширювалися: щоденник В. Симоненка; збірка В. Стуса “Круговерть” (у перевиданні – “Зимові дерева”); збірки “Відчиніння вертепу”, “Коронування опудала”, “Спогад про світ”, “Підсумовуючи мовчання”, “Вино для княжни” І. Калинця; “Більмо” М. Осадчого; в’язнична лірика З. Красівського, С. Караванського; “Спогади” Д. Шумука; “Лихо з розуму” В. ЧорновоЛа; збірка протестів, листів, заяв “Українські юристи під судом КГБ”, упорядкована І. Світличним. Тільки через С могла потрапити до свого читача чесна політична публіцистика, переважно у формі окремих машинописних анонімних статей. Найпопулярніші з них: “Стан і завдання українського визвольного руху”, “Класова та національна боротьба на сучасному етапі розвитку людства” Є. Пронюка, “Сучасний імперіалізм”, “12 запитань для тих, хто вивчає суспільствознавство”, “Націоналісти”, “Уроки історії”, “Лист письменниці Ірини Вільде її землякам, які не бояться правди”, “Українська освіта у шовіністичному зашморзі”, “З приводу процесу над Погружальським” (автори – І. Дзюба, Є. Сверстюк, І. Світличний, В. Чорновіл), “Інтернаціоналізм чи русифікація?” І. Дзюби та “Приєднання чи возз’єднання” М. Брайчевського. Популярними були есе “Іван Котляревський сміється” Є. Сверстюка, “На свято жінки”, “Собор у риштованні”, а також “Репортаж із заповідника імені Берії”, “Серед снігів”, “Хроніка опору”, “Мойсей і Датан” В. Мороза, написані на межі 1960-70. Тоді ж С. поширює статті правозахисного характеру, заяви, звернення, відкриті листи, матеріали про УПА та на захист церкви. Правозахисний матеріал, а також твори із призабутої спадщини (поема “Мазепа” В. Сосюри) подавав самвидавівський журнал “Український вісник” (1970-72), редагований В. Чорноволом (№№1-4) та М. Косівим (№№5-6). Самвидавівські видання, поширювані через західну українську періодику, були джерелом об’єктивної інформації про ситуацію в Україні для діаспори. Ця періодика поширювала самвидавівські матеріали серед емігрантів. С. існував й у другій половині 80-х (журнал “Кафедра”, редагований М. Осадчим, альманах “Євшан”, який редагували Ірина Стасів-Калинець, В. Стецюк, І. Кали-нець). С. – найвагоміший внесок шістдесятників у рух опору.
Related posts:
- Завдання для самоконтролю – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 60-90-х років ХХ століття 1. Розкажіть, що ви знаєте про роки хрущовської “відлиги”. 2. Чому літературний процес 60-90-х pp. увійшов у історію країни як період “відлиги”, репресій і застою? 3. Хто такі ” шістдесятники ” і які завдання вони ставили перед собою? 4. Назвіть, кого з видатних митців періоду шістдесятників ви знаєте, і як склалася їхня доля. 5. Назвіть […]...
- Ми “Ми” – літературна група українських письменників у Варшаві міжвоєнного двадцятиліття; журнал, який видавала вона та її попередниця – група “Танк”. Група “Танк” зорганізувала видавництво “Варяг” (1933-39), яке, крім творів Наталі Лівицької-Холодної, С. Гординського, В. Ольхівського, А. Крижанівського та ін. українських письменників, “Бібліотеки українського державника”, видавало літературний неперіодичний журнал “Ми” (1933-37 – у Варшаві, а з […]...
- Критика “Критика” – спеціальний літературно-критичний журнал. Почав виходити з лютого 1928 в Харкові як “журнал-місячник марксистської критики та бібліографії”. До складу редакції входили: М. Скрипник, А. Хвиля, В. Десняк (псевдонім В. Василенка), В. Коряк, Ф. Таран, І. Кулик, Т. Степовий, Я. Савченко. Головним редактором спочатку був В. Десняк. Протягом 1932-34 журнал мав назву “За марксо-ленінську критику”. […]...
- Вибрані твори українських письменників “Вибрані твори українських письменників” – серія літературно-критичних і художніх збірок, виданих А. Крушельницьким протягом 1910-12 в Коломиї заходом “Філії учительської громади” для “шкільної й домашньої лектури молодіжі середніх шкіл”. Серію склали збірка поезій і новел І. Франка, добірка новел В. Стефаника, Леся Мартовича, Марка Черемшини та ін. До 2-3 випуску увійшли стаття А. Крушельницького “Про […]...
- Питання до контрольної модульної роботи №2 – МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ 1. Який жанр започаткував Ю. Яновський в українській літературі? 2. Подумайте, чим відрізняється роман від новели. 3. Яку роль у житті письменника відіграло кіно? 4. Визначте, чим обумовлено зміни у художній творчості Ю. Яновського? 5. Назвіть жанрові особливості роману “Вершники”. 6. Як називають український театр, що діяв в Україні в 1920 – 30-ті роки? 7. […]...
- Життя й революція “Життя й революція” – щомісячний журнал (1925-34). Виходив у Києві спочатку як “журнал громадського життя, літератури й науки”. У перших п’яти номерах за 1925 переважали статті економічного та політичного характеру. Далі журнал стає літературно-мистецьким, громадсько-політичним, науково-популярним місячником. Центральне місце в ньому посідають відділи літератури, культури, мистецтва тощо. Редакційна колегія часто змінювалася. У її складі працювали: […]...
- УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 90-х РОКІВ СЕРГІЙ Єфремов, оцінюючи літературу 1919-1923 років, писав: “Тут усе горить ще болями часу. Це наша сучасність, до якої з історичною міркою зовсім було б дивно заходити, та й неможливо цілком”. Це твердження відомого українського вченого-літературознавця актуальне й для літературного процесу 90-х років – складного, неоднозначного, суперечливого. Нині лунає чимало думок про занепад літератури в умовах […]...
- За марксо-ленінську критику “За марксо-ленінську критику” – критично-літературний журнал, що виходив у Харкові (1932-34) замість свого попередника – часопису “Критика” як видання ДВОУ за редакцією В. Коряка. З 1934 і впродовж 1935 – орган СРПУ (редактор С. Щупак). Публікував нариси про творчість М. Коцюбинського, П. Грабовського, А. Головка, П. Панча, І. Микитенка та ін., рецензії на твори П. […]...
- Андрій Вознесенський (народився 1933) Євтушенко писав про А. Вознесенського, що той “увірвався в поезію, на відміну від багатьох з нас, відразу – з блискавичністю феєрверку”. З перших своїх поетичних збірок “Парабола” (1960) і “Мозаїка” (1960) Вознесенський намагається ствердити активну громадянську позицію, пов’язану з безкомпромісною критикою моральних та ідеологічних вад сучасного йому суспільства. Цими ж мотивами пронизані і […]...
- Нова Україна “Нова Україна” – літературно-науковий, громадсько-культурний і політичний журнал, виходив з 1922 у Празі спочатку як двотижневик, а пізніше як місячник за редакцією В. Винниченка, М. Шаповала, згодом до редколегії увійшли Н. Григоріїв, С. Довгаль, Б. Залевський, М. Мандрика. Журнал був органом “української демократії, передовсім соціалістичної”. Відкривав свої сторінки для вільної дискусії “соціалістів усякого світогляду і […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – I. ФРАНКО – УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС 1. Новаторство і гуманістичний пафос поезії І. Франка. 2. “Гімн” (“Вічний революціонер”) І. Франка – справжній гімн українського національного відродження. 3.Образи героїв – борців за ідею у “Тюремних сонетах” І. Франка. 4.Джерело циклу “Веснянки” – народнопісенні традиції. 5.Місце збірки “Зів’яле листя” І. Франка серед шедеврів світової інтимної лірики. 6.Чого навчив мене ліричний герой збірки “Зів’яле […]...
- НЬЮ-ЙОРКСЬКА ГРУПА. ШІСТДЕСЯТНИКИ – Нью-Йоркська група – об’єднання українських еміграційних поетів. – Місце виникнення: Нью-Йорк (за місцем перебування ініціаторів). – Засновники: П. Килина, Б. Бойчук і Ю. Тарнавський. – Час заснування: 21 грудня 1958 р. – Члени: Емма Андієвська, Віра Вовк (приєдналась у 1960 р.), Богдан Рубчак, Женя Васильківська та ін. – Основні завдання, ідеї: орієнтація на поетику […]...
- Воскресла Україна “Воскресла Україна” – збірка художніх творів, видана 1907 заходом товариства “Просвіта” у Львові. Назву дано за однойменним віршем О. Маковея, яким відкривається видання. У збірку увійшло оповідання з народного життя Б. Лепкого “За що?”, етнографічно-побутова оповідь “Сільські знахарі та баби-шептухи” (за М. Левицьким подав Е. О.; справжнє прізвище не встановлено), вірш А. Бобенка “Отаман” та […]...
- Чорнобильського катастрофа в українській літературі – ПРАКТИКУМ 1. Передчуття трагічної події в творах українських літераторів. Пророча стаття Л. Ковалевської про негаразди на станції, яка з’явилась в “Літературній Україні” за місяць до аварії. 2. Чорнобильська тема в поезії та прозі (І. Драч, Б. Олійник, B. Яворівський). 3. Документальні книги Ю. Щербака “Чорнобиль” та лауреата Нобелівської премії з літератури С. Алексієвич “Чорнобиль: хроніка майбутнього”. […]...
- До чого сниться журнал Бачити у сні журнал з яскравими барвистими картинками означає вашу зайву безтурботність, неуважність по відношенню до близьких людей, до тих, хто вас потребує, до тих, хто від вас залежить. Якщо вам наснився журнал науково-публіцистичної тематики, значить, ви на даний момент стурбовані рішенням якогось важливого питання, чи будете змушені вирішувати такі питання найближчим часом. Порваний у […]...
- СУЧАСНІ ЧАСОПИСИ ТА АЛЬМАНАХИ √ Сучасна літературно-художня періодика включає в себе друковані та електронні журнали, часописи та газети, які містять: – художні твори різних жанрів; – літературну критику; – есеїстику; – публіцистичні матеріали тощо, пов’язані з культурно-мистецькою тематикою; – видання, що, окрім літературного, мають культурологічне, мистецьке чи громадсько-політичне спрямування. √ Сучасна літературна періодика складається з добре відомих авторитетних видань […]...
- Украинская жизнь “Украинская жизнь” – щомісячний науково-популярний, суспільно-політичний і літературно-критичний журнал, виходив у Москві зусиллями українських вчених і публіцистів протягом 1912-16. Ставив своїм завданням обстоювати права українців у Росії та Україні, пробуджувати національну свідомість, давати об’єктивну інформацію російськомовним читачам про духовне життя України. Часопис протистояв російським офіційним виданням, виступав активним провідником українського національного руху. У створенні, розбудові […]...
- Михайло Семенко (31 грудня 1892 – 23 жовтня 1937) Творець і незмінний лідер українського футуризму від його початку (1913) до поліційного знищення Москвою (1934). Народився 31 грудня 1892 року в селі Кибинці Миргородського повіту на Полтавщині. Вчився в реальній школі і три роки в Петербурзькому психоневрологічному інституті. Перша світова війна перебила освіту; 1914 він виїхав до Америки, […]...
- Життя і творчість Михайла Семенко (31 грудня 1892 – 23 жовтня 1937) Творець і незмінний лідер українського футуризму від його початку (1913) до поліційного знищення Москвою (1934). Народився 31 грудня 1892 року в селі Кибинці Миргородського повіту на Полтавщині. Вчився в реальній школі і три роки в Петербурзькому психоневрологічному інституті. Перша світова війна перебила освіту; 1914 він виїхав до Америки, […]...
- Логос “Логос” – літературна група українських письменників католицького спрямування у Львові (1927-31). Друкованим органом “Л.” був журнал “Поступ”, твори учасників групи виходили у видавництві “Добра книжка”. До групи належали О. Мох (Орест Петрійчук), Гр. Лужницький (Меріям), В. Мельник (Василь Лімниченко), С. Семчук, Д. Бандрівський, Р. Сказинський, Т. Коструба та ін. Програмними були принципи християнської моралі, протидія […]...
- ХАРАКТЕРНІ РИСИ ТА ОЗНАКИ БАРОКО Й КЛАСИЦИЗМУ – Бароко – напрям у мистецтві та літературі, який охоплює в Україні період XVII-XVIII ст. √ Основні риси бароко: – посилення ролі церкви і держави, поєднання релігійних і світських мотивів, образів: – мінливість, поліфонічність, ускладнена форма; – тяжіння до різких контрастів, метафоричності, алегорій; – прагнення вразити читача пишнотою і барвистістю стилю, риторичним оздобленням твору; – […]...
- “Звільнений Єрусалим” Тассо: короткий опис “Звільнений Єрусалим ” (Jerusalem Delivered, Gerusalemme Liberata) – поема Tacco, опублікована без його дозволу в 1580, авторизована версія вийшла в 1593. Це епічний твір про Першому хрестовому поході з елементами романтики і вимислу. Поруч з Готфрідом Бульонским, ватажком християн, чиї війська беруть в облогу Єрусалим, і іншими історичними особами ми бачимо романтичні фігури Софронія і […]...
- Розвиток української літератури і мистецтва Друга половина 50-х рр. стала поворотним пунктом у новітній історії літератури, кіно, живопису, інших видів мистецтва. Розриваючи сталінські ідеологічні пута, митці поверталися до осмислення і відображення загальнолюдських цінностей та ідеалів, до реальної людини з її багатогранними інтересами, запитами. Можливість мати власну, а не сформульовану в кабінетах чиновників від культури думку сприяла духовному розкріпаченню митців. Саме […]...
- На переломі “На переломі” – журнал політики, літератури та мистецтва, який виходив у Відні 1920. Виражав громадсько-політичну думку української еміграції, яка протягом 1917-20 була тісно пов’язана з національно-визвольними рухами в Україні та за її межами. Об’єднував політиків, вчених, письменників, які опинилися в еміграції, зокрема в Австрії. Головна роль у його виданні належить Олександру Олесеві, який не лише […]...
- Іван Франко – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 р. в с Нагуєвичі на Львівщині в родині коваля. Навчався у початковій (1862- 1864) та німецькій нормальній (1864-1867) школах, пізніше – у Дрогобицькій гімназії (1867-1875). 1875 року вступив на філософський факультет Львівського університету, який залишив через арешт у червні 1877 р. Пізніше був заарештований ще двічі (1880; 1889). […]...
- Літературно-науковий вісник “Літературно-науковий вісник”‘ – щомісячний літературно-художній і науковий журнал, найавторитетніше всеукраїнське періодичне видання європейського типу, що відіграло винятково важливу роль у розвитку національного письменства, естетичної думки, мистецтва загалом, в об’єднанні розділених кордонами письменницьких сил, в утвердженні національно-патріотичних ідеалів, піднесенні української літератури на європейський рівень. Часопис виник 1898 на базі двотижневика “Зоря” і щомісячника “Житє і слово” […]...
- Нью-йоркська група “Нью-йоркська група” – група українських еміграційних поетів, яка виникла в середині 50-х XX ст. як співдружність митців, об’єднаних спільними поглядами на творчість, як можливість якомога повнішого самовияву творчої індивідуальності митця. Хоч назву одержала від місця перебування її ініціаторів, включала також поетів, які мешкали в інших країнах. До неї відносять Б. Бойчука, Женю Васильківську, Патрицію Килину, […]...
- Вітчизна “Вітчизна” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний журнал, ораган СПУ. Заснований у Харкові 1933 під назвою “Радянська література”. З 1941 називався “Українська література”; Під назвою “В.” відомий з січня 1946. Протягом 1934-41 виходив у Києві; у 1941-43 видавався в Уфі, з листопада 1943 по березень 1944 – у Москві, з березня 1944 – у Києві. Головними […]...
- Дніпро “Дніпро” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний ілюстрований журнал. Почав виходити в 1927 у Харкові під назвою “Молодняк”. Засновник – ЦК ЛКСМУ. З 1935 видається у Києві. У 1937 перейменований на “Молодий більшовик”, з 1944 – “Дніпро”. З 1992 “Д.” – літературно-художній та суспільно-політичний журнал, засновниками якого є Український фонд культури, AT “Компанія “Рось”, трудовий колектив […]...
- Всесвіт “Всесвіт” – щомісячний літературно-мистецький та громадсько-політичний журнал, заснований 1925 у Харкові (як ілюстроване двотижневе видання), виходив до 1934. Відновлений 1954 у Києві як орган Спілки письменників України, Українського товариства дружби й культурних зв’язків із зарубіжними країнами (з 1976 – Українського комітету захисту миру). В. Еллан (Блакитний) – перший головний редактор “В.” У харківський період на […]...
- Журнал Зоря “Зоря” – літературно-науковий та громадсько-політичний журнал, що виходив у Дніпропетровську (1925-34) спочатку як видання місцевого літературного об’єднання “Гарт”, а потім, з 1931, – місцевої організації ВУСППу. З 1935 змінив назву на “Штурм”. “3.” публікувала твори С. Олійника, Д. Загула, С. Воскрекасенка, Остапа Вишні, В. Бобинського, А. Павлюка та ін., друкувалися твори і зарубіжних письменників (В. […]...
- Місцеве управління і самоврядування Кіпру Згідно з конституцією 1960, місцевими органами влади служили створені на роздільної основі в Нікосії, Лімасолі, Фамагусте, Ларнаці і Пафосі грецькі і турецькі муніципалітети. У 1963 році за постановою палати представників муніципалітети були об’єднані в спільні греко-турецькі. З кінця 1963 року спільні органи влади двох громад на Кіпрі не функціонують. Проте їх функції залишаються закріпленими в […]...
- Запитання для самоконтролю – М. Костомаров і П. Куліш у літературному процесі 1-ї половини ХІХ століття Українська література XIX століття – 2016 1. У чому полягало новаторство М. Костомарова як професійного історика? 2. Яке завдання ставив перед собою М. Костомаров – прозаїк, працюючи над історичними повістями? 3. Які відомі твори і збірки (оповідань, фольклорних матеріалів) надрукував П. Куліш у власній друкарні? 4. Чому журнал “Основа” проіснував лише два роки? 5. Хто […]...
- Комар “Комар” – сатирично-гумористичний журнал, що виходив у Львові 1900-16 двічі на тиждень за редакцією І. Кунцевича. Тут друкувалися твори К. Устияновича, І. Франка, М. Павлика, С. Бердяева, В. Пачовського та ін. Відновлений як двотижневик (1933-39) за редакцією М. Чубатого (видавець І. Тиктор). На його сторінках з’являлися гуморески Юрія Вухналя, Тиберія Горобця (псевдонім С. Чарнецького) та […]...
- ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО. ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА – ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА √ Василь Андрійович Симоненко (8 грудня 1935 р., Біївці – 13 грудня 1964 р., Черкаси) – поет-шістдесятник, журналіст. – Вірш-колискова “Лебеді материнства” (1960- 1963, збірка “Грім і тиша”, течія неоромантизм) – інтимна лірика, в якій відчувається особливе тепло і вдячність сина матері, яка його виростила. √ Тема вірша – любов матері до сина та любов […]...
- Запитання для самоконтролю – Життєвий шлях і світогляд І. Франка 1. У чому полягали погляди І. Франка на національне питання, яку роль у його вирішенні він відводив інтелігенції? 2. Як ставився І. Франко до марксизму і соціалістичного вчення, у чому вбачав їхні загрози? 3. Як змінювалися погляди І. Франка на роль і завдання художньої літератури? 4. Які питання досліджує І. Франко у своєму трактаті з […]...
- Часопис Основа “Основа” – щомісячний український літературно-науковий часопис, виходив у Петербурзі з січня 1861 по жовтень 1862. Вийшло 22 номери. Матеріали друкувалися українською та російською мовами. Ініціаторами створення журналу були колишні кирило-мефодіївці П. Куліш, М. Костомаров, В. Білозерський (редактор),які у програмній заяві визначили головне його завдання – “всебічне і безпристрасне дослідження південно-руського краю”. Журнал мав розділи: художня […]...
- Громадський друг “Громадський друг” – загальноукраїнський літературно-політичний журнал, заснований з ініціативи М. Драгоманова як продовжувач традицій журналу “Друг” та женевських збірників “Громада”. Виходив у Львові 1878 за редакцією М. Павлика та активною участю І. Франка. Вийшло лише 2 номери, які відразу були сконфісковані поліцією за антиурядову політичну спрямованість та соціалістичну пропаганду. Безпосередніми приводами для конфіскації служили вірші […]...
- НАРОД “НАРОД” – громадсько-політичний і науково-популярний журнал. Виходив у 1890 – 1895 рр. поперемінно у Львові та Коломиї раз на два тижні за редакцією І. Франка й М. Павлика. Протягом 1890 – 1893 рр. був органом русько-української радикальної партії. Журнал уміщував матеріали про тяжке становище селянства Галичини, викривав угодовство політичних партій, подавав огляди міжнародного робітничого та […]...
- Як створити свій журнал? Як створити свій журнал При цьому врахуйте, що назва журналу та його обкладинка – це ключ до успіху. Адже назва і обкладинка – це перше, що бачить читач, відкриваючи журнал. Як правило, найменування будь-якого видання складається з одного-двох слів. Причому неважливо, написані ці слова російською мовою або на латиниці. Ви цілком можете назвати своє видання […]...