Самотність
Незважаючи на те, що більшість з нас живуть в оточенні безлічі інших людей, ми, тим не менш, часто відчуваємо почуття самотності, яке позбавляє нас радості життя. Самотність роз’їдає нашу душу і робить наше життя безглуздою, інший раз, перетворюючи її на суцільну муку. Багато з вас, напевно, погодяться зі мною в тому, що самотність – це погано, дуже погано і сумно. А між тим, навколо нас так багато людей, що здавалося б, ні про яке самоті і мови бути не може, а воно однак є і ми його відчуваємо. Чому ж ми відчуваємо себе самотніми і чому самотність сприймається нами так болісно? І головне – що нам робити з самотністю, як його позбутися? Про це ми з вами, шановні читачі, поговоримо в цій статті. І якщо ви відчуваєте себе самотньою людиною – я допоможу вам вирішити цю проблему.
Самотність – це особливе емоційний стан людини, при якому він відчуває свою непотрібність і не відчуває самого себе. Самотня людина втрачає відчуття самого себе через відсутність контактів з іншими людьми, він провалюється в порожнечу, в якій його, як особистості, немає. Це емоційний стан виникає в той момент, коли людина не отримує повноцінного уваги з боку інших людей, коли він не відчуває позитивної емоційної зв’язку з людьми або боїться її втратити. При цьому людей навколо нього може бути багато і вони навіть можуть з ним спілкуватися. Вся справа в формі цього спілкування – людини можуть просто не слухати, не чути і не розуміти. Часто, спілкуючись з людьми, ми відчуваємо, що вони нас просто не чують, а значить і не розуміють, і тому ми починаємо відчувати себе самотніми. Виходить, що спілкування з людьми у нас ніби й відбувається, але воно нагадує спілкування зі стінкою, від якого мало пуття. Так що зовсім необов’язково жити на безлюдному острові і бути ізольованим від суспільства, щоб відчувати себе самотнім, можна і в оточенні величезного числа людей, не тільки відчувати, а й дійсно бути самотньою людиною – якщо всім на тебе наплювати.
Але чому нам самим не наплювати на тих, кому наплювати на нас? А тому, що істоти ми соціальні, ми всі залежимо один від одного, тому що є частинками єдиного цілого, не кажучи вже про те, що кожному з нас необхідний партнер для повноцінного життя. Так задумала природа, щоб людина прагнула продовжити свій рід і підтримував життя на землі і щоб дбав не тільки про себе, а й про те, які людях, оскільки це підвищує його виживання. Разом, люди здатні на багато що, вони змогли побудувати цивілізацію і спільно можуть вирішити будь-які у них проблеми, а ось поодинці вони просто вимруть. Тому таке соціально-психологічне явище, як самотність, цілком зрозуміло. Ми відчуваємо себе самотніми тому, що ми себе самі такими робимо – ми відчужувати, йдемо один від одного, ми підкреслюємо свою індивідуальність, забуваючи про необхідність вписатися в навколишній нас суспільство, помітивши в ньому інших людей і ставши помітними самим. І нам ніколи не буде комфортно, поки ми об’єктивно будемо самотніми, поки ми не навчимося бути не тільки самими собою, але і частиною того суспільства, в якому ми живемо, а бажано, і частиною всього людства. Так що ми не можемо бути байдужими до інших людей, особливо в тих випадках, коли нам не вистачає уваги, спілкування, розуміння, поваги і любові. Однак якщо ми отримуємо від інших людей занадто багато уваги, ми неминуче починаємо їм нехтувати, ми починаємо вибирати – з ким нам цікаво і вигідно спілкуватися, а з ким ні. Якщо у вас немає друзів, немає відповідного партнера – ви звичайно ж будете почувати себе самотніми. Але цілком можливо друзі, що самі ви теж зараз кого-небудь не помічаєте, хто помічає вас. Подумайте про це.
У самотності, між тим, є і позитивна сторона – це самітність. Деякі люди не потребують постійного і рясному спілкуванні з іншими людьми, вони можуть вести повноцінний внутрішній діалог з самими собою, вони можуть міркувати, читати книги, робити якісь улюблені справи і їм буде цілком комфортно. Самотність для таких людей не покарання, а благодать, правда, в помірних кількостях, бо як вже було сказано вище – в контактах з людьми і в їх уваги до нас, потребуємо ми все. Але певною мірою ми всі потребуємо і на самоті, інша справа, що через це ми не повинні закриватися від зовнішнього світу, інакше ми станемо ізгоями, одинаками, замкнутими в собі людьми. А це нам на користь не піде, будьте впевнені. Тому не намагайтеся замінити спілкування з людьми, спілкуванням з самим собою, від самотності вас це не врятує. Доповнити спілкування з людьми спілкуванням з собою – доповніть, але не замінюйте їм його, живіть повноцінним життям – шукайте собі відповідних співрозмовників і спілкуйтеся з ними.
Але повернемося з вами до негативної стороні самотності, в кінці кінців, для більшості людей самотність є проблемою, а не благом, яку їм якось треба вирішити, щоб не страждати через неї. А як її можна вирішити? Для початку, друзі, необхідно з’ясувати, що цю проблему викликає. Зверніть увагу на спосіб вашого життя і на ваше ставлення до інших людей. Якщо ви ведете відчужений спосіб життя, якщо ви з якихось причин ізольовані від інших людей, то цю ситуацію вам необхідно виправляти – вам необхідно виходити в люди, щоб мати можливість спілкуватися з ними. Якщо ж ви спілкуєтеся з людьми, але при цьому не розумієте їх, а вони не розуміють вас, через що у вас виникають конфлікти під час спілкування, що змушують вас усуватися від них або їх усуватися від вас, тоді вам обов’язково необхідно попрацювати над вашою манерою спілкування. У більшості випадків ми позбавляємося уваги до себе з боку інших людей, через нашого їх нерозуміння, яке трактуємо, як нерозуміння ними нас. Але звинувачувати інших людей у тому, що вони не хочуть з нами спілкуватися або не хочуть нас розуміти – просто безглуздо. Люди поводяться з нами так, як їм хочеться і як вони змушені поводитися, і що найголовніше, вони поводяться з нами так – як ми дозволяємо їм себе з нами вести. Так що якщо ми не хочемо чути один одного, тоді наше спілкування буде настільки безглуздим, що його можна буде порівняти з спілкуванням зі стінкою, і отже, ні про яке взаєморозуміння і мови бути не може при такому мертвому спілкуванні. Так чому ж ми плюємо один на одного, чому один одного не помічаємо, не чуємо один одного і не хочемо один одного зрозуміти? Вся справа в нашому вихованні? Так, і в ньому теж, багато людей егоїстичні і тому байдужі до інших людей, а ті в свою чергу, байдужі до них. Ось і відчуваємо ми всі себе самотніми, навіть у великих містах, де повно людей, і навіть маючи під рукою інтернет, в якому можна спілкуватися з ким завгодно і на будь-які теми. Але егоїзм егоїзмом, а основною проблемою для людини, що робить самотніми інших людей, а заодно і самого себе, є відсутність у нього необхідності в інших людях. Ми не потребуємо один одного настільки сильно, щоб бажати один одного зрозуміти. Вірніше, ми вважаємо, що не потребуємо одне в одному, і ми частіше бачимо в інших людях більше ворогів, ніж друзів і тому намагаємося від них відсторонитися або просто не помічати їх. Через це, як я вже сказав вище – ми самі робимо себе самотніми. У нас повинна бути потреба в тих, хто навколо нас, тоді ми будемо більш відкритими і доброзичливими до них, а якщо ми цієї потреби відчувати не будемо, тоді інші люди нам будуть тільки заважати.
Як часто ми скаржимося на те, що нам не вистачає уваги, любові, поваги, розуміння? А що особисто ми зробили для того, щоб це все у нас було? Ми приймаємо ту любов, яку пропонують нам інші люди, які щиро нас люблять, ми поважаємо їх увагу до нас, ми намагаємося зрозуміти інших людей, коли спілкуємося з ними? На жаль, друзі, але в більшості випадків ми нічого цього не робимо, у всякому разі, більшість з нас – не цінують належним чином увагу, любов, розуміння і повагу до себе з боку інших людей. І в підсумку деякі з нас приходять до гордому самотності, в якому деякі люди через свою гордість і завзятості перебувають протягом всього свого життя. Адже всього-то треба, спробувати зрозуміти інших людей, спробувати почути їх і знайти з ними спільну мову. Але люди дуже егоїстичні для цього, вони в основному орієнтуються на власні почуття, на власні бажання, на власні інтереси, а до інших їм діла немає. Іноді це виправдано, іноді ні, але в більшості випадків, не чуючи потреби в увазі до себе з боку деяких людей, ми позбавляємо себе можливості жити насиченим і повноцінним життям, в якій у нас буде багато друзів і шанувальників. Самотніми просто так не стають, цього обов’язково передують певні дії з боку людини, які змушують людей відсторонитися від нього. Іноді друзі, дійсно слід бути простіше, щоб до тебе почали тягнутися люди.
Однак деякі люди при всьому бажанні не в змозі встановити позитивні контакти з іншими людьми, вони або самі по собі нетовариські, або через негативного досвіду минулого стали такими. Також дуже часто труднощі зі спілкуванням виникають у людей з низькою самооцінкою, через яку вони просто бояться спілкуватися, бояться бути почутими, незрозумілими, неприйнятими. Є й інші психологічні чинники сприяють самотності. Так ось, якщо вам важко встановлювати контакти з людьми, через низьку самооцінки, через страх перед ними, через вашу некомунікабельності або з якихось ще причин, тоді почніть працювати над собою, або самостійно, або за допомогою фахівця. Інакше ви створите порочне коло, коли ваше невміння і небажання спілкуватися з людьми, приведе вас до того, що ваша самооцінка впаде ще нижче і ваш страх перед людьми стане ще більше. А далі у вас може з’явитися депресія, з усіма притаманними їй “принадами”, здатним остаточно отруїти наше життя. Вам обов’язково необхідно розвивати ваші навички спілкування, щоб вміти заводити знайомства з цікавими вам людьми. А якщо ви і без того досить товариські, але при цьому навколо вас мало людей, з якими ви могли б поспілкуватися і які могли б вас зрозуміти, тоді вам терміново слід звернути увагу на свою поведінку, щоб зрозуміти, що саме вам в ньому слід змінити. У самотності завжди є причини, які укладені в першу чергу в нас самих. Коли ми відчуваємо самотність душі, коли нам здається, що весь світ проти нас, що ми нікому не потрібні і все наше життя суцільне непорозуміння, будьте впевнені – ми чогось в цей момент не розуміємо, щось не беремо до уваги і чого – то не надаємо значення.
Я абсолютно впевнений в тому, що в кожному з нас потребують багато людей, так само як і ми самі, теж потребуємо в багатьох з них. Ми всі потребуємо один одного, в тій чи іншій мірі. Варто нам це усвідомити, і ми неодмінно відкриємося один одному і станемо один до одного ближче, і не фізично ближче, з цим сьогодні начебто проблем немає, а духовно. Пора б нам відмовитися від споживацького ставлення до людей і перейти на новий щабель сприйняття цього світу, при якому наші відносини один з одним набудуть якісно нову форму. Люди повинні рости і розвиватися, щоб такі примітивні і безглузді проблеми, як самотність перестали їх турбувати. Рекомендую вам також зайнятися який-небудь творчою діяльністю, яка з лишком компенсує вам брак уваги до вас з боку інших людей. Іноді ми просто відчуваємо себе самотніми, але не є такими насправді, ми просто не маємо можливості виразити себе і тому нам здається, що ніхто нас не розуміє. Висловіть себе в якийсь цікавий вам роботі, адже в кожному без винятку людині є якийсь талант, виявивши і розвинувши який він здатний здивувати світ своїм чудовим витвором і висловити цим самого себе. Тоді і увагу, і визнання, і повага, і любов вам будуть забезпечені. Люди не зможуть не помітити людину, яка створила щось прекрасне.
І не бійтеся людей друзі, вони, звичайно, не ідеальні, а іноді і небезпечні, але все ж без них ніхто з нас жити повноцінним життям не зможе. Вам не обов’язково спілкуватися з усіма людьми, спілкуйтеся лише з тими з них, хто ближче вам по духу і характеру, цього буде цілком достатньо для того, щоб ви не відчували себе самотніми. Намагайтеся вивчити людей, зрозуміти їх, зрозуміти їх інтереси, цілі, бажання, і тоді ви зможете вписатися в їх картину світу і допомогти їм зрозуміти вас. І якщо треба – нав’яжіть себе іншим людям, зверніть їх увагу на себе за допомогою своєї активності й енергійності, адже активних і енергійних людей складно не помітити. Майте на увазі, що багато людей просто не розуміють, якою має бути їх життя, якими людьми вони мають в цьому житті себе оточити, і кому вони самі в ній потрібні. Тому постарайтеся переконати їх у тому, що їм потрібні ви. Люди заплуталися в ними ж створеному світі, в якому так багато інформації, що в ній можна потонути, тому їм складно зосередити свою увагу навіть на самих себе, не кажучи вже про когось іншого. Самотність – це придумана нами проблема, насправді ніякого самотності немає, є тільки нерозуміння людьми один одного.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)