Сальта
Заснована 1582 р. Сальта – один з найкрасивіших колоніальних міст у всій Південній Америці. Йому не властива сучасна європейська атмосфера, чітко відчувається в інших великих містах Аргентини, і він більше схожий на провінційні столиці Болівії і Перу. Якщо Буенос-Айрес ввібрав в себе ірландські, італійські та британські традиції, щоб перетворитися в той космополітичний центр, яким ми знаємо його сьогодні, то в Сальта часом ловиш себе на відчутті, що годинник тут зупинилися в далекому 1810, із закінченням іспанського правління.
Площа 9 Липня (Plaza 9 de Julio)
Почати вивчати Сальту найкраще з його центральної площі, в назві якої увічнено день 1816, коли країна Аргентина офіційно оголосила про свою незалежність. По периметру площі розкидані магазинчики, торгуючі прекрасними виробами місцевих ремісників, зокрема, срібних справ майстри Бертере (майстерня на Los Parrales, 1002. Тел.: (0387) 439-9422). На південній стороні площі, навпроти собору, розташовується білена ратуша (cabildo), фасад якої по всій довжині ховається в тіні живописних арочних терас. Свій нинішній вигляд будівля знайшло в 1783 р., і сьогодні в ньому розміщується Історичний музей (Museo Historico del Norte), експозиція якого представляє цікаву ретроспективу життя регіону протягом століть. Caseros, 549. Тел.: (0387) 421-5340. Відкрито: вт-сб 9.30-13.30, 15.30-20.30; НД 9.30-13.30. Вхід платний.
Археологічний музей (Museo de Arqueologia de Alta Montana/MAAM)
У музеї виставлені почасти призводять в замішання, добре збережені тіла дівчинки 6 років, хлопчика 7 років і “дівиці” 15 років, які були принесені інками в жертву на вершині вулкана Льюльяйльяко (на кордоні Чилі та Аргентини). Заморожені останки були виявлені в 1999 р. разом з безцінними золотими і срібними виробами, які, як і тіла, підносили в дар богам. Вчені встановили, що згодом в тіло дівчинки вдарила блискавка. Музей надзвичайно цікавий і, безумовно, являє собою одну з головних визначних пам’яток міста. Mitre, 77. Тел.: (0387) 437-0499. Відкрито: вт-нд 9.00-13.00, 16.00-21.00. Вхід платний.
Марк Сан-Мартін (Parque San Martin) і Серро-Сан-Бернардо (Cerro San Bernardo)
Пройдіть на захід від центральної площі до парку Сан-Мартін, приємному зеленому простору з украшающим його дзеркалом озера. Помилуватися панорамою міста ви зможете з висоти канатної дороги (teleferico), що піднімає відвідувачів на вершину Сан-Берпардо (1454 м), де є кілька регулярних садів і новий ресторан. San Martin esq. Yrigoyen. Тел.: (0387) 431-0641. Відкрито: 9.00-18.45.
Скарби церкви
Собор Iglesia Catedral (Espana, 537) вечорами красиво підсвічується і робить обстановку центральній площі ще мальовничіше, хоча його й затьмарює своєю красою церква Св. Франциска (Iglesia San Francisco, Cordoba, 33). П’ятиярусна дзвіниця церкви заввишки 53 м пригнічує своїми розмірами. На ній встановлений дзвін часів воїни за незалежність. Монастир Сан-Бернардо (Convento de San Bernardo, Caseros, 73) – аскетичне біла будівля 1625 будівлі. Його мешканками і сьогодні є черниці, тому туристи можуть оглядати монастир тільки зовні. У храмів немає чітко встановлених годин відвідування, вхід вільний.
“Потяг до хмар” (Tren de las Nubes)
Траса протяжністю 220 км на запаморочливій висоті віадуків перетинає мальовничі гірські долини – в тому числі долину Ла-Польворілья, розташовану на висоті 4200 м над рівнем моря, – раз за разом ховаючись в з’єднують долини тунелях.
Атмосфера цього північно-західного куточка Аргентини просякнута якимось особливим магічним ароматом. Величезне синє небо і неоглядні пустельні простори зі стадами лам і викуний (з сімейства лам) мало змінилися з тих пір, коли ці місця були дальньої південною околицею імперії інків. “Сальта” в перекладі з мови кечуа означає “красива”, і в крихітних гірських селищах, землі навколо яких у всіх напрямках перетинають древні стежки інків, життя і сьогодні тече в дусі перевірених часом селянських традицій простоти, сили і краси.
До 1544 з перемогою над інками іспанці виявили в горах сучасної Болівії потужну срібну жилу. Навколо рудників швидко виріс новий місто Потосі, що став найбільшим в Західній півкулі. Величезна кількість срібла прямувало могутньому віце-королю Ліми. Люди в околицях міста Сальта також процвітали за рахунок поставки на рудники витривалих в’ючних тварин. Неофіційно частину срібла витікала на південь, в Сальту, де метал обмінювався на інструменти і продовольство, – незаконні торговельні операції, згідно бюрократичним нормам іспанської корони. У свою чергу, інструмент доставлявся з Буенос-Айреса, куди і переправлялися значні обсяги срібла і де його сліди губилися. Зайве говорити, що ці потоки викликали невдоволення влади.
Ті благословенні дні не пройшли безслідно. Швидко сколочує величезні стану коні заводчики Сальти мали можливість покращувати породу своїх табунів. На північ потягнулися кращі гаучо країни, і район придбав широку популярність завдяки прекрасним коням і майстерним наїзникам. Зберігає він її і сьогодні. Срібних справ майстри, кожевенники і ткачі також багатіли, так як гаучо нувориші вимагали найкрасивіших сідел, вуздечок і пончо, які тільки можна було купити за гроші.
Сприятлива ситуація сформувала традиції високохудожніх аргентинських ремесел, яким Сальта значною мірою зобов’язана своїм сьогоднішнім своєрідністю. Тутешні вина, кухня і люди виконані краси та гідності, породжених століттями взаємодії з іншими народами Анд, і як найвище їх вираз – великі каньйони Аргентини, ущелини (quebradas) Кафаяте і Умауака з їх виразними, немов вийшли з-під різця невідомого майстра формами.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)