“САД ПОЕТИЧНИЙ” – ПОЕЗІЯ – ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА

…Твори високої поетичної стійності, яких не постидалась би жодна література на світі і котрі сміло можуть видержати порівняння з найкращим… твори, котрі справедливо і по заслузі здобули собі серед народу таку широку популярність.

Іван Франко

“САД ПОЕТИЧНИЙ”

А другу половину XVII століття припав розквіт не лише прози, а й віршованої літератури. Провідну роль тут відігравала Києво-Могилянська академія. В академії читали унікальні курси поетики й риторики справжні світочі науки, письменники, громадські, культурні, релігійні діячі: Лазар Баранович, Іоаникій Галятовський, Феофан Прокопович, Митрофан Довгалевський та багато інших. Їхні наукові праці, лекції стали основою викладання поетичного мистецтва в академії, зокрема це “Настанови в поетичному мистецтві” Григорія Кониського, “Сад поетичний” Митрофана Довгалевського та “Про поетичне мистецтво” Феофана Прокоповича.

ПАМ’ЯТАЙМО! У тогочасних трактатах виділяли такі роди і види поезії: епічна, драматична (трагедії, комедії та трагікомедії), сатирична, буколічна (поезія пастухів), елегійна (скорботна), епістолярна, лірична, епіграматична, курйозна і фігурна (вірші у формі “раків”, хрестів, зірок, лабіринтів, акровірші), емблематична, віршові загадки та пародії.

Спробуймо з’ясувати особливості курйозної поезії, найталановитішим представником якої є Іван Величковський.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“САД ПОЕТИЧНИЙ” – ПОЕЗІЯ – ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА