Ряди похідних вуглеводнів

Подібно до того, як можна уявити собі утворення залишку метану (радикала метилу) шляхом відібрання водню від молекули метану, можна отримати різні залишки (звані також радикалами або групами), віднімаючи від будь молекули відомого будови ті чи інші атоми. Отже, радикали – це групи атомів, що знаходяться між собою в безпосередній або посередньою зв’язку, причому один або кілька атомів пов’язані з числом атомів, недостатнім для задоволення правила валентності. Щоб отримати з радикала молекулу, до радикала потрібно приєднати ще деяке число атомів. Необхідне для цього число одновалентних атомів визначає валентність радикала, або залишку.

Так, при відібранні атома водню від молекули води утворюється одноатомний радикал – гідроксил ОН. Подібно метилу, гідроксил може заміщати атоми водню в молекулах вуглеводню. При заміщенні в метані атома водню на гідроксил вийде молекула, будова якої зображується формулою СН3 – О – Н або, скорочено, СН3 – ОН. З етану цим шляхом може бути отримана молекула структурної формули СН3 – СН2 – ОН. При заміщенні атома водню на гідроксил в пропані можна отримати вже дві ізомерні молекули. Заміщаючи в метані і його гомологах один з атомів водню на гідроксил, можна отримати гомологічний ряд гідроксил – содержашій сполук загальної формули СnН2n +2 O, або СnН2n +1- OH. Такі сполуки, що містять радикал гідроксил, називаються спиртами або алкоголями. При відібрання атома водню від аміаку утворюється одноатомний залишок – NH2 (аміногрупа), яким також можна замінювати атоми водню у вуглеводнях. Таким чином, наприклад, можна отримати молекулу з формулою будови СН3 – NH2 і гомологічний ряд сполук, які називаються амінами.

Залишки, або радикали, можна проводити також і від більш складних з’єднань. Наприклад, якщо відняти від молекули азотної кислоти гідроксил, то вийде одноатомний залишок, або радикал, званий нітрогрупою. Заміщаючи атоми водню у вуглеводнях на нітрогрупи, отримаємо гомологічні ряди нітросполук. Атом кисню можна розглядати як двоатомний залишок молекули води, внаслідок чого він також може заміщати два атоми водню у двох молекулах метану і пр. Прикладом таких кисневих похідних вуглеводнів служать сполуки типу СН3 – О – СН3, звані ефірами. Якщо ж атом кисню пов’язаний тільки з одним атомом вуглецю (відповідно валентності кисню, такий зв’язок зображують у вигляді подвійного зв’язку), то у цього вуглецевого атома залишається можливість з’єднання з двома атомами водню або з двома одноатомними залишками, що відповідає формулі двоатомного радикала> С = О. Цей радикал називається карбоніли або карбонільної групою. Прикладами сполук, що містять карбонільну групу, можуть бути речовини будови.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Ряди похідних вуглеводнів