Рух вод океану
1. Хвилі. У гарну погоду на поверхні моря дуже спокійно і тихо, ледве чутно його сплески, але як тільки починає дути слабкий вітер, на поверхні моря відразу з’являються хвилі.
Якщо подивитися на бурхливе море, то здається, ніби хвилі на його поверхні наздоганяють одне одного. Крім того, можна побачити, як предмети, що знаходяться на хвилі, не змінюючи свого місця, то піднімаються вгору, то опускаються вниз. Насправді частина води в хвилях розгойдується на одному місці.
За поперечним перерізом хвилі можна побачити її форму. Частина хвилі від рівня поверхні води до самої верхньої частини хвилі називається гребенем хвилі. Сама нижня частина хвилі від рівня поверхні води називається підошвою хвилі.
Хвиля характеризується своєю довжиною і висотою. Довжиною хвилі називають відстань між двома сусідніми гребенями. Висотою хвилі називають відстань від підошви до гребеня. У відкритому Океані хвилі піднімаються дуже високо. При сильних штормах висота хвилі сягає 10-15 м.
Сила хвилі визначається по 9-бальною шкалою. Хвилі розмивають береги морів. Нижня частина стосується дна, від тертя рух сповільнюється, а верхня частина, нахиляючись вперед, перекидається на берег. Таким чином виникає прибійна хвиля. У пологого берега хвилі набігають на сушу, на крутих берегах пінистий водяний вал, піднявшись вгору, з великою силою вдаряється об берег.
2. Цунамі. Гігантські хвилі, що виникають при сильному підводному землетрусі або виверженні вулкана, називають цунамі (по-японськи цунамі – велика вода, що заливає бухту).
Якщо кинути камінь у воду, то з’являються кільця над поверхнею води. Точно так же від центру землетрусу в усі боки відходять хвилі – цунамі.
Так як швидкість і довжина хвилі дуже великі, вона має величезну руйнівну силу. У відкритому Океані висота цунамі не перевищує 1-2 м, а при наближенні до берега висота їх різко зростає. Наприклад, в 1896 р на Японських островах висота хвилі цунамі досягла 30 м. При цьому цунамі, зруйнувавши 10 млн. Будинків, забрали життя декількох тисяч людей. У 1821 р на острові Сулавесі в Індонезії цунамі заввишки в 20 м змили кілька населених пунктів.
Швидкість поширення цунамі від центру землетрусу 800 км на годину. Перед появою цунамі вода зазвичай за кілька хвилин відступає від берега на сотні метрів, а іноді і до кілометра. Чим далі відступає вода, тим вище піднімається хвиля цунамі.
У 1960 р цунамі, що утворилися під час землетрусу в Андах, охопили берега Чилі, західний берег Північної Америки до Каліфорнії, береги Нової Зеландії, Австралії, Гавайські острови, Японію, Курильські острови, Філіппіни.
У районах, де можливі часті цунамі, організовані спеціальні служби для їх попереднього прогнозування. Вчені, визначивши заздалегідь швидкість руху цунамі, повідомляють місцевому населенню про небезпеку.
Влітку і восени в Тихому океані біля берегів Південно-Східної Азії виникає вітер руйнівної сили, який називають тайфуном (по-китайськи тай фін – великий вітер). При цьому піднімається висока, як гора, хвиля, що накриває берега, що призводить до великих руйнувань. Йде сильний зливовий дощ. Від тайфунів сильно страждають Філіппінські і Японські острови. Іноді руйнівні шторми доходять до півдня Далекого Сходу.
3. Припливи і відливи. На березі моря протягом доби спостерігається зміна рівня води. Зазвичай рівень моря протягом доби двічі піднімається і два рази опускається. Таке постійне повторення підйому рівня води і її спаду називають припливом і відливом.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)