Руська хата
“Руська хата” – український літературний альманах, виданий на громадських засадах у Чернівцях 1877 заходами С. Воробкевича (літературний псевдонім Данило Млака). Репрезентував насамперед твори українських письменників Буковини: Ю. Федьковича (написані в народнопісенному ключі вірші “Явір”, “Де доля?”, “О чом Дунай!”, “Волошин”, романтична, з елементами містики драма-трагедія “Довбуш”), С. Воробкевича (“Для мене однаково”, “У степу”, романтично-історична поема з часів козаччини “Нечай”, цикл віршів “З нещасної Болгарії” – про національно-визвольну боротьбу болгар), К. Устияновича (поетичні твори “Шпиль високий полонини”, “Молитва”), І. М. – криптонім етнографа І. Мартиновича (“Храм на Буковинській Русі”), прозову гумореску А. Ш. – криптонім А. Шанковського (“Споминки про недавню бувальщину”) та ін. З наддніпрянських письменників подано твори П. Куліша (“Хуторянська, або Співана хвала молодої перед весільними гістьми”), оповідання з уст народних “Трудящий шукає долі, а доля шукає трудящого” Ганни Барвінок та ін. “Р. х.” продовжила традицію видання українських календарів-альманахів на Буковині, започатковану 1885, коли вийшов “Буковинський альманах” з нагоди десятилітнього існування в Чернівцях студентського товариства “Союз”.
Related posts:
- РУСЬКА БЕСІДА “РУСЬКА БЕСІДА” – українська громадська культурно-освітня організація на Буковині. Заснована 26 січня 1869 р. з метою представництва та охорони прав українців під румунською владою. Перший голова – О. В. Продан, найвизначніші діячі – С. Воробкевич, О. Калужняцький, Є. Пігуляк, О. Поповичі, М. Івашко. Мала друкований орган – журнал “Буковинська Зоря” (1870-1871). З 1880 р. філії […]...
- Буковинський альманах “Буковинський альманах” – літературно-художній і публіцистичний збірник, виданий у Чернівцях 1885 в пам’ять десятилітнього існування товариства українських студентів “Союз”, заснованого при товаристві “Руська бесіда”. Члени “Союзу” повинні були, зайнявши “поважне місце в суспільності”, завжди і всюди виступати на захист прав свого народу, підтримувати розвиток його мови і культури. Огляд діяльності “Союзу” подано у вступному слові […]...
- РУСЬКА ТРІЙЦЯ “РУСЬКА ТРІЙЦЯ” – гурток західноукраїнської демократичної молоді, що діяв у 1833 – 1837 рр. у Львівській семінарії. Його назва утворилася від кількості семінаристів (М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич), які склали ядро гуртка. До гуртка входили також М. Устиянович, А. Могильницький, І. Головацький, з ним підтримував зв’язки Г. Ількевич. Членів гуртка об’єднувала ідея праці на […]...
- Шкільний твір на тему – Хата моя, біла хата Українська хата – колиска нашого народу. Саме в ній знайшли яскравий вияв спадковість традиції, естетичні засади. Хату, як говорить народна мудрість, можна вважати справжньою візитною картою України. Багато теплих добрих слів про хату, садибу сказали наші письменники. Так, Олександр Довженко писав про неї: “… біла з теплою солом’яною стріхою, порослою зеленим оксамитовим мохом, архітектурна праматір […]...
- Руська трійця – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) На такому соціально-політичному і культурному тлі у 30-х роках XIX століття з’явився гурток, заснований українською прогресивною інтелігенцією, – “Руська трійця”. Ініціаторами створення гуртка стали три студенти філософського факультету Львівського університету – Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич. Усі троє були дітьми сільських священиків. “Руська трійця” гуртувалася навколо Маркіяна Шашкевича, який особливо виділявся організаторськими здібностями […]...
- Руська Трійця: Маркіян Шашкевич, Яків Головацький, Іван Вагилевич Період національного пробудження й становлення нової літератури в Західній Україні припадає на 30-50-ті роки XIX ст., тобто охоплює час від початку діяльності “Руської Трійці” до творчого дебюту її основоположника Ю. Федьковича. У першій половині XIX ст. в Західній Україні, насамперед у Галицькій Русі (історична назва Східної Галичини), склалися певні передумови для національно-культурного відродження й становлення […]...
- На шляху “На шляху” – літературно-художній альманах молодих авторів, виданий у Чернівцях 1906 студентським товариством “Союз” з нагоди тридцятиріччя його заснування. Включає: вірші, новели,, оповідання дев’ятнадцяти письменників з Буковини, що виступили в літературі наприкінці 90-х XX ст., серед них С. Канюк, І. Карбулицький, Д. Макогон, М. Дашкевич, І. Підгоренко та інші, які продовжили літературну діяльність у наступні […]...
- Руський співаник “Руський співаник” – збірка народних пісень, творів українських поетів, що стали народними піснями, упорядкована К. Паньківським і видана у Львові 1888 товариством “Просвіта”. Один із перших українських пісенників. Мав “Переднє слово” упорядника, вірш Б. Кирчіва “Руська пісня благовістна”, що став прологом до збірки. Вірші народного та літературного походження згруповані в кілька циклів: “Пісні патріотичні” (44 […]...
- Руська Правда – походження Із загальної характеристики “Руської Правди” ми помічаємо, що вона ще складалася і в 12 столітті, довго після смерті Ярослава. “Руська Правда” що вона представляє не скрізь справжній текст закону, а іноді тільки його оповідний виклад; що вона ігнорує судові поєдинки, безсумнівно практикувалися в російських судах XI і XII ст., але неприємні Церкви; що “Руська Правда” […]...
- Руська Правда: коротка редакція – аналіз На Русі завжди існували закони. Якщо їх тексти не збереглися, то слід спиратися на “Повість временних літ” або на “Руську Правду”. Варягами чи або греками закони були принесені на Русь, або закони на Русі існували задовго до приходу Рюрика, такими відомостями ми не маємо в своєму розпорядженні, як і багатьом з того, що просто не […]...
- Зерна “Зерна” – літературно-наукові збірники, виходили у Чернівцях як додатки до газети “Буковина” (1887-88). Містили художні твори, популярні статті з історії Буковини, на громадсько-культурні теми. Літературну вартість збірників визначають насамперед Франкові переклади болгарських народних пісень, твори Ю. Федьковича (вірш “Вже двадцять рік…”, балада “Шипітські берези”, оповідання “Максим Чудатий” та ін.), Євгенії Ярошинської (“Вірна любов”, “Борба і […]...
- Степ “Степ” – літературно-науковий, громадсько-культурний альманах, виданий в Одесі 1916. Був продовженням журналу “Основа” (три номери вийшли також у Одесі 1915), що, в свою чергу, замінив заборонений у Києві 1914 місячник “Літературно-науковий вісник”. Відкривався портретом щойно померлого (1915) діяча культури, відомого цукрозаводчика В. Симиренка. Альманах містив статтю А. Ніковського про В. Симиренка, вірші, поезії в прозі, […]...
- З потоку життя “З потоку життя” – літературно-художній альманах, упорядкований М. Коцюбинським та М. Чернявським. Вийшов 1905 в Херсоні. М. Коцюбинський у листі до Панаса Мирного від І0 лютого 1903 писав про задум упорядників: “Маємо на меті видати літературний збірник (поезії, новели, повісті, драматичні твори), в якому хотілось би помістити нові, ніде не друковані твори переважно із життя […]...
- Ольга Кобилянська. Альманах у пам’ятку її сорокалітньої письменницької діяльності (1887-1927) “Ольга Кобилянська. Альманах у пам’ятку її сорокалітньої письменницької діяльності (1887-1927)” – літературно-художній альманах, вийшов 1928 в Чернівцях заходами “ювілейного комітету”. Упорядкував Л. Когут. Містить художні твори та автобіографічні матеріали Ольги Кобилянської (оповідання “Пресвятая, Богородице, помилуй нас”, “Про себе саму”, “Подяка”), вірші, оповідання Уляни Кравченко (“Жадоба за красою”), О. Олеся (“Ользі Кобилянській”), О. Стефановича (“О. Кобилянській”), […]...
- ЛАСТІВКА “ЛАСТІВКА” – перший літературний альманах у новому українському письменстві, підготовлений Є. Гребінкою і виданий В. Поляковим у травні – червні 1841 р. Альманах виник на грунті зібраних матеріалів для українського періодичного видання “Литературные прибавления до ж. “Отечественные записки”, у підготовці якого брав активну участь Т. Шевченко. Не діставши від цензури дозволу на таке видання, Є. […]...
- Слово об’єднання українських письменників “Слово” – об’єднання українських письменників в еміграції. Ідея створення його народилася під час наради літераторів 26 червня 1954 в Українському літературно-мистецькому клубі в Нью-Йорку. Офіційно організація “С.” була проголошена на установчих зборах 19 січня 1957. “С.” є продовженням основних принципів свого попередника – МУРу. Об’єднує українських письменників із багатьох країн світу з метою сприяння розвиткові […]...
- Руська Правда – створення і суть Руська правда – збірник правових норм Київської Русі. Руська Правда стала першим нормативно-правовим документом в Стародавній Русі, який об’єднав в собі всі існуючі закони і укази і сформував якусь подобу єдиної нормативно-законодавчої системи. Разом з тим, російська Правда є важливим пам’ятником культури, тому що являє собою блискучий зразок писемності та писемної культури самого раннього періоду […]...
- “Руська Правда”, ХІ-ХІІ ст. (економічні статті) Економічна думка того періоду відображала процес розвитку економіки руської цивілізації. Найдавніший руський законодавчий пам’ятник “Руська Правда” ХІ-ХІІ ст. (економічні статті) є кодексом феодального права, що закріплює феодальні відносини. Це звід законів, що стосуються майнових відносин та відповідальність за порушення права феодальної власності. “Руська Правда” захищала приватну власність феодалів, торговців, лихварів. У ній знайшла вельми яскраве […]...
- З великого часу “З великого часу” – військовий ілюстрований літературно–науковий збірник. Вийшов 1916 у Львові коштом товариства “Просвіта” разом з календарем цього ж товариства, охоплював поетичні, прозові твори та літературно-критичні й публіцистичні статті, спогади. Тут вперше надруковано низку віршів І. Франка (“Царські слова”, “Три скирти”, “Будьмо”, “А ми з чим”), О. Маковея (“Стрілецький марш”, “Похід”, “Воля”, “Жовняр за […]...
- СИДІР ВОРОБКЕВИЧ (1836-1903) СИДІР ВОРОБКЕВИЧ Український письменник і композитор, музично-культурний діяч і православний священик на Буковині, педагог і редактор часописів Буковини, художник – така багатогранна діяльність Сидора Воробкевича, що мав псевдоніми: Данило Млака, Демко Маковійчук, Морозенко, Семен Хрін, Ісидор Воробкевич, С. Волох та інші. Сидір Воробкевич народився 5 травня 1836 р. в місті Чернівці у сім’ї священика, […]...
- ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ. ПЛАТОН ВОРОНЬКО “В ЛІСІ Є ЗЕЛЕНА ХАТА” – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ – IІ семестр Мета: вдосконалювати техніку читання поетичних творів; формувати читацьку самостійність; розвивати вміння ділитися своїми враженнями про прочитане; виховувати естетичний смак. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Вправи для розвитку дихання – “Задми свічку”; – ” Понюхай квіточку “; – ” Пий чай із блюдця “; – ” Подми на кульбабку “; – “Насос”; […]...
- Соціальна структура суспільства. Руська правда Тривалий час регулювання відносин у суспільстві відбувалося на основі звичаєвого права. Першим писаним зведенням норм давньоруського права стала Руська Правда, складена за Ярослава Мудрого та його наступників. Вона відобразила поділ населення Давньої Русі на вільних і залежних людей. Вільними були селяни-общинники, городяни, представники вищих верств суспільства. Представники панівної верстви суспільства – князі, бояри, дружинники та […]...
- За красою “За красою” – літературний альманах, виданий на честь Ольги Кобилянської, упорядкований О. Луцьким (Чернівці, 1905). Видання мало модерністський характер, хоч у ньому, крім творів символістів (Б. Лепкий, В. Пачовський, П. Карманський, О. Луцький, С. Чарнецький), неоромантиків (Леся Українка), імпресіоністів (М. Коцюбинський), друкувалися твори реалістів (І. Франко, Уляна Кравченко та ін). В альманасі також були публікації […]...
- “РУСЬКА ТРІЙЦЯ” – ВІКТОР ЗАБІЛА (1808-1869) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА На західноукраїнських землях розвиток національної культури відбувався в специфічних історичних і суспільно-політичних умовах. Давалося взнаки довготривале польське, а згодом (від 1772 року) австрійське панування. Династія Габсбургів намагалася провадити на теренах імперії прогресивну на той час політику. Про це свідчить і скасування кріпосного права (1848), проведене значно раніше, ніж у Російській імперії, і визнання повноправності греко-католицької […]...
- Твір “Батьківська хата” Рідна домівка – відправна точка в розвитку і становленні особистості кожної людини. Саме батьки закладають у нас якості, навички та поняття, якими ми будемо користуватися все подальше життя. Дивлячись на дитину, практично завжди можна сказати, в якій сім’ї він росте, яка атмосфера в ній переважає. Лев Миколайович Толстой у своєму романі “Війна і мир” описує […]...
- Твір на тему – Батьківська хата Кожна людина починається зі знання свого родоводу. А її коріння закладене в батьківській домівці, в материнській пісні. Батьківська хата – це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів. Усіх членів сім’ї завжди об’єднував живильний родинний вогник. Від матері до доньки передавалися старанно вишиті рушники, сорочки; від батька до сина […]...
- Хата взимку – ІГОР КАЛИНЕЦЬ Хата взимку Чорна холодна ізба Ковтає поліно за поліном Аби зігріти у нутрі Двох пришляків З кайданного шляху Знадвору Стелажі дров Зі середини Стоси книжок Над нами сибірська ікона Під вишивкою По очі зодягнена У жовту бляху Навпроти Цілий кіш мамаїв (ленініградське видання) Відважних Із розхристаними грудьми А над комином Теліпається Сивий бунчук диму...
- Твір на тему – Слобожанська хата Територія Сумської, Харківської, частини Полтавської, Луганська область називались колись Диким Полем, аз 30-хроківXVII ст. почала заселятись переселенцями з Лівобережної та Правобережної України, які рятувалися від гніту польських панів та місцевих феодалів. Одночасно Дике Поле заселялося і вихідцями з Росії. Переселенці заснували тут слободи, а звідси і назва – Слобідська Україна. У кінці XIX ст. – […]...
- Твір на тему – Українська хата Батьківська хата… Вона завжди є світом наших предків, які в ній народжувалися, робили перші кроки, вивчали перші букви, нарешті, з неї пішли різними шляхами здобувати щастя. Кожна українська господиня дбайливо доглядала своє житло. “Без господаря двір, без господині хата плаче”, – говорить народне прислів’я. В Україні хати незвичайні. Чисті, вибілені, розмальовані кольоровою глиною, оздоблені витинанками, […]...
- Плуг “Плуг” – літературний альманах однойменної Спілки селянських письменників. “П.” виходив 1924 у Харкові за редакцією С Пилипенка. З’явилося три збірники: 1924, 1926, 1927. Друкувалися художні твори: В. Стефаника “Сини”, О. Копиленка “Іменем українського народу”, П. Панча “Мишачі нори”, М – Дукйна “Пасинки степу”, Остапа Вишні “Плуг” (усмішки), І. Сенченка “Земля”, О. Демчука “Верболози” та ін. […]...
- Украинский альманах “Украинский альманах” – перший в Україні альманах, виданий 1831 у Харкові І. Срезневським та І. Розковшенком за участю групи харківських романтиків. Крім статей наукового і літературно-критичного характеру (“О изящном в природе”, “Несколько замечаний о критике”, “Мысли и замечания”), тут опубліковано ряд українських народних пісень і дум, вірші та балади Л. Боровиковського, О. Шпигоцького, переклад уривка […]...
- Руська земля в “Слові о полку Ігоревім” – мальовниче тло чи повноцінна дійова особа? – твір з української літератури Перш ніж писати цей твір, я запитав своїх батьків та однокласників, яку роль, на їх думку, відіграють картини природи у художніх творах. І почув багато різних відповідей, проте більшість з них зводилася до того, що природа здебільшого є тільки мальовничим тлом, на якому відбувається дія, іноді вона може бути суголосна настроєві персонажів або, навпаки, контрастувати […]...
- В ЛІСІ Є ЗЕЛЕНА ХАТА – ПЛАТОН ВОРОНЬКО – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ В лісі є зелена хата, Там поснули ведмежата, А найменший – вереда – Сивій мамі набрида, Каже: “Я не хочу спати, Утечу вночі із хати, Коли меду не даси, Риби, сала, ковбаси!” “Люлі-люлі, треба спати, – над синком шепоче мати, – Як заснеш – тобі усе Сон в кошівці принесе”. – Якими ти уявляєш синка-ведмедика […]...
- Дубове листя “Дубове листя” – альманах на згадку про П. Куліша. Упорядкували М. Чернявський, М. Коцюбинський та Б. Грінченко. Вийшов 1903 у Києві в друкарні П. Барського. Вміщено поезії Лесі Українки, М. Вороного, В. Самійленка, А. Кримського, М. Чернявського, П. Грабовського, оповідання Панаса Мирного (“Серед степів”), М. Коцюбинського (“Лялечка”), О. Маковея (“Самота”), Наталі Кобринської (“Очі”), Ольги Кобилянської […]...
- ХАТА – ЯК ВІНОЧОК, ГОСПОДИНЯ – ЯК КВІТОЧКА (декоративне оздоблення хати) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Декоративне оздоблення хати полягає, по-перше, в різьбленні (зазвичай зрубного житла), обмазуванні глиною та побілці, підведенні кольоровими глинами та декоративному поліхромному розписі. Сьогодні, коли вибір фарб надзвичайно широкий, наприклад, віконниці розмальовуються з особливою старанністю. Яскраві квіти (зазвичай мак або барвінок), зелене листя, птахи й навіть свійські тварини прикрашають чепурні селянські хатинки, паркан або інші споруди у […]...
- Шкільний твір на тему – Чим хата багата? (Обереги нашого дому) Колись навіть саму згадку про обереги, про їх вплив на наше життя називали забобонами і висміювали. Та останнім часом в побут народу знову повертаються традиції, які складалися віками. З сивої давнини прийшов до нас звичай прикрашати оселі оберегами. Найчастіше їх виготовляють з природних компонентів, що символізують для людини здоров’я, затишок в родині, любов, щастя. Іноді […]...
- Струни. Антологія української поезії. Частина І-II. Берлін, 1922 “Струни. Антологія української поезії. Частина І-II. Берлін, 1922” – літературно-художня ілюстрована антологія-хрестоматія “від найдавніших до нинішніх часів”, споряджена “для вжитку школи й хати” Б. Лепким, випущена “Українською народною бібліотекою” і “Українським словом” – берлінськими видавництвами. Перша частина обіймає фрагменти переспівів “Слова о полку Ігоревім” (Т. Шевченка, В. Щурата, Б. Лепкого), великий розділ народних пісень (календарного […]...
- НОВІТНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РОЗВИТОК української літератури XX століття – явище досить складне й суперечливе. До якого б періоду ми не звернулися – чи то етапу розстріляного Відродження, чи то часів “відлиги” і притаманних їй оновлення та пожвавлення творчих шукань,- завважуємо потужний вплив на її поступ соціальних зрушень і катаклізмів, на які так багата наша історія. Сталінсько-брежнєвська ідеологія втручалася […]...
- Ватра “Ватра” – літературно-художній, науково-публіцистичний збірник, виданий 1887 В. Лукичем у Стрию до 25-ї річниці від дня смерті Т. Шевченка і 25-річчя літературної діяльності Ю. Федьковича. “В.” мала засвідчити єдність і взаємодоповнюваність літературного процесу на українських землях, розділених кордонами. Літературу й наукову думку Наддніпрянської України представляють оповідання “Два брати” І. Нечуя-Левицького, “А все пречиста!” Д. Мордовця, […]...
- СУЧАСНІ ЧАСОПИСИ ТА АЛЬМАНАХИ √ Сучасна літературно-художня періодика включає в себе друковані та електронні журнали, часописи та газети, які містять: – художні твори різних жанрів; – літературну критику; – есеїстику; – публіцистичні матеріали тощо, пов’язані з культурно-мистецькою тематикою; – видання, що, окрім літературного, мають культурологічне, мистецьке чи громадсько-політичне спрямування. √ Сучасна літературна періодика складається з добре відомих авторитетних видань […]...