Розвиток зв’язного мовлення (усно). Образ Климка
Мета. Вчити характеризувати образ головного героя епічного твору, використовуючи ілюстрації до повісті, розвивати образне мислення. Виховувати здатність співпереживати, гуманізм.
Обладнання: Тютюнник Г. Климко. – К.: Веселка, 1989 р, (ілюстрації художника В. Савадова).
Хід уроку
I. Перевірка домашнього завдання.
Учні зачитують виписані вдома портрети (опис, порівняння, враження).
Климко.
– Портрет-опис. “Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці”. “Климко усміхнений, мовчазний і синьоокий”.
– Портрет-порівняння. Климко як справжній хазяїн.
– Портрет-враження. Небалакучий у товаристві, хазяйновитий, любив слухати, вдячний, меткий, добрий, турбувався про ближніх, вмів співпереживати.
Зульфат (Климків товариш):
– Портрет-опис. “Прибіг захеканий, з гарячими рум’янцями на смуглих вилицях…” Зульфат був дужий хлопчик, хоча й нижчий від Климка, вважай, на голову”. “Вузькі й такі чорні, що аж різучі, Зульфатові очі на мить заплющилися… і враз гаряче зблиснули”.
– Портрет-порівняння. “Кармелючок мій малий”.
– Портрет-враження. Спритний, винахідливий, добрий, співчутливий, хороший товариш.
II. Опрацювання нового матеріалу.
Технологія “Естафета доброти”. (Учні дають відповідь на питання до ілюстрацій повісті, визначаючи головні риси характеру Климка, придумують назву до кожної ілюстрації, записують їх у зошит.)
– І етап (с. 9)
– Які стосунки склалися між дядьком Кирилом і Климком? (Дядьків “помошничок”, Климко варив йому їсти; дядько приносив Климку гостинці, цікавився наукою хлопця; хлопець проводжав дядька до паровоза).
– Як сприйняв Климко удар долі – смерть дядька? (Як дорослий, не озлобився).
Зразок запису у зошитах:
I етап: хазяйновитий, старанний, працьовитий, сміливий, не по літах дорослий (“Тяжкий удар долі”).
– II етап (с. 17)
– Що ви можете сказати про чеха, який зустрівся Климкові на шляху? (Боїться партизан, не застрелив хлопця, дав хлопцеві пакунок, осуджує війну).
– Чи таким уявлявся нам окупант?
– Як повівся головний герой у цій ситуації? (Налякався, шукав вихід зі скрутного становища, намагався порозумітися з ворогом).
Запис у зошитах:
II етап: страх перед ворогом; вміння знаходити вихід в екстремальних умовах; розважливий (“Віч-на-віч з ворогом”).
– III етап (малюнок учня)
– Якими людьми були аптекар і його дружина? Як вони ставилися до Климка? (Бочонок допомагав людям, підбадьорював їх, співчував Климкові, давав харчі, гроші; Бочониха шкодувала борщу для Климка, брала “подаяння” за ліки, дала хлопцеві 6 сухариків на дорогу).
Запис у зошитах:
III етап: скромний, ощадливий (“Різні люди на шляху головного героя”).
– IV етап (с. 36)
– Як поводився бородань На базарі? (Погейкував на людей, як на худобу; нагрівав руки на людському горі; зневажав людей).
– За кого Климко і Зульфат відімстили запопадливому торгашеві? (За всіх солдаток, за улюблену вчительку Наталю Миколаївну).
Запис у зошитах:
IV етап: зневага і непримиренність у ставленні до кривдників, готовність виступити проти будь-якої кривди, співчуття до принижених, почуття справедливості, чуйність (“Люди і людці”).
– V етап (с. 43)
– Як піклуються хлопці про свою вчительку і її дитинча? (Перенесли харчі Наталі Миколаївни до себе, знайшли колиску для маленької Олі. Климко підтримував вогонь у ваговій).
– Чому зважується головний герой на ризиковану подорож? (Щоб роздобути солі, без якої не можна жити; полегшити існування тій, яка його виховала, хоче наміняти харчі).
– Про що свідчать записка і таємничий відхід хлопця? (Боявся, що вчителька самого не відпустить; хвилювався, щоб вона не турбувалася про нього).
Запис у зошитах:
V етап: рішучий у здійсненні наміру, благородний, турботливий, милосердний (“Захисники і помічники”).
– VI етап (с. 53, 63)
– Чим запам’яталися вам вчинки шевця? (Тим, що він захистив дівчину від поліцаїв, подарував взуття Климкові, а також молодиці в обмін на сіль для хлопця).
– Як хотіла віддячити Климкові врятована дівчина? (Пропонувала йому стати її братом і жити разом з нею і її матір’ю).
– Розкажіть про перебування Климка у тітки Марини.(Жінка доглядала Климка, хотіла всиновити, обдарувала, допомогла сісти у поїзд).
Запис у зошитах:
VI етап: милосердя, співчуття до ближнього, самовідданість, відповідальність, вдячність (“Справжні люди залишаються людьми”).
– VII етап (с. 81)
– Що вас вразило в останньому епізоді твору? (Те, що Климко дбає не про себе, а про полоненого солдата).
Запис у зошитах:
VII етап: милосердний, безкорисливий, відчайдушний (“Невблаганна смерть”).
III. Закріплення вивченого.
1. Усна характеристика героя за схемою: “Я вважаю…”, “Тому, що…”, “… бо, наприклад…”, “Отже, …”
2. Проблемне завдання “Яку людину можна назвати доброю?”
IV. Підсумок уроку.
Найдорожчою темою, а отже, й ідеалом для Гр. Тютюнника завжди були доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших проявах. Михайло Слабошпицький у передмові до повісті писав: “В які обставини не потрапляли б малолітні герої письменника, вони ніколи не перестають бути людьми, не гублять на дорогах випробувань доброти, несуть її невичахне тепло в своїх душах і прагнуть зігріти ним інших. Тільки смерть завадила Климкові сповнити до кінця свій благородний людський обов’язок, він загинув, несучи невмирущу естафету доброти. Війна вбила цього голодного й холодного сироту, але не скалічила його – такої маленької і водночас такої великої, зігрітої теплом людяності і благородства – душі, завжди кришталево чистої, відкритої для людей”.
V. Домашнє завдання.
Записати в зошитах характеристику головного героя за схемою.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)