РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. ТВІР-РОЗДУМ ЗА КАЗКОЮ-НОВЕЛОЮ Е. Т. А. ГОФМАНА “КРИХІТКА ЦАХЕС НА ПРІЗВИСЬКО ЦИННОБЕР” – ДОБА ВІДРОДЖЕННЯ. ДОБА ПРОСВІТНИЦТВА
Мета: формування предметних компетентностей: розвивати усне та писемне зв’язне мовлення, творчі здібності; виховувати прагнення володіти художнім словом; розвивати критичне мислення і толерантне ставлення до думок інших; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в парі та в колективі; інформаційної: розвивати навички роботи із підручником та уміння критично оцінювати теоретичний матеріал; загальнокультурної: прищеплювати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати світогляд школярів.
Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.
Обладнання: шкала для проведення “Кутків”.
Ніяка блискуча доля не приховає природної ницості.
Федр
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
1. Перевірка домашнього завдання
Ознайомлення із тезовими планами до твору “Над якими проблемами життя спонукала мене замислитись казка-новела “Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер””, підготовленими вдома
ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Слово вчителя
– Усі ви, звісно, звернули увагу на те, наскільки несправедливим було “панування” такої істоти, як Цахес. З одного боку, зрозумілим є бажання феї Рожі Гожої допомогти нещасному. Але вона не заглянула в його душу і не подумала про наслідки. Постає запитання: чому ж ті, хто розгледів його сутність, нічого не робили для того, щоб ця сутність стала якнайшвидше видимою для інших?
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Бесіда
– Чи міг Балтазар раніше розвінчати Цахеса?
2. Опрацювання твору-прикладу
– Прочитайте твір-роздум учня 10-го класу.
– Визначте тему та основну думку.
– Чи вдалося авторові розкрити тему твору?
– Від чого залежить успіх людини у житті? Від примх долі чи від самої людини? Чи кожен, народжений людиною, має право так називатися? Відповіді на ці питання ми можемо знайти на сторінках казки Е. Т. А. Гофмана “Крихітка Цахес…”. Цахес народився потворою: “Голова в нього глибоко запала між плечима, на спині виріс горб, як гарбуз, а зразу ж від грудей звисали тонкі, немов ліщинові, палички, ноги, тож весь він був схожий на роздвоєну редьку”. Таким побачила його вперше добра фея Рожабельверде й одразу ж захотіла допомогти йому. Вона наділила Цахеса даром – трьома вогняно-блискучими волосинами. Віднині все те добре, що роблять інші люди, приписуватимуть Цахесу – Цинноберу.
Для всіх, хто перебуває поруч із Цахесом, він демонструє красу, вихованість, розум, працелюбність та інші чудові якості, “крадучи” їх в оточення. Насправді у професора Моша Терпіна Балтазар читає чудовий сонет, який він написав для коханої Кандіди. Та оплески дістаються потворі, а Кандіда навіть винагороджує його поцілунком. Заїжджий скрипаль-віртуоз Сбіока грає скрипковий концерт, співачка виконує арію, але шалений успіх має Циннобер. Талановитий юнак Пульхер блискуче складає кандидатський іспит, але вищий титул і жадану посаду отримує знову-таки Цахес.
Перед очима читача відбувається фантастичний злет Цахеса від студента до міністра. Його нагороджують орденом Зелено-плямистого тигра з двадцятьма діамантовими гудзиками. Він оселяється у розкішному особняку і стає нареченим найвродливішої дівчини князівства – Кандіди.
Здавалося б, що так буде завжди. Та фея Рожабельверде переконалася, що вона наділила чарівним даром негідну людину. Бо Цахес, незважаючи на блискучі зовнішні успіхи, залишається грубим, примхливим, злостивим. Він лише користується чарівною допомогою феї, сам же не докладає жодних зусиль на шляху до успіху. У його душі так і не прокинулись людські почуття. Фея з глибоким розчаруванням говорить: “Я помилилася, гадаючи, що зовнішній прекрасний хист, яким я тебе обдарувала, пройме благотворним променем твою душу і збудить внутрішній голос, що скаже тобі: ти не той, за кого тебе вважають, тож намагайся дорівнятися до людини, на чиїх крилах ти, безкрила каліко, підносишся”.
Цахес дістав заслужене покарання. Бальтазар вирвав у нього з голови вогняно-блискучі волосинки – і чари розвіялись. на прикладі злету та падіння Цахеса автор доводить нам, що без напруженої духовної праці ніхто не зможе дорівнятися до людини. Жодні сприятливі умови, нічия допомога, навіть чарівні сили, не забезпечать успіху без зусиль власне людини.
3. Написання есе (“вільне письмо”) “Потворність прихована та видима”
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Прочитати твір Е. Т. А. Гофмана “Золотий горнець”.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ 17
За наведеними уривками казки-новели Гофмана визначте сатиричні засоби
1. “…в Керепесі студенти найчастіше відвідували лекції Моша Терпіна… Найперше він зажив великої слави тоді, коли йому після багатьох фізичних дослідів пощастило довести, що темрява настає здебільшого через брак світла”. (Іронія)
2. “Рада мала обміркувати, як найкраще приладнати стрічку Зелено-плямистого тигра міністрові Цинноберу. Щоб на таке важливе питання раді вистачило сили, усім її членам наказано вісім днів перед засіданням нічого не думати”. (Гіпербола, пародія)
3. “Він жер як не в себе жайворонків, пив малагу і гданську впереміш, рохкав, бурмотів крізь зуби й через те, що ледве кінчиком носа витикався над столом, дуже вимахував ручками й ніжками”. (Гротеск)
4. “Ідеться зовсім не про глузування та жорстокість, а про те, чи можна карлика якихось три лікті на зріст і таки геть подібного до редьки назвати струнким юнаком”. (Іронія)
(1 votes, average: 5.00 out of 5)