Розвиток творчих здібностей у учнів молодшого шкільного віку

В історії відомі приклади раннього прояви дитячих музичних здібностей: музичне обдарування В. А. Моцарта проявилося, коли йому було три роки, Й. Гайдна – в чотири роки, Ф. Мендельсона – в п’ять років і т. Д. Але є й інші приклади : діти, які не проявили себе в ранньому віці, досягли високих результатів, будучи дорослими людьми. Музична обдарованість може розглядатися як сукупність якостей, що включає і природні задатки, і високий духовний, інтелектуальний та емоційний потенціал особистості.
За частотою випадків раннього прояви на першому місці знаходиться музична обдарованість, далі – обдарованість у живописі, скульптурі, історії, потім – у сфері природознавства і філософії [16]. Іншими словами, чим більше спеціальної є обдарованість, тим раніше вона може проявлятися. Для прояви менш специфічних здібностей потрібен час, “збагачена і варіативна предметна середу, захопливе дитини справа, його власні активні зусилля щодо вдосконалення своїх можливостей, значимий обдарований дорослий, якісне і індивідуалізоване навчання, а також безліч досить тонких факторів взаємодії дошкільника або школяра з навколишнім світом, які важко передбачити і спланувати. А далі? Далі залишається спостерігати, чекати і сподіватися… “- пише М. А. Холодна [16. С. 137].
Вважається, що ранній творчий потенціал дитини може залишитися непоміченим оточуючими, а може дійсно не проявлятися до певного віку. Проте вже в дошкільному віці дитина може проявляти Надситуативно активність: допитливість, захопленість, високий інтелект, відмінну пам’ять і концентрацію уваги; демонструвати самостійність, незалежність і самоконтроль, швидко освоювати знання, набувати художній досвід, відрізнятися надчутливістю і постійної заглибленістю в проблеми, інтересом до вирішення дівергентних завдань, оригінальністю мислення та ін.
Тому до теперішнього часу дискусійним залишається питання: чи слід дитячій творчості надати повну свободу, або необхідно спеціально створювати умови для прояву художньої обдарованості (музичної, літературної, образотворчої) і формувати узагальнені способи дій, необхідні у творчій діяльності.
Під художньої обдарованістю розуміється здатність висловлювати духовний зміст в адекватному образі. Умовну схему художньої обдарованості, що складається з трьох рівнів, запропонував А. А. Мелік-Пашаєв.
Перший рівень – естетична позиція особистості, під якою розуміється здатність до естетичної оцінці. Для її прояви радять поставити людину в умови, за яких він стає “першим оцінюючим”, намагається охарактеризувати явище або предмет “свіжим поглядом”, нестандартним “баченням”. Люди, що володіють такою здатністю, можуть оцінити будь-який предмет навколишнього світу, зазвичай не виступаючий об’єктом естетичної оцінки або що не викликає інтересу. Здатність побачити неповторні ознаки в повсякденній предметі, відчути його внутрішнє “емоційний стан”, “олюднити” і народжує оригінальну естетичну оцінку.
Другий рівень – творча уява, т. Е. Здатність до створення образу, який розкриває внутрішній зміст в адекватній йому чуттєво сприймається формі: літературної, образотворчої, музичної, пластичної і т. Д.
Третій рівень – сукупність спеціальних знань, умінь, навичок, необхідних для реалізації художнього задуму і виконують службову роль; а також властивості психіки, сенсорно-моторної сфери, музичного слуху, здатність до засвоєння нового.
У навчально-виховній практиці сучасної школи основний акцент робиться на формуванні спеціальних знань, умінь, навичок (третій рівень). Однак для розвитку творчих здібностей основну увагу слід приділити розвитку творчої уяви та естетичної позиції особистості (перший і другий рівні).
Відзначимо, що в психології розрізняють початок прояву здібностей, яскравість їх прояву і подальший розвиток, яке залежить від середовища і виховання. “Основні зусилля треба спрямовувати не стільки на виявлення обдарованих дітей і підлітків, скільки на створення умов для прояву і становлення їх можливої ​​обдарованості” – вказує М. А. Холодна [16. С. 137]. Для цього розробляються педагогічні стратегії, спрямовані на активізацію творчої діяльності, розвиток уяви та образного мислення, емоційно-вольової сфери особистості [3, 4, 6, 7, 14, 16]. Перерахуємо їх основні напрямки:
– Вчитися довіряти інтуїції, інсайту;
– Помічати протиріччя, виявляти аналогії;
– Пропонувати парадокси для обговорення;
– Вміти розглядати явище з різних точок зору;
– Вчити наполегливості та самостійності в пошуку потрібної інформації, не чекати готових відповідей;
– Не боятися нового, невідомого, відмовлятися від стереотипів мислення;
– Прищеплювати інтерес, допитливість;
– Розвивати потреба в самоосвіті, самопізнанні і саморозвитку;
– Утримуватися від оціночних суджень, вчитися отримувати досвід з своїх помилок;
– Використовувати дослідницькі, евристичні методи роботи;
– Пропонувати творчі завдання, зміст яких має включати: пошук власних способів діяльності, поєднання і комбінацію матеріалу для розвитку творчої уяви; самостійну постановку завдань для формування естетичної позиції у художній діяльності.
У музичному навчанні варіанти творчих завдань для учнів можуть бути наступними:
1) підібрати літературний, поетичний епіграф або картину до музичного твору;
2) перевести образ з одного художнього ряду в інший: наприклад, музичний образ – в пластичний або в образотворчий і т. П.;
3) вибрати колірну гамму до музичного твору, прослухати і “намалювати” музику (колірне моделювання музики);
4) знайти словесні характеристики до музичного твору: опису природи, портретам музичних героїв, казкових персонажів, або людським почуттям і настроям і т. Д.
У процесі навчання грі на музичному інструменті практика показала ефективність наступних завдань:
1) твір ритмічних вправ (ритмування слів, власних імен, віршів);
2) твір мелодійних вправ (твір мелодії до окремих слів з виразом різних емоцій, твір мелодії на основі варіантного повтору, “відповіді” на “питання”, твір пропозицій, періодів);
3) твір фактурних вправ (твір ритмічного акомпанементу до мелодії, твір другого голосу, ритмічних варіантів до етюдів).
У музичній психології відзначають складність вивчення дитячої творчості. Продукти дитячого музичного творчості прийнято оцінювати не з об’єктивних високим якостями, а за суб’єктивним, що мають значення для розвитку самих учнів. Критеріями оцінки продуктів дитячої творчості можуть бути:
1) особистісні якості учнів: самостійність, ініціативність, емоційна лабільність, здатність до перевтілення в музичній діяльності;
2) продуктивність творчої діяльності: оригінальність музичного матеріалу, прояв фантазії, різноманіття перетворень з музичним матеріалом;
3) дивергентность мислення: освоєння узагальнених способів діяльності, пошук нових способів діяльності, самостійна постановка проблем при відсутності зовнішніх стимулів і оцінок.
У процесі практики виявлені методи, ефективно розвивають творчі здібності учнів. До них відносяться ігрові методи, проблемні, евристичні, медитація. Коротко охарактеризуємо кожну групу.
Ігрові методи широко використовуються в навчанні. Феномен гри полягає в тому, що, будучи розвагою, вона переростає у гру-навчання, гру-творчість.
У психології творчість розглядається як продовження і заміна дитячої гри, а гра – як “своєрідна предестетіческая діяльність” (А. Н. Леонтьєв), як проміжний етап до продуктивної естетичної діяльності. Ігрова та творча діяльність мають спільні риси: спрямованість на отримання насолоди, задоволення, на процес діяльності, а не на отримання якого-небудь результату. І творчість, і гра служать джерелом катарсису, емоційного потрясіння; є способом пізнання навколишнього світу і самого себе; служать передачі суспільного досвіду, виконують функцію соціалізації.
Гра пов’язана з вигадкою, винахідливістю, фантазією, пробуджує здатність учнів реагувати на нестандартні ситуації, народжує емоційну чуйність, допомагає відчути художній світ твори, ототожнити себе з музичними героями. Особливості ігрових методів, використовуваних в навчанні, полягають у наступному:
– Навчальна мета ставиться у формі ігрової задачі;
– Навчальна діяльність здійснюється за “правилами” гри;
– Засобом гри стає досліджуваний матеріал;
– У навчальній діяльності використовуються елементи змагання.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Розвиток творчих здібностей у учнів молодшого шкільного віку