Розвиток клітин

Перші “клітини” зовсім не обов’язково були такими ж, як зараз, – в них, ймовірно, не було яскраво вираженого ядра і був відсутній ряд структур, характерних для клітин сучасних живих організмів. Однак ці клітини містили гени, оточені цитоплазмою, і були обмежені мембраною, пропускала всередину воду і розчинені в ній сполуки. Деякі клітини, що існують і в наші дні, наприклад бактеріальні, мають подібну ж структуру; цілком ймовірно, що первинні клітини нагадували сучасні бактеріальні клітини.

Прості органічні речовини, що містилися у воді океану, проникали в клітку і під дією ферментів перетворювалися в більш складні з’єднання. Ці сполуки можна розбити на три великі класи – вуглеводи, ліпіди і білки. Тепер ми знаємо, що саме ці три категорії речовин необхідні тваринам в якості їжі.

Вуглеводи. До простих цукрів, або інакше моносахаридам, відносяться глюкоза і фруктоза. Під дією ферментів ці речовини здатні з’єднуватися з утворенням більш складних Сахаров. Прикладом такого цукру може служити сахароза, яку отримують з цукрового буряка або з цукрового очерету.
Глюкоза і фруктоза мають однакові хімічні формули, але атоми в їх молекулах розташовані по-різному, і тому ці дві сполуки мають різні хімічними властивостями. Оскільки сахароза складається з двох моносахаридів, її називають дисахаридом. Існують і інші дисахариди: мальтоза (солодовий цукор), що міститься в проростають зернах хлібних злаків, і лактоза (молочний цукор), що входить до складу молока. При з’єднанні декількох молекул простих Сахаров в одну складну утворюються полісахариди. Таке приєднання супроводжується втратою води.

Крохмаль – найбільш відомий полісахарид; рослини запасають вуглеводи у вигляді крохмалю. В організмі тварин вуглеводи накопичуються у вигляді іншого полісахариду – глікогену. Кожна молекула глікогену містить приблизно 1000 молекул моносахаридів. Целюлоза (або клітковина) – ще один рослинний вуглевод з дуже великої молекулою; з целюлози побудовані стінки рослинних клітин.

Ліпіди. До числа цих сполук відносяться жири, синтезуються за участю спеціального ферменту з трьох молекул жирних кислот і однієї молекули гліцерину: До жирів дуже близькі фосфоліпіди, в яких одна молекула жирної кислоти замінена на залишок молекули фосфорної кислоти. Від природи жирних кислот залежить і склад жирів. Звертає на себе увагу низький вміст кисню в жирах в порівнянні з вуглеводами (нагадаємо, що в вуглеводах число атомів кисню, як правило, вдвічі менше числа атомів водню).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Розвиток клітин