Розповідь-повідомлення про Бетховена

Людвіг Ван Бетховен – великий класичний композитор, жив в Німеччині і в Австрії в 18 столітті і на початку століття 19-го. Також Бетховен чудово грав на фортепіано, володів скрипкою і диригував оркестром.

Мабуть, годі й шукати було в столиці Австрії такого незвичайного і норовливого людини, як Бетховен. Він не носив перуки: в той час все у Відні тягали на головах перуки, це була повальна мода. У суспільстві не можна було з’явитися, чи не надівши напудреного перуки. Бетховен же не носив перуки: його влаштовували власні волосся, довгі і вічно незачесані. Тому жителі Відня вважали його диваком. Не любив вітатися і посміхатися всім без діла, тому уславився непривітним і похмурим. Ніколи не лестив і не робив порожніх компліментів. Його не цікавило, в що і як він одягнений. Одного разу він відмовився зіграти свої твір князям з вищого світу, а в інший раз не зняв капелюха на вулиці перед самим австрійським імператором. Він жив своєю музикою, а чужу думку було йому байдуже.

Він складав сонати для фортепіано та скрипки, ораторії, симфонії, музику для балетів і одну оперу – “Фіделіо”. Найвідоміша його симфонія – “Патетична”.

Побачивши одного разу юного Бетховена і почувши його гру, інший великий композитор, Моцарт, на той час вже знаменитий, сказав: “Про це хлопчику ще все заговорять”. Так незабаром і сталося.

У розпал слави Людвіга спіткало велике нещастя – він втратив слух. Але продовжував складати музику – брав в зуби паличку і приставляв її до фортепіано, вловлюючи звукові коливання.

Знаменита “Місячна соната” для виконання на фортепіано, красива і ніжна, що зачаровує мелодія… Цю композицію скромний закоханий Бетховен присвятив своїй учениці, юної і багатою аристократкою Джульєтті Гвічарді, написавши її близько 1801 роки, на рубежі століть. Однак юна красуня любові генія не оцінили і вийшла заміж не за Бетховена, а за графа, чиє ім’я не зберегла історія музики, та й взагалі ніяка історія не зберегла, хіба що в зв’язку з ім’ям самого Бетховена.

На жаль, але дівчина, якій присвячена, може бути, одна з найбільш чудових мелодій на світлі, виявилася дурненькою і наївною. Вона порахувала талановитим музикантом і в цілому людиною свого графа, а не великого Бетховена, мало розуміючи в музиці і в обдарованості взагалі. Так, її граф навіть “складав” музику – точніше, підставляв один до одного, стикувати сподобалися йому шматки з творів великих композиторів…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Розповідь-повідомлення про Бетховена