РОЗМОВА П’ЯТИ ПОДОРОЖНІХ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА
Притча
Люди в житті своїм працюють, метушаться, щось від когось утаюють, а нащо – багато хто й сам не тямить. Коли помислити, то з усіх людських діл, скільки їх там тисяч не є, буде один кінець – радість серця. Чи не для сього вибираємо ми за нашим смаком товаришів, аби мати задоволення від спілкування з ними; дістаємо високі чини, аби пиха наша від догідливості інших розпалювалася; вигадуємо всілякі страви, напої, закуски для всолодження смаку; вишукуємо різні музики, створюємо безліч концертів, мінуетів, танців і контратанців для звеселення слуху; споруджуємо гарні будинки, насаджуємо сади, тчемо золототкані парчі, матерії, вишиваємо їх різними шовками і приємними для ока квітками й обвішуємося ними, щоб було приємно оку і ніжно тілу; складаємо запашні спирти, порошки, помади, парфуми і ними задовольняємо свій нюх. Одне слово, всіма способами, які лише вигадати можемо, намагаємося звеселяти дух наш […]
Любі друзі, високі посади, веселе місто, всілякі грища та розвага і всі ваші витівки безсилі потішити дух. Ми народилися для справжнього щастя і мандруємо до нього, а життя наше – шлях, що тече, як річка […] Не можемо знайти щастя. Тому що не знаємо, в чому воно полягає. Початок справі – знаття, звідки йде бажання, від бажання – пошук, потім отримуємо результат, ось і задоволеність, тобто те, що отримуємо і що для людини благо. Сенс премудрості в тому, щоб осмислити, в чому полягає щастя […]
Чи не легше живитися самим зіллям суворим і мати злагоду й утіху на серці, ніж над розкішним столом сидіти гробом повапненим, повної жеровитої черви, що день і ніч безнастанно гризе душу? Чи не ліпше покрити тіло найзлиденнішою одежиною і з тим мати серце, в ризу спасіння й убрання веселощів одягнуте, ніж носити золототкані шати і тим часом терпіти геєнний вогонь у душі, що бісівською печаллю спопеляє серце? Яка утіха від статків чи від гарної обстави, коли серце занурене в найтемніший морок невдоволеяня?[…]
Related posts:
- Скорочено – РОЗМОВА, ЗВАНА АЛФАВІТ, ЧИ БУКВАР СВІТУ. ДРУЖНЯ РОЗМОВА ПРО ДУШЕВНИЙ СВІТ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА * * * …Моя розмова стосується лише людинолюбних душ, чесних станів і благословенних видів промислу, які не суперечать божому і людському законові, а складають плодоносний церкви, ясніше кажучи, суспільства, сад, як окремі частини складають годинниковий механізм. Мова моя тоді спокійніша, коли кожна людина не лише добра, але і споріднену собі всіма сторонами знаходить […]...
- ДРУЖНЯ РОЗМОВА ПРО ДУШЕВНИЙ СВІТ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (Уривок) […] На землі народжений найшвидше потрапляє в нещастя через своє поспішливе нахабство, і скажу на додаток, що той, хто не радиться, терпить найбільшу біду; міцні-бо для людини її слова, і потрапляє вона в полон глаголів вуст своїх […] Не будь нахабою і вискочнем, ступай потихеньку, життя – то шлях небезпечний; привчай себе задовольнятися малим, […]...
- РОЗМОВА, ЗВАНА АЛФАВІТ, ЧИ БУКВАР СВІТУ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (Уривок) […] Бути щасливим – пізнати себе чи свою природу, взятися за своє споріднене діло і бути з ним у злагоді з загальною потребою. Така потреба – се благодійство і послуга. Не дивно, що в стародавніх римлян як потреба, так і благодійство означалося словом officium, тобто моральний обов’язок. Найдобріша людина тим неспокійніша і нещасніша, чим […]...
- До мецената – ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА 1722-1794 – ЛИЦАР ДУХОВНОСТІ: ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література Квінт Горацій Флакк Глянь, нащадку ясний давніх володарів, Меценате, хвало й захисте любий мій, Глянь довкіл: багатьом – тільки б у куряві Коней гнати стрімких; вихором-колесом Лиш мету обігнуть – пальмова гілка вже Мчить їх ген, до богів, світу керманичів. Цей – на все йти готов, тільки б до почестей Люд квірітів2 хисткий втретє підняв […]...
- ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА 1722-1794 – ЛИЦАР ДУХОВНОСТІ: ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА 1722-1794 Сковорода стоїть у центрі української духовної історії. Дмитро Чижевський, український філософ, літературознавець Великий наш філософ щедру залишив нам спадщину по собі: обсягом широку, змістовністю глибоку, і щодо світогляду свого – чисту та моральну… Павло Тичина Минуло понад два століття відтоді, як жив і творив великий митець і мислитель українського народу Григорій […]...
- Байки Харківські – ГРИГОРІЙ САВИЧ СКОВОРОДА 1722-1794 – ЛИЦАР ДУХОВНОСТІ: ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література Григорія Сковороду вважають основоположником української байки. Збірка “Байки Харківські” містить тридцять прозових творів, більшість із яких подано у формі діалогів. Перші п’ятнадцять, за свідченням автора, створено “на сьомім десятку нинішнього століття”, після звільнення Г. Сковороди з Харківського колегіуму. Решта була написана 1774 р. в селі Бабаї на Харківщині. Багато сюжетів письменник запозичив в Езопа, але […]...
- ВДЯЧНИЙ ЕРОДІЙ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (Уривок) […] Народженого до добра неважко навчити добру, – навчити, чи принатурити, чи призвичаїти. Навчений, принатурений, призвичаєний – се одне і те ж. Від природи, яко від матері, легесенько сама собою розвивається наука. Вона всерідна, справжня і єдина вчителька. Сокола досить швидко навчиш літати, але не черепаху. Орла за хвилину призвичаїш дивитись на сонце і […]...
- ВБОГИЙ ЖАЙВОРОНОК – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Притча (Уривок) […] Не той правий, хто правий по суті, а той, хто неправий за істиною, але здаватися правим уміє, хитро блудячи і йдучи стежкою такого судження: кінці у воду. Ось теперішнього світу наймодніша рятівна премудрість! Коротко скажу: той лише щасливий, хто неправий за совістю, але правий за папірцем […] Яка користь у читанні багатьох […]...
- АФОРИЗМИ – Григорій Сковорода Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестае вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним. Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись – значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – се рух. Що може бути солодше за […]...
- Як розуміє щастя Григорій Сковорода? Кожна людина, яка створює матеріальні та духовні цінності, має право на щастя. В цьому Григорій Сковорода був переконаний і стверджував це своїми творами. Він писав, що заради щастя не потрібно далеко їхати, колінкувата перед сильними світу, бо воно завжди і всюди з людиною. Його тільки треба пізнати. Про це йдеться у філософському творі “Вхідні двері […]...
- Сковорода-байкар – викривач суспільних недоліків – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – 9 клас Творчість Г. Сковороди, видатного мислителя-гуманіста й письменника-демократа – дорогоцінне надбання прогресивної культури. Громадська й літературна діяльність Г. Сковороди припадає на час загострення соціальних суперечностей, зумовлених початком руйнування феодальних підвалин і розвитком капіталістичних відносин у Росії та в Україні. Жорстокий кріпосницький гніт викликає піднесення антифеодального руху; на захист гнобленого народу активно виступають представники передової громадсько-політичної думки: […]...
- Григорій Сковорода про розумове, моральне та трудове виховання дітей Розумовий розвиток людини, за Г. Сковородою, необхідний для пізнання навколишнього світу і самої себе – щоб дійти до істини. Джерелом усіх знань він вважав досвід, практику, життя. Природно, що вчений обстоював необхідність навчання всіх дітей, незалежно від їх соціального стану. Загалом школи мають бути рідномовними та доступними для навчання. Крім рідномовності, вчений обгрунтовував необхідність таких […]...
- Григорій Сковорода – Дізнайся, що називаю щасливим життям Дізнайся, що називаю щасливим життям. Все облиш і зверни туди своє серце. Всім серцем дотримуйся такого правила: слідкуй за божими словами: О сину мій! Віддай мені своє серце! Віддай мені своє серце; якщо ж віддаси Частину серця світові, я не візьму твого серця Щасливий, кому вдалося знайти щасливе життя; Але щасливіший, хто вміє користуватися ним. […]...
- ОЙ ТЬІ, ПТИЧКА ЖОЛТОБОКО – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Господь гордим противится. Смиренних же ждет благодать. Ой ты, птичка жолтобоко, Не клади гнезда високо! Клади на зеленой травкЂ, На молоденькой муравкЂ. От ястреб над головою Висит, хочет ухеатить. Башею живет он кровью. От, от! кохти он острит! Стоит явор над горою, Все кивает головою. Буйны вЂтры повЂвают, Руки явору ламают. А вербочки шумят низко, […]...
- Григорій Сковорода – Ти питаєш: якщо щастя життя в кожному з нас Ти питаєш: якщо щастя життя в кожному з нас, То чому досягає його так мало людей? О, це тому, що їм важко керувати душею, І тому що не навчилися приборкувати пориви. Звивистими стежками, горбами і через глибокі рови Мчить недосвідчений вершник, якщо він погано править конем. Морем і сушею, крізь стріли і вогонь мчить той, […]...
- Григорій Сковорода – вірш Чим зайнятий тепер твій меткий розум? Де він тепер у тебе блукає? Чого він бажає, чого уникає? Чи діє він впевнено, чи вагається? Якщо він діє впевнено і свято, ти блаженний. Якщо непевний, то і ти вагаєшся. Де серце сповнене вагань, Там панують огида і нудьга. Моряк не співає, а непокоїться і боїться, Коли лютують […]...
- Роздуми про життя та щастя Г. Сковороди – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – 9 клас Історія народу – це не верстова дорога, що веде від сивої давнини до сучасності. Трапляються на тому шляху урвища й тернисті яруги, чисті криниці й давно замулені криниці. Замулюючись, джерела волали до живих, розповідаючи про сиву давнину, про війну і мир, про чисті ріки й чисту воду. Минали віки… Інші люди приходили на ці місця, […]...
- СКОВОРОДА ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА ГРИГОРІЙ (03.12.1722, с. Чорнухи, тепер смт. Полтавської обл. – 09.11.1794, с. Іванівка, тепер Сковородинівка Харківської обл.) – філософ, поет, прозаїк. 1738 р. вступив до Києво-Могилянської академії, навчався з перервами 10 років. Відмовився від духовної кар’єри. У 1745 – 1750 рр. перебував в Угорщині, подорожував по Австрії, Польщі, Італії. Познайомився з німецькою філософією (містиків), італійською […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди – І варіант – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – 9 клас Пізнай самого себе. Сократ Ідея “пізнання себе” сягає сивої давнини, поринає в глибину віків. Ще давньогрецькі філософи звертали увагу на важливість самопізнання, яке вважали великим кроком людини на дорозі до свого щастя. Український поет і філософ Григорій Сковорода вбачав у самопізнанні віднайдення свого призначення в житті, своєї спорідненості з людством, вінцем яких була “сродна праця”. […]...
- Сковорода Григорій Савич – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 р. у с. Чорнухи на Полтавщині в сім’ї малоземельного козака. Батьки відзначалися побожністю, миролюбством, гостинністю, чесністю. У 1738 р. батьки віддають Григорія на навчання до Київської академії. Досить швидко він став виділятися успіхами серед своїх однолітків. У 1742 р. його запрошують до придворної співацької капели в Петербург. Після […]...
- Літературно-громадська діяльність – Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Літературно-громадська діяльність Григорія Савича Сковороди припадає на складний час суспільного життя не лише Росії, а й Західної Європи – період занепаду феодалізму і становлення капіталізму. Визначальною рисою цього періоду було посилення інтересу до всього національного; побуту, мови, фольклору. Сковорода у своїх творах теж милується рідною природою, турбується долею народу, захоплюється його ватажками (наприклад, Богданом Хмельницьким). […]...
- Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня (22 листопада) 1722 року у селі Чорнухи, на Полтавщині, в родині малоземельного козака. У шістнадцять років він вступив у Київську академію, по закінченні якої у 1750 році поїхав за кордон у свиті генерал-майора Вишневського. Оскільки Сковорода вільно володів латинською, німецькою та старогрецькою мовами, за кордоном він знайомився з вченими […]...
- Короткий переказ – Вступні двері до християнської добронравності – Григорій Сковорода – ПОЕЗІЯ – ІСТОРИЧНО-МЕМУАРНА ПРОЗА Григорій Сковорода Філософський трактат Бог зробив потрібне неважким, а важке – непотрібним. Немає нічого солодшого для людини й нічого потрібнішого, як щастя. Щастя ж у серці, серце в любові, любов – у Законі Вічного. Якби щастя залежало від місця, часу й від плоті, то ми б його ніколи не знайшли Щастя, як повітря і сонце, […]...
- Афоризми Григорія Сковороди – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722-1794) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Не все те отрута, що неприємне на смак. Бери вершину і матимеш середину. Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя! З усіх утрат втрата часу найтяжча. Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю. Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось. Скільки зла таїться всередині […]...
- Григорій Сковорода як символ мудрості української землі Мета: ознайомити учнів з біографією Г. Сковороди, дати загальну характеристику його поглядів, розкрити співзвучність філософських думок Сковороди з нашим часом, суть його життєвого подвигу; розвивати чуття слова, допитливість учнів, виховувати повагу до досягнень філософської думки Г. Сковороди, інтерес до історії України, патріотизм. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрети Сковороди, книжки з його творами, відеофільм “Григорій Сковорода”, […]...
- Бджола та шершень – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед. – […]...
- СОБАКИ И ВОЛК – Григорій Сковорода У Тітира-пастуха жили Левкон и Фирідам, д†Собаки, в великой дружбЂ. Они прославилися у диких и домашних звЂрей. Волк, побужден их славою и сыскав случай, поручал себе в их дружбу. – Прошу меня жаловать и любить, государи мои, – говорил с придворною ужимкою Волк. – Вы меня высоколЂпно ощасливить в состояніи, если соизволите удостоить меня […]...
- ОРЕЛ І СОРОКА – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Сорока Орлові казала: – Скажи мені, чи тобі не набридло невпинно вихором шугати у безкраїх небесних просторах – то вгору, то вниз, наче по гвинтових сходах?.. – Я б нізащо на землю не спустився,- відповів Орел,- коли б тілесна потреба не приневолювала мене до того. – А я б нізащо не залишала міста, коли б […]...
- ОЛЕНИЦА И КАБАН – Григорій Сковорода В полских и венгерских горах Оленица, увидЂв домашняго Кабана: – Желаю здравствовать, господин Кабан, – стала витатся, – радуюся, что вас… – Что ж ты, негодная подлость, столько неучтива?! – вскричал, надувшись, Кабан. – Почему ты меня называеш Кабаном? Раз†не знаеш, что я пожалован Бараном? В сем имЂю патент, и что род мой происходит […]...
- Зозуля та дрізд – Григорій Сковорода Зозуля прилетіла до чорного Дрозда. – Чи тобі не нудно? – питає його.- Що ти робиш? – Співаю,- відказує Дрозд.- Хіба не чуєш? – Я співаю частіше від тебе, проте однаково нудно… – Так ти ж, пані, тільки те й робиш, що, підкинувши в чуже гніздо свої яйця, з місця на місце перелітаєш, співаєш, п’єш […]...
- Григорій Саввич Сковорода (1722 – 1794) Григорій Сковорода 3 грудня 1722 року – народження Григорія Саввича Сковороди в селі Чорнухи Лубянської округи Київського намісництва. 1738 р. – вступає до Києво-Могилянської Академії. 1742 р. – Григорій Сковорода прийнятий півчим до придворної капели. 1744 р. – з валкою Єлізавєти Петрівни повертається до Києва й продовжує навчання в Академії. 1750 р. […]...
- КТО СЕРДЦЕМ ЧИСТ И ДУШЕЮ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Нареченная Сигор[1] В сем маленьком, но высоком градикЂ Пирует Лот со дщерьми: Во градЂ бога нашего, В горЂ святЂй его; Уподоблю его мужу мудру, Основавшему храмину свою на каменЂ. Кто взыйдет на гору господню? Кто сердцем чист и душею. Не нужна тому броня. Не нужен и шлем на шею. Не нужна ему война. Непорочность – […]...
- ЗНО – Григорій Сковорода – Давня українська література Творчість видатного українського мислителя-гуманіста, письменника, просвітителя Г. Сковороди є яскравою сторінкою у житті нашого народу. У його творах відобразилися світогляд, спосіб мислення, жива душа українців. Твори Григорія Сковороди: – Збірка ліричних поезій “Сад божественних пісень” уміщує 30 творів таких жанрів: пейзажні вірші; романси, які увійшли до рукописних збірок народних пісень; панегірики, оди, пісні; – книга […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – 9 клас Г. С. Сковорода – це перший український філософ, що подорожував шляхами України у XVIII сторіччі і виразив свою мудрість у творах: піснях, байках, притчах, трактатах і діалогах. Джерелом його мудрості була Біблія і античні філософи. Там він знаходив теми для своїх міркувань, у яких дошукувався фактично відповіді на одне питання: що таке людське щастя і […]...
- Чистий можеш буть собою – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА * * * Чистий можеш буть собою, То нащо тобі броня І шолом над головою? Не потрібна і війна. Непорочність – ось тобі броня, А невинність – крем’яна стіна. Щит, меч і шолом – буде тобі бог. Світе, світе безпорадний, Вся надія – угорі, Маєш сумнів – то нещадний Вихор розмете на прі. Непорочність – […]...
- Щастя як основна категорія етики Г. С Сковороди – Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Григорій Савич Сковорода своє етичне вчення спрямовував на практичні поради, які вкажуть людині шлях до щастя. Саме проблеми щастя займають центральне місце у творчості мислителя. Цій темі присвячено значну частину збірки “Басни Харьковскіе” і цикл філософських праць: “Разговор пяти путников о истинном счастії в жизни”, “Кольцо”, “Розмова, звана алфавит, чи Буквар світу”. Сковорода пов’язує щастя […]...
- ВСТУПНІ ДВЕРІ ДО ХРИСТИЯНСЬКОЇ ДОБРОНРАВНОСТІ – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – Драматургія – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Хвала ж блаженному Богові, що потрібне зробив неважким, а важке непотрібним. Немає солодшого для людини і немає потрібнішого, як щастя; немає і легшого за це. Хвала ж блаженному Богові! Царство Боже всередині нас. Щастя в серці, серце в любові, любов же – в законі вічного. Це і є безперервна погожість та сонце, що не заходить, […]...
- ВСЯКОМУ МІСТУ – ЗВИЧАЙ І ПРАВА – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, Інший гендлює, візьми перевір! Я ж […]...
- Із збірки “Байки харківські” – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – 6-9 класи БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ – Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані […]...
- Григорій Сковорода (1722-1794) – Ренесанс і Бароко в українській літературі – Давня література Григорій Сковорода (М. Жук, 1923) Григорій Савич Сковорода народився 22 листопада (3 грудня) 1722 року в селі Чорнухи на Полтавщині. Походив з козацької сім’ї. Після сільської школи обдарований юнак вступив до Київської академії. Там опанував грецьку, латинську, польську, староєврейську, німецьку мови, засвоїв твори античних і християнських філософів. В академії Сковорода співав у студентському хорі. Григорія […]...