Розмір яєць та їх роль в еволюції

У процесі розвитку виявляється закономірність, яка полягає в тому, що чим довше ембріональний період, тим більше жовтка має бути накопичено в яйцеклітині. Тривалість ембріонального періоду залежить від стадії, на якій зародок переходить до самостійного існування у зовнішньому середовищі. Якщо постембріональний розвиток пряме, тобто без личинки і метаморфоза, то жовтка в яйцеклітині має бути більше. За кількістю жовтка яйцеклітини хордових (табл. 7.1) ділять на алецітальние, оліго-, мезо – і полілеціталь-ні, тобто з мізерно малим, малим, середнім і великим кількістю жовтка (від грец. лецітос – жовток) (табл. 7.2).

У ланцетника, представника нижчих хордових, яйцеклітина оліголецітальная. У більшості хребетних в яйцеклітинах міститься значна кількість жовтка. Серед нижчих хребетних (Anamnia) найбільш великі яйця у миксин (кл. Круглороті), у акул і химер (кл. Хрящові риби) і у деяких амфібій. У решти амфібій, а також осетрових риб яйцеклітини мезолецітальние, тобто мають середню кількість жовтка. У вищих хребетних (Amniota), таких, як плазуни, птахи і яйцекладущіе ссавці, – полілецітальние, тобто в яйцеклітині дуже багато жовтка. Ембріональний розвиток у них протікає особливо довго.

Ця закономірність порушена у сумчастих і плацентарних ссавців, які мають олиго – і алецітальние яйцеклітини відповідно. У сумчастих ембріон виходить з яєчних оболонок і матки при незавершеному органогенезу, переноситься в сумку, де і продовжує розвиток. У плацентарних, в тому числі і людини, зародок виходить

З яйцевих оболонок ще раніше, на стадії бластоцисти, але потім переходить до внутрішньоутробного існування, де і завершує всі основні періоди розвитку, що готують його до появи на світ. Зменшення кількості жовтка в яйцеклітинах ссавців можна назвати вторинним, оскільки їх предки, які освоїли наземну середу, мали, як і всі амніоти, полілецітальние яйця.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Розмір яєць та їх роль в еволюції