Рожевий павільйон в Павлівському парку
Рожевий павільйон або Павільйон Роз – один з найбільш чарівних павільйонів ансамблю Павловського парку, який представляє значну художню та історичну цінність як рідкісний зразок класичного дерев’яного зодчества. Автором проекту Рожевого павільйону є Андрій Вороніхин. Пізніше тут також працювали П’єтро Гонзаго і Карл Россі.
Рожевий павільйон розташований в місці з’єднання трьох районів Павловського парку: Білій Берези, Старої Сільвії та парадного поля. Саме тому він відіграє істотну роль у створенні загального пейзажу парку, як би завершуючи його художній вигляд.
У 1797 р ділянку землі “поблизу парадного поля” був наданий імператрицею Марією Федорівною князю, таємному раднику, генерал-прокурору Департаменту доль, камергеру, кавалеру різних орденів Олексію Борисовичу Куракіну, під будівництво заміського будинку.
Саме будинок А. Б. Куракіна розташовувався на місці Рожевого павільйону. Він був прямокутним в плані з портиками з чотирьох сторін і був виконаний з дерева.
У 1806 р ділянку з будинком і службами був проданий князем військовому губернатору міста Павловська, Петру Івановичу Багратіона, який відповідав за безпеку царської сім’ї, коли Двір виїжджав до Павловська на літо. Багратіоном також був придбаний і сусідню ділянку, який належав князю М. П. Голіцину. Хто був автором проекту переробок будинку Куракіна невідомо. Будівництво велося купцем 3-й гільдії Андрієм Пєлєвіним.
Вирушаючи в грудні 1810 в діючу армію, Багратіон дав розпорядження Пелевину про продаж своєї павлівської нерухомості. Що й було зроблено. В 1811 р ділянки стали власністю казни імператриці Марії Федорівни. Але пам’ять про колишнього власника ще довго зберігалася в імені цієї ділянки. Його так і називали “дача Багратіона”.
Андрій Вороніхин за дорученням імператриці переробив цей будинок в парковий павільйон. По ідеї Марії Федорівни павільйон мав бути царством троянд – її улюблених квітів. Рози прикрашали спеціально створену для нього меблі та оформлення інтер’єрів павільйону, троянди були і на фарфоровому сервізі і в розбитому близько стін павільйону розарії. Квіти привозили з різних куточків Європи. Імператриця любила і розбиралася в них. Але особливу пристрасть він проявляла до троянд. Тому парковий павільйон і був названий Рожевим. У 1812 р на фронтоні головного фасаду споруди з’явилася визолочена напис французькою мовою “Pavillon des roses”.
Коли 27 липня 1814 Павловськ зустрічав Олександра I і російську гвардію, яка повернулася з перемогою над Наполеоном з Парижа, до Рожевому павільйону спішно був прибудований танцювальний зал. Роботами з будівництва керував архітектор К. Россі і декоратор П. Гонзаго. Крім того, поруч із Павільйоном Роз на ставку “для ловлений риби” влаштували пристань з дерев’яними поручнями. А у павільйону Роз були встановлені мідні статуї Геркулеса, що сидить на коні, і Аполлона Геркуланского.
Сьогодні відтворений павільйон Роз виконує роль концертного залу. Найкращий музичний проект, здійснюваний в його стінах, це що проводиться щорічно, починаючи з 2002 р фестиваль “Великий вальс в Павловську”. Фестиваль присвячений композитору Йогану Штраусу. З часом фестиваль вийшов далеко за межі Павловська і став міжмузейного проектом, отримавши більш широке назву “Великий вальс”.
Інший музичний фестиваль, що проводиться в Рожевому павільйоні, присвячений композитору Михайлові Глінці. Таким чином шануються і продовжуються традиції, колись закладені царственої господинею Павловська, Марією Федорівною.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)