РОЗГРОМ ЯРОСЛАВОМ ПЕЧЕНІГІВ. ПОЧАТОК ВЕЛИКОГО БУДІВНИЦТВА В КИЄВІ. ПОХВАЛА КНИГАМ – ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ
В літо 1036. Коли Ярослав перебував у Новгороді, прийшла до нього звістка, що печеніги взяли в облогу Київ. Ярослав же зібрав багато воїнів.., прийшов до Києва і прорвався у місто своє. А було печенігів безліч. Ярослав виступив із Києва, приготувався до бою: варягів поставив посередині, а на правому крилі – киян, а на лівому крилі – новгородців. І став перед містом. Печеніги пішли на приступ і зчепилися на тій горі, де стоїть зараз собор Святої Софії: було тут поле чисте тоді. І почалась жорстока січа, ледве до вечора здолав лютих ворогів Ярослав. І кинулись печеніги на всі боки тікати, і не знали, куди бігти…
В літо 1037. Заклав Ярослав місто велике, біля того міста Золоті Ворота. Заклав і церкву Святої Софії, потім церкву на Золотих воротах, а потім монастир святого Георгія і святої Ірини. І стала при ньому віра християнська плодитися і поширюватися, і ченці-чорноризці помножуватися, монастирі й храми будуватися і возвеличуватися.
Любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень, і вночі. І зібрав скорописців багато, і перекладали вони з грецького на слов’янське письмо.
Написали вони книг велику силу, ними повчаються віруючі люди і тішаться плодами глибокої мудрості. Начебто один зорав землю, а другий засіяв, а інші жнуть і споживають багату поживу, – так і тут: батько всього цього Володимир, він землю зорав і розпушив її, тобто просвітив християнством. А син же його Ярослав засіяв книжними словами, а ми тепер пожинаємо, приемлемо серцем книжну науку.
Велика-бо користь від навчання книжного. Книги – мов ріки, які напоюють собою увесь світ; це джерело мудрості, в книгах – бездонна глибина; ми ними втішаємося в печалі, вони – узда для тіла й душі. В книгах – світило мудрості…
Ілюстрація Георгія Якутовича
Поміркуй над прочитаним
1. Перекажи, як у літописній оповіді розповідається про бій русичів із печенігами.
2. Які споруди побудував у Києві князь Ярослав Мудрий після перемоги над печенігами?
3. Поясни слова з літопису: батько всього цього Володимир, він землю зорав і розпушив її…
Якими справами Ярослав Мудрий продовжив ідеї князя Володимира?
5. Перекажи, у чому літописець вбачає користь книг. Прочитай цей уривок виразно вголос.
6. Продовж перелік рис характеру князя Ярослава Мудрого: відважний, мудрий, ….
Збагачуй своє мовлення
У літописі сказано: І почалась жорстока січа, ледве до вечора здолав лютих ворогів Ярослав.
Добери з наступних речень синоніми до слова здолати. Які ще синоніми до цього слова ти знаєш? Перевір відповідь за Словничком синонімів.
Кого ж тепер я переможу і хто не подола мене? (Леся Українка).
Наш народ усіх переборов (С. Добровольський).
Ніхто нас в битві не зборов і вже довіку не поборе! (М. Упеник).
Се що знов? Ти думаєш, що перепреш мене? (І. Франко).
Да не скаже хитрий ворог:
“Я його подужав” (Г. Шевченко).
Будь уважним до слова
Печеніги – кочові племена на півдні Русі-України.
Варяги – назва скандинавських вояків-вікінгів, що плавали із Скандинавії по Дніпру до Константинополя.
Чорноризець – чернець, монах.
Домашнє завдання
1. Які риси характеру є спільними для руських князів Святослава, Володимира і Ярослава Мудрого? У робочому зошиті узагальни свої міркування в “Карті розуму”.
2. Яке значення має літопис “Повість минулих літ” для української культури?
Ти – творча особистість
Склади від імені Нестора Літописця або князя Ярослава Мудрого оповідь на тему “Як створювалася перша бібліотека в Русі-Україні”.
Твої літературні проекти
Протягом навчального року разом з однокласниками веди літопис класу. Записуй важливі події, ілюструй їх фотографіями. Наприкінці навчального року прочитайте ваш літопис, визначте, які класні справи були найцікавішими.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)