РОЗДУМИ ПРО СЕНС ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ, МОРАЛЬНИЙ ВИБІР КОЖНОГО
Мета:
– навчальна: продовжувати роботу з повістю-казкою Марини Павленко; навчити визначати особливості такого художнього жанру, як повість-казка; навчати виокремлювати й з’ясовувати роль засобів виразності;
– розвивальна: розвивати вміння виразно й вдумливо читати прозовий твір, формувати навички висловлювати власні роздуми про суть людського життя, моральний вибір кожної особи;
– виховна: спонукати до творення та примноження добра, прищеплювати любов до краси, розвивати усвідомлення відповідальності за свою справу, за свої вчинки.
Обладнання: підручник, портрет М. Павленко.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ У ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ
Лекція вчителя з елементами бесіди
– Ким є русалки у слов’янській міфології?
Русалка – діва вод, за іншими джерелами – жінка водяника. Це висока, гарна дівчина, що живе на дні водойми. Русалками ставали дівчата, що втопилися від нещасного кохання або їх утопили мачухи. Русалка може вийти заміж за людину, але шлюб буде невдалим.
– Чому саме Русалонька, а не русалка?
Софійка на початку твору читала казку про принца та Русалоньку. Імовірно, ідеться про твір Андерсена. А в цій літературній казці образ русалочки відрізняється від народних уявлень українців.
Любов русалоньки до принца – головна, центральна тема казки. Це тема не звичайної людської любові, а любові романтичної, приреченої, любові – самопожертви, любові, що не зробила героїню казки щасливою, але яка безвісти для неї не пропала, тому що не зробила її остаточно нещасною. У міфології русалка, втративши свою безсмертну душу в результаті зла, вчиненого над нею, як над людиною, може цю душу знайти, якщо змусить людину полюбити себе. Любов русалки й людини не обов’язково повинна бути взаємною. Русалка може не відповідати людині й погубити її, закохавши в себе. Але любов людини до неї – це головна сходинка до пошуку русалкою безсмертної душі. Тому вона повинна спровокувати людину, викликати цю любов будь-якими шляхами й засобами.
В Андерсена ця тема зберігається й переосмислюється. Русалонька хоче домогтися любові людини, хоче знайти безсмертну душу. “А чому в нас немає безсмертної душі? – смутно запитала русалочка,- я б віддала всі свої сотні років за один день людського життя, щоб потім теж піднятися на небо… Як я люблю його! Більше, ніж батька й матір! Я належу йому всім серцем, всіма своїми помислами, йому я б охоче вручила щастя всього мого життя! На все б пішла я – тільки б мені бути з ним і знайти безсмертну душу!..”. Безсмертна душа русалочці необхідна, тому що їй дано всього триста років, це більше життя, але це єдина можливість існування, а безсмертна душа дає можливість жити вічно.
– Для чого Марина Павленко використовує розділовий сполучник АБО й додає другу назву “Прокляття роду Кулаківських”?
– Хто головний герой: Софійка чи Русалонька?
Софія – ім’я імпульсивне й глибоке, проте в ньому закладена недовіра до своєї чуттєвості й достатня серйозність. Утім, недаремно в давнину це слово вибрали для позначення мудрості, досягти якої неможливо без глибини почуттів. Справді, легко перемогти свої пристрасті, коли вони слабкі, той же, хто зуміє привести в рівновагу якнайглибші переживання, той набуде й мудрості. Означає “мудрість”, тому зазвичай його перекладають як “мудра”. Ім’я Софія зустрічається в дуже багатьох країнах світу, наприклад, у звучаннях Софія, Софі, Зофія й навіть Жофія. У Росії воно було помірно популярним донедавна, зараз же дедалі більше батьків розглядають його як варіант імені для своєї дочки.
– Софійка відрізняється від інших героїв твору? (Здатність подорожувати в часі, вона сприймає життя як казку.)
– Чому саме вона наділена такою властивістю?
В одному з інтерв’ю в письменницю запитали: “Коли ви пишете казку – сприймаєте її як умовність, чи так, як діти – як правдиву реальність?”
Ось що прозвучало у відповідь: “Тільки як правдиву реальність! Хто повірить у мою казку, якщо не віритиму в неї сама? Це те саме, що готувати для інших страву, якої сама не хочеш споживати! Персонажам своїх творів я щиро вдячна, що вони свого часу впускали мене на свою “територію”, дозволяли пожити їхнім життям, у паралельному вимірі, відволікши мене від буденних проблем. Я усім їм вірила і вірю, як собі…”.
– У чому полягає особливість поєднання казкового та реального у творі? Які чарівні предмети є в реальному світі? Яка їхня роль? (Коралі та шафа прапрапрабабусі Клави)
Визначення символіки образів
В Україні носили багато зразків різнокольорового або червоного намиста, ланцюжки з хрестиком. Селянські “коштовності” – коралі, бурштин, сережки, намисто – збирали протягом десятиліть, передавали як реліквію від покоління до покоління. Прикраси зберігали як сімейні святині й часто коштували більше, ніж уся селянська садиба.
Намисто у світовій міфології розглядають як замкнену лінію, що є космічним і соціальним символом зв’язку.
Намисто – найпоширеніша складова жіночих нагрудних прикрас на всій території України. Воно є символом магічного кола-оберегу, що захищаєлюдину. Найбільше цінували намисто з дорогих природних матеріалів. Серед заможних верств населення було поширене привізне намисто з гранатів та кольорової смальти: кровавниці, блискавки, перли. На Лівобережжі було поширене намисто зі “щирого” бурштину. Воно приносило здоров’я, щастя. Часто його носили у сполученні з кораловим.
Коралове намисто в Україні набуло найбільшого розповсюдження, хоча доступним було тільки багатим верствам населення. Ставлення до нього відбилося в таких назвах: добре намисто, справжнє намисто, щирі коралі, мудре намисто. Кількість зразків коралового намиста та характер обробки свідчили про достаток людини. Кораловому намисту народ приписував лікувальні властивості.
Літературний диктант
1. Хто, крім Софійки та Сашка, може перебувати в різних часових вимірах? 2. Про що мріяла Софійка? 3. Чи випадкова є зустріч Вадима та Софійки? Чому дівчина закохалася?
V. ПІДСУМОК УРОКУ
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Написати характеристику Софійки.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)