Роздуми над долею рідного народу у творі І мертвим, і живим… Т. Г. Шевченка – Творча робота з української літератури
Нелегка в народу нашого історія. Нелегка його доля. Справжнім синам і дочкам України боліла доля народу, боліло серце за злидні, страждання, за віковічні кайдани рабства. Скільки славних імен вписано на сторінках нашої гіркої історії. Леся Українка, Іван Франко, Василь Стус… Та на вершині цих імен стоїть наш Тарас.
Тарас Шевченко… Його надзвичайно велика любов до народу, до України змушує нас задуматись: хто ми? Чиї сини і чиї діти? Його пророцтво сягає у майбуття, а його “Послання…” тривожить душу, будить почуття любові до знедоленої неньки, змушує задуматись над долею Вітчизни не тільки нас, сучасників, а й майбутнє покоління.
Як болить поетове серце, коли він бачить, як навколо:
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
А хто торгує? А хто міняється? Пани! Такі ж українці, як і ті, котрих давно запрягли в тяжке ярмо. Докоряє гірко, дорікає поет катам свого народу, адже не може бути один українець щасливим в той час, коли інший страждає, плаче. Як по-синівськи щиро закликає великий Кобзар:
Полюбіте щирим серцем Велику руїну,
Рузкуйтеся, братайтеся!
Адже мати у нас одна – Україна.
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра…
І яким гнівним осудом сповнені рядки твору, де Шевченко згадує всіх синів, що зреклися рідної батьківської хати, пруться на чужину, а потім вертаються до неї з чужою правдою на вустах. Чи потрібні Україні такі сини? Такі безбатченки? Чи буде щасливим народ з такими синами? Ні! Кобзар благає панів, синів-безбатченків схаменутися, стати на захист свого народу, рідної землі. Адже майбутнє покоління засміє, зганьбить і жорстоко осудить отаких “премудрих”.
Як хочеться поету, щоб заплакана Україна-мати усміхнулася, щоб інтелігенція пробудила у народу приспану національну гідність, щоб розкувалися “заковані люде”, щоб наш народ пам’ятав добру славу дідів наших. Хоча ота добра слава дідів вмита кров’ю, але це одна із славних сторінок нашої історії, і не треба про це забувати. Воля нашому народу давалась нелегко.
Болить душа Тараса Шевченка за долю рідної культури, рідної мови:
…Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Адже зрікатися, цуратися свого – означає зрікатися своєї України. Ця мудра Шевченкова настанова означає поєднати кращі світові надбання культури із рідною національною культурою.
Роздумуючи над долею народу, Шевченко вірить у краще його життя.
Тільки треба українцям міцно триматися свого роду, не цуратися рідної землі, бути справжніми її синами, а не пройдисвітами без честі і роду.
Тільки спільними зусиллями, об’єднавшись, можна збудувати щасливе життя, можна мріяти про Україну вільну, незалежну, квітучу. І лише мир і злагода, спільна турбота про батьківщину принесуть добру славу нашому народу, нашій Україні.
Так! Нелегка у нашого народу доля. Нелегка у нього й історія. Але Шевченків дух любові до рідної землі єднає справжніх синів України. І віриться, що
… оживе добра слава,
Слава України.
Related posts:
- Роздуми Т. Шевченка про долю рідного народу у творі “І мертвим, і живим…” – твір з української літератури Не бійтеся друзів – у найгіршому випадку вони зрадять; не бійтеся ворогів – у найгіршому випадку вони вб’ють; бійтеся байдужих, бо це з їхньої мовчазної згоди вершаться всі злочини на землі. Ці слова спадають на думку, коли перечитуєш полум’яний твір Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в Україні […]...
- Роздуми про долю рідного народу в посланні Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…” – твір з української літератури В історії кожної літератури є твори, які володіють магічним даром безсмертя. Саме до таких шедеврів належить поезія Великого Кобзаря. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, до його трагічної історії. Саме тому він спрямовує свої твори на захист пригнобленого люду. З творчої скарбниці Т. Шевченка можна виділити твір, який, на мою […]...
- Роздуми про долю рідного народу в посланні “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 9 клас В історії кожної літератури є твори, які володіють магічним даром безсмертя. Саме до таких шедеврів належить поезія Великого Кобзаря. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, до його трагічної історії. Саме тому він спрямовує свої твори на захист пригнобленого люду. З творчої скарбниці Т. Шевченка можна виділити твір, який, на мою […]...
- Проблема морального обов’язку (в творі Т. Шевченка “І мертвим, і живим…”) Минають роки, сторіччя; відходить у небуття покоління людей, змінюються звичаї, вірування, погляди, а великі мистецькі надбання залишаються, надовго переживають своїх творців, по-новому розмовляють з кожним новим століттям. Змальовані в них картини життя давно відійшли в минуле, але думки й помисли їх авторів завжди звернені до майбутнього, завжди чарують і надихають нові покоління. До таких скарбів […]...
- Шкільний твір на тему – Національне самовизначення у творі Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненародженим…” Шевченко як справжній українець боровся за національне визволення. Його суспільно-політичні погляди з плином часу ставали чіткішими. Він ще більше усвідомлював протиріччя між народом і всім панівним класом, тому викриває тепер не тільки кріпосників, реакціонерів, а й лібералів. У першу чергу проти них і спрямоване послання “І мертвим, і живим, і ненародженим…”. Автор вперше в українській […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Кавказ Тараса Шевченка) – Творча робота з української літератури Тарас Григорович Шевченко… Великий людинолюбець. Наш пророк. Його голос – це голос Правди, що здатна обійняти всю Україну, весь світ. Пророче слово поета виросло із людського стогону, із людського болю, гніву. Великий Кобзар знав, відчував, що у його народу – великий дух, велика сила. Він вірив, що: Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. Так! […]...
- Твір на тему – Проблема морального обов”язку в творі “І мертвим, і живим” Т. Г. Шевченка Майже одночасно з поемами, перейнятими викривальним пафосом, закликами до розправи над гнобителями, Шевченко 14.12.1845 р., у роковини повстання декабристів закінчує політичну сатиру “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Україні, і не в Україні моє дружнє посланіє”, в якому, як видно вже у заголовку бринить зворушливий заклик до національного примирення й злагоди. Глибоке […]...
- Роздуми над долею народу (за поемою І. Франка “Мойсей”) – твір з української літератури Тема народу, його минулого й майбутнього, історичного призначення і місця серед інших народів – одна з провідних у творчості І. Франка. Особливо потужно прозвучала ця тема в поемі “Мойсей”, написаній поетом 1905 року, коли в Росії піднімалася революційна хвиля. Франко сподівався, що революція нарешті принесе визволення й українському народові. Поета особливо хвилювали взаємини широких мас […]...
- Шкільний твір на тему – Проблема морального обов’язку в творі “І мертвим, і живим…” Т. Шевченка Є імена в нашій літературі, які ввібрали до себе живу душу народу, стали часткою його життя. Таким ім’ям для нас, українців, стало ім’я Тараса Григоровича Шевченка, чия поезія ось уже майже понад 150 років викликає у людей почуття захоплення своєю красою, своєю силою і народною мудрістю. Шевченко Т. Г. прийшов у літературу тоді, коли чаша […]...
- Образ народного співця в поезії Т. Г. Шевченка – Творча робота з української літератури Народний співець. Кобзар. Лірик. Він народився в далекому минулому з мук і страждань українського люду, ввібравши в себе його пам’ять і славу, розум і совість, мрії і прагнення. В піснях та думах народного співця лунав не особистий розпач, а вселюдський гнів, палало ціле вогнище великої любові до свого народу, історії рідної землі. Любов до пісні, […]...
- Мрії Тараса Шевченка про майбутнє України – Творча робота з української літератури Україна. Вона боліла Тарасу Шевченку ще з самого дитинства. Боліла все життя. Україна для нього – це край неволі, де згвалтована любов, змарнована краса, розлите горе і неправедні закони. Пекучий біль за Україну-небогу, за просту людину-трудівника пронизує його поезії-стогони, поезії-заклики, поезії-пророцтва. Адже на його землі живуть не вільні українці, а раби без імені: затуркані і […]...
- Мої роздуми над прочитаними сторінками статті Євгена Сверстюка Шевченко і час – Творча робота з української літератури Читаючи статтю Євгена Сверстюка “Шевченко і час”, роздумую над величним образом Шевченка-людини, Шевченка-боголюба. Письменник підкреслює, що на хвилі історичних припливів і відпливів Тарас Шевченко то приходить до нас, як велике сонце, то віддаляється, як далека зірка, від якої залишається сама назва. Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле і нашу надію на […]...
- Трагізм образу матері в поемі Т. Г. Шевченка Наймичка – Творча робота з української літератури Мати… У цьому слові схрестилися воєдино біль і тривога, любов і надія, народження й вічність. І недарма наш безсмертний Кобзар на найвищий п’єдестал своєї поезії підніс матір, оту просту жінку, що серед неволі й страждань вміла терпіти, ласкати й любити. Обділила доля Тараса Шевченка особистим щастям, не зазнав він радощів дитинства, зарано у могилу злягла […]...
- “І мертвим, і живим, і ненародженим…” – послання Кобзаря нащадкам – твір з української літератури Доля України по-справжньому боліла Кобзареві. Велика кількість його творів перейнята болем щодо становища його народу, усієї держави. Часто поет поєднує епічну розповідь із роздумами. У творі “І мертвим, і живим, і ненародженим…” епічної розповіді зовсім немає тільки напружене ліричне почуття і думки. За інтенсивністю емоцій та роздумів цей твір не поступається усім епічним драмам та […]...
- “І оживе добра слава” (за посланням Т. Шевченка “І мертвим, і живим…”) Відоме послання “І мертвим, і живим…” геніальний Кобзар присвятив тогочасній інтелігенції. Здобуваючи освіту за кордоном, знаючи по кілька іноземних мов, тримаючи домашні театри, проголошуючи волю кріпакам, “малоросійські” дворяни фактично відійшли від рідної культури, почали забувати історію предків. Представники інтелігенції захоплювалися здобутками інших народів, цураючись усього вітчизняного. Чи мав Шевченко право так вболівати за українську культуру? […]...
- Дорогою до Тараса (триптих) – Творча робота з української літератури “І помоляться на волі…” Тарас Шевченко І я помолюсь. Помолюсь за мою Україну. Неподільну. Єдину. Соборну. Незалежну. Адже у ній – славний, вільний дух праотців наших. І ми з роду орачів, ратаїв. Всі – від отця Ора походимо. Народжені для праці, для поля, для лугів, для степів неозорих. І єднає нас споконвіку пісня Бояна славного. […]...
- Мої роздуми над прочитаними сторінками роману Собор Олеся Гончара – Творча робота з української літератури …Крізь каміння бачити Собор. Сент-Екзюпері Здіймаються голуби над собором. Крилами своїми витягують стрілчасті шпилі у піднебесся, наче хочуть врятувати цей світ краси від земного полону. І погляд людський летить за птахами у височінь, щоб там, над хмарами, хлипнути повітря чистого, хоч на мить розправити крила душі, відчути солодку радість вільного польоту. Та куди б не […]...
- Лісова пісня Лесі Українки – казковий світ рідного Полісся – Творча робота з української літератури Ім’я Лесі Українки овіяне всенародною любов’ю. Воно стоїть поряд із такими велетнями літератури, як Шевченко, Франко, Коцюбинський. Талант Лесі виявляється не лише в поезіях, вона була ще й відомим прозаїком, перекладачем, критиком і драматургом. Все життя Лесі – великий подвиг в ім’я народу. Її полум’яне слово було сповнене ненависті до неправди і зла, які панують […]...
- Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси і таланту українського народу – Творча робота з української літератури Хочете серцем доторкнутися до поетичної біографії України – прочитайте “Марусю Чурай”, бо Маруся – це голос нашої землі, її совість, її пісня. Бувають, може, й кращі голоси, але такого другого немає, бо немає в світі другої Полтави, другої України. Ліна Костенко любовно виписує образ народної співачки, втілюючи в нього талант і моральну красу нашого народу, […]...
- І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє – Послання поета до свого народу (“І мертвим, і живим, і ненарожденним…”) – Тарас Шевченко (1814-1861) – Література українського романтизму – Нова українська література АВТОР І АДРЕСАТ Літературне послання може бути звернене не лише до конкретної особи, а й до великої групи людей. Як видно з повної назви твору, “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє” (1845) адресоване всій нації поза часовим і територіальним вимірами її буття. Такий тип […]...
- Роздуми Івана Франка над долею рідного краю (за поемою “Мойсей”) Поема “Мойсей” – філософський твір про майбутнє українського народу, про могутні сили мас. Це твір, у якому Франко осмислює історичну долю українського народу, трагічний шлях його розвитку. І. Франко написав поему в період першої революції 1905 року, піднявши важливі проблеми, якими жило українське селянство. Тема та ідея тексту визначена у пролозі. Поет висловлює жаль з […]...
- Мої роздуми над прочитаною поезією Пісня про рушник Андрія Малишка – Творча робота з української літератури А дійсно, чи є “Пісня про рушник” Андрія Малишка гімном материнської любові? Напевно, є, адже ця поезія – це спогад героя, пройнятий материнським теплом і синівською вдячністю. У поезії мати дарує синові рушник, на якому “росяниста доріжка, і зелені луги, й солов’їні гаї”. Він є символом життєвої дороги, життєвої долі і пов’язаний з образом найближчої […]...
- Глибина і щирість почуттів закоханості, вірності, світлої радості у віршах П. Тичини – Творча робота з української літератури З давніх-давен лине по світу слава про Україну, про її щирий і працьовитий народ, про її лани, широкі поля, зелені гаї, тихі ріки й озера. І лине ця слава з уст наших самобутніх, неповторних поетів – Тараса Шевченка, Лесі Українки, Володимира Сосюри, Павла Тичини. Ніде немає такого степового роздолля, як у нас, такого колосистого моря […]...
- Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні. Василь Стус – Творча робота з української літератури Упасти зерном… Упасти в рідній стороні, щоб прорости величаво над світом зла, жорстокості й неправди. Прорости на зло ворогам. На радість Україні. Тій Україні, що стукотіла грудочкою рідної землі у гарячім серці Василя Стуса. Важкий хрест своєї гіркої долі ніс на плечах поет. Його поезії – це новий крок у розвитку української літератури. Крок, зроблений […]...
- Лист до Івана Яковича Франка – Творча робота з української літератури Шановний Іване Яковичу! З вашою творчістю я знайома давно. Ще з раннього дитинства мені відомі ваші чудові казки про тварин, з яких я вперше розпізнавала, де добро, а де зло, де правда, а де кривда. Коли була у восьмому класі, то прочитала повість “Захар Беркут”. Мене вразили образи Мирослави і Максима, здивував, збентежив патріотизм, велич […]...
- Засудження війни в кіноповісті Олександра Довженка Україна в огні – Творча робота з української літератури За свою багатовікову історію український народ переніс багато випробувань. Але найстрашнішим лихом двадцятого століття стала війна проти гітлерівської Німеччини. Уявно переношусь у той далекий червневий світанок сорок першого року. Невже це можливо, щоб у якусь одну страшну мить зупинилось все, що зветься життям? Світ став чорним від вибухів і диму, страшним від людського зойку. Йшли […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ” Т. Шевченка) – твір з української літератури Тарас Шевченко – людина і поет непростої долі. Знав сирітство і найми, кріпацтво і чужину, пройшов через солдатчину. Проте його волелюбний дух завжди був наснажений бунтарськими настроями, не терпів ані найменшого посягання на свої права. Це позначилося на поезії геніального Кобзаря, вільній від плазування перед будь-якими авторитетами. Насилля над особистістю, насилля над народом сприймалося ним […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ” Тараса Шевченка) – твір з української літератури Титан Прометей – це герой давньогрецької міфології. Але він став улюбленим персонажем з творів світового мистецтва (літератури, живопису), перетворившись у символ невичерпних сил народу, його стійкості у боротьбі проти ворогів, ставши символом жертовності в ім’я перемоги світла, правди і розуму. Яскравим доказом цього є прекрасна поема Т. Г. Шевченка, ця огненна сатира на загарбницьку колоніальну […]...
- Творча індивідуальність письменника (Леся Українка) – Творча робота з української літератури Ні, я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає. Так, ці безсмертні слова належать Лесі Українці. Дивний голос її чарівної поезії не сплутаєш ні з чим іншим. Є багато талановитих поетів, але Леся Українка – це унікальна неповторна поетеса з індивідуальним баченням світу, властивим тільки справжньому художнику. Як писав […]...
- Показ козацького лицарства і любові до України в романі Пантелеймона Куліша Чорна рада – Творча робота з української літератури Пантелеймон Куліш – один із будителів національної свідомості українців. Він вірив, що слово має велику силу, здатну зростити могутнє дерево української національної культури. Його роман “Чорна рада. Хроніка 1663 року” – це перший в українській літературі історичний роман. У ньому відтворено боротьбу різних груп козацтва за владу після смерті Богдана Хмельницького. На тлі реальних подій, […]...
- Помолися за нашу Вкраїну – Творча робота з української літератури Світлій пам’яті Мар’яни Рудакевич Ці слова Мар’яни Рудакевич, точніше не слова, а звернення до Господа Бога звучать якось благаюче та сумно. Життя на рідній землі нічим замінити не можна, навіть якщо на її долю випали великі муки чи душить криза – екологічна, політична, соціальна, духовна. Багатостраждальна наша ненька-Україна. Довгий і драматичний її шлях до незалежності. […]...
- Трагедія роду Половців (за романом Ю. Японського Вершники) – Творча робота з української літератури О роде наш український! Роде наш прекрасний… Віки прошуміли над тобою, лихоліття підмивало твої корені, а густу крону розмітали вітри історії. Та ти жив! Жив і боровся, вірив і перемагав! Але були для тебе, роде мій вкраїнський, ще чорніші, ще тихіші часи. Це часи, коли брат ішов на брата! Підрубувалось твоє коріння, засихало гілля на […]...
- Роздуми Шевченка про власну долю та долю України в поезії “Мені однаково, чи буду…” – твір з української літератури Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію “Мені однаково, чи буду…”, тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольної енергії народу. Тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинило […]...
- Патріотичний пафос поеми Мойсей Івана Франка – Творча робота з української літератури Патріотичний пафос поеми “Мойсей” Івана Франка Поема “Мойсей”- один із найкращих творів І. Я. Франка. Це видатний твір, який наснагою думки, величиною поетичного струменя належить до кращих зразків світової літератури. У творі розкрита вічна тема, що турбує людство здавна. Це боротьба між добром і злом, між світлом і тьмою, між духовним і матеріальним. У поемі […]...
- Роздуми після прочитання поеми Т. Шевченка “Гайдамаки” – твір з української літератури Тарас Шевченко створив прекрасний твір, присвячений історичній тематиці, а саме – темі гайдамацького повстання 1768 року. Так давно були ці події, але і зараз навколо них точаться дискусії науковців та звичайних громадян, які цікавляться історією України. Відомо, що гайдамаки діяли жорстоко. Чи мали вони на це право? їх називають і визволителями, і розбійниками… Спробую і […]...
- Образи поезії Т. Шевченка “Заповіт” – твір з української літератури Тарас Шевченко в поезії “Заповіт” висловив палку любов до України, рідної землі, віру в краще майбутнє трудящих. Початкові рядки вірша побудовані за принципом поетичної градації. Шевченко веде читача від часткового до цілого, але це ціле становить в свою чергу частину наступної більшої цілості: Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні […]...
- Червоне – то любов, а чорне – то журба (інтимна лірика Д. Павличка) – Творча робота з української літератури Два кольори в людській долі: червоний – любов і чорний – журба. Чергуються вони в житті, як день і ніч, як сонце і місяць, як світло і темрява. Інколи перемагає колір любові – ясніше світить вранішня зірниця, веселкою виграє небо, швидше стукає серце. А коли владарює чорний колір – тьмяніє день, насуплюються хмари, замовкають уста. […]...
- Художнє осмислення Чорнобильської трагедії в поемі Івана Драча Чорнобильська Мадонна – Творча робота з української літератури За тисячі літ існування судилося нашому народу пережити немало трагедій: різних нашесть, спустошень, зрад, варварських знущань. Але Чорнобильська трагедія – одна з найстрашніших. Вона не на одне століття, а на цілі віки. Як же осмислює цю трагедію, нашу спільну біду, наш біль, наше недбальство душі, рук і серця сучасний видатний поет Іван Драч? Його поема […]...
- І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила (за п’єсою І. Кочерги Свіччине весілля) – Творча робота з української літератури Журавлині ключі вічності пролітають над Іваном Кочергою, над його творами. Він був людиною дивовижної душевної краси, жив лише для літератури. Був сином і співцем свого народу, бо знав його, любив, для нього творив. Герої Кочерги завжди вабили і відштовхували, їхні дії захоплювали й обурювали, їхні гасла дивували й насторожували. Письменник чесно служив улюбленому мистецтву і […]...
- Відображення почуття патріотизму в посланні “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 9 клас Для кожної людини є на землі щось найголовніше, найдорожче, найсвятіше, щось таке, до чого вона ставилась з особливою шанобливістю. Для Тараса Шевченка такою святинею була рідна Україна та її народ. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, усвідомлення масштабності його історії і неповторності культури. Із творчої скарбниці Тараса Шевченка можна виділити […]...