Рослинність твердолистіх лісів і чагарників

Волога і прохолодна зима, жарке й сухе літо є сприятливими кліматичними умовами для поширення твердолистих вічнозелених дерев і чагарників. Такі угруповання належать до своєрідної групи склерофітів, для яких властива тверда кора на стволах, початок розгалуження на низькій висоті, широкі крони. Листки часто опушені, нерідко покриті восковою плівкою і містять ефірну олію. Коренева система багатьох дерев і чагарників сягає значної глибини. Чемпіоном є дуб кам’яний, коріння якого проникає тріщинами в породах на 10-20 м глибини. Велике різноманіття видів простежується серед чагарників з твердим листям і колючками. У трав’яному покриві є чимало цибулькових і бульбоподібних рослин, час цвітіння яких припадає на весну й осінь.

Корінними лісами Середземномор’я були вічнозелені твердолис-ті ліси з переважанням видів роду дуба (кам’яний, на заході – корковий). Нині серед чагарникових угруповань рідко трапляються дерева дуба кам’яного, висота яких сягає 20 м. Зникнення лісів у цьому регіоні – результат антропогенного впливу, що спричинило тотальну ерозію й широке поширення безплідних кам’янистих схилів. Там, де немає посівів або плантацій, поширені чагарники. Ці формації відомі під назвою маквіс, а в Криму – шибляк. Вони є первинною стадією деградації лісів. Чагарники й окремі дерева, що формують такі фітоценози, виробили стійкість до пожеж, а також швидко відновлюються після вирубок. Тут широко поширений верес деревоподібний, види ладанників, суничне дерево, а на сході Середземномор’я – дика олива, рожкове дерево, мірт, фісташка. Чагарники переважно переплетені ліаноподібними колючими рослинами.

На місцях, де природна рослинність типу маквіс знищена, розвивається інший тип формацій – гарига (угруповання низькорослих чагарників і ксерофільних (склерофітних) трав). Угруповання цього типу широко представлені родинами губоцвітих, бобових, розоцвітих та інших, що виділяють ефірні олії. На найбільш кам’янистих та бідних грунтах гарига складається з низькорослих колючих рослин.

Подібні за структурою, сезонною ритмікою, життєвими формами рослинні формації поширені і в інших районах світу. У Північній Америці – це твердолисті ліси з вічнозелених дубів й чагарників, зовнішньо подібних до маквісу. У Південній півкулі такі угруповання поширені на всіх континентах, зокрема в Африці й Австралії, – на півдні і південному заході, в Південній Америці – на західному узбережжі на схилах Анд та в ущелинах. В Австралії жорстколисті чагарники одержали назву скреб. Вони складаються з багатьох видів казуаринів з прутиковими гілками, а також представників бобових та миртових.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Рослинність твердолистіх лісів і чагарників