Російсько-турецька війна 1787-1791 років
Ще одна російсько-турецька війна вибухнула в 1787 році. Приводом до неї послужили події в Криму, де стався переворот в користь відкритого ставленика Туреччини і противника Росії. У відповідь на це в 1783 році Катерина II видала маніфест про припинення існування Кримського ханства і приєднання його земель до Росії. У результаті весь Крим і частина Північного Кавказу увійшли до складу Росії. Влітку 1787 Катерина зробила демонстративне подорож до Криму (Тавриду) у супроводі австрійського імператора.
Російсько-турецька війна 1787-1791 рр
Все це викликало бурю обурення в Туреччині. У липні 1787 султан пред’явив Росії ультиматум, в якому зажадав повернення Криму, відновлення влади Туреччини в Грузії та огляду російських кораблів, що йдуть через Босфор і Дарданелли. Росія відповіла відмовою. У серпні султан оголосив Росії війну, яка тривала чотири роки.
Г. А. Потьомкін
Військова перевага Росії стало очевидним відразу. Восени 1787 турки висадили великий десант на Кінбурнську косу в гирлі Дніпра. Обороняли Кінбурн війська під командуванням Суворова розбили і знищили десант. У 1788 році війська під командуванням Г. А. Потьомкіна оволоділи фортецею Очаків.
Влітку 1789 відбулися вирішальні битви при фокшани і Римнику, в ході яких війська Суворова розгромили чисельно переважали їх турків.
Головною подією заключного етапу війни стала облога і взяття казавшейся неприступної фортеці Ізмаїл, оборону якої вели 35000 чоловік. Комендант Ізмаїла самовпевнено заявив, що “швидше небо впаде на землю”, ніж супротивник зможе взяти цю фортецю.
Перші спроби штурму дійсно не принесли успіху російським військам. Лише після призначення Суворова командувачем справа зрушила з місця.
А. В. Суворов
Суворов Олександр Васильович (1730-1800) займає особливе місце в історії нашої країни як один з найбільших її полководців. З дитинства Суворов був хворобливим хлопчиком, і лише регулярні заняття спортом дозволили йому не тільки зміцнити здоров’я, але й перенести всі тяжкості багаторічної (майже 53 роки) військової служби. Будучи сином денщика Петра I, Олександр Васильович почав службу в армії з 18 років. Його бойова діяльність почалася в ході Семирічної війни (1756-1763), коли він вперше показав себе в битві під Кунерсдор – фом і при взятті Берліна. У ході російсько-турецьких воєн Катерининської епохи Суворов блискуче показав свої полководческие якості, які були високо оцінені імператрицею: він був проведений в генерал-фельдмаршалом, отримав титул графа Римникського. Вершиною полководницького мистецтва Суворова стали його Італійський і Швейцарський походи, за які він був удостоєний вищого військового звання – генералісимуса російської армії. Його талант був визнаний в усіх європейських столицях. Олександр Васильович був блискучим військовим стратегом, що сформулював у своїй книзі “Наука перемагати” сутність застосовуваної ним військової тактики у відомій тріаді: окомір, швидкість, натиск.
Ф. Ф. Ушаков
Прославлений полководець став готувати війська до штурму. Були створені макети фортеці в натуральну величину, заготовлені сходи для штурму, солдат вчили долати перешкоди. Війська буквально день і ніч тренувалися. “Важко в навчанні – легко в бою”, – говорив Суворов.
Після артилерійської підготовки 11 грудня 1790 почався штурм фортеці. Десять годин йшов бій, після чого неприступний Ізмаїл упав. Турки втратили 26 000 своїх солдатів. Втрати з боку штурмовавших росіян склали 2000 чоловік. Однією з колон наступали командував генерал-майор М. І. Кутузов.
Влітку 1791 російські війська остаточно розгромили турецьку армію на Балканах. Тоді ж молодий російський Чорноморський флот на чолі з Федором Федоровичем Ушаковим розбив турецьку ескадру в Керченській протоці.
Туреччина була остаточно розгромлена і запросила світу. За Ясському мирним договору 1791 року кордони між двома країнами стала річка Дністер. Туреччина визнала всі завоювання Росії в Північному Причорномор’ї.
Росія не просто отримала вихід у Чорне море, але й стала великою чорноморської державою. Почалося освоєння родючих причорноморських земель, будівництво на них багатьох портів і міст.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)