Російсько-турецька війна 1768-1774 років

Російсько-турецькі війни другої половини XVIII століття пояснювалися не тільки прагненням Росії вийти до Чорного моря, але й не меншим бажанням самої Туреччини розширити свої володіння в Північному Причорномор’ї за рахунок Росії.

У 1768 році спалахнула російсько-турецька війна. Її початки Туреччина. Кіннота кримського хана почала просування з півдня в степові райони України. Величезна турецька армія була зосереджена на річці Дністер для удару по Києву. Крім сильно укріплених фортець на Балканах, Туреччина спиралася на свій численний і добре озброєний флот, що діяв на Чорному та Азовському морях.

На початковому етапі війни бої йшли з перемінним успіхом – позначалася раптовість нападу і перевагу Туреччині в силі. Шанси на перемогу зросли після призначення головнокомандуючим російською армією славетного полководця, який відзначився ще в роки Семирічної війни, – П. А. Румянцева. У вересні 1769 очолювані ним війська увійшли в Ясси, а потім у Бухарест. Інша частина російської армії, що діяла в низинах Дону та в Приазов’ї, зайняла Азов і Таганрог. Одночасно військовий загін був спрямований на допомогу грузинському населенню, який підняв повстання проти турків в Імеретіно.

У липні 1770 турецька армія була розгромлена військами Румянцева біля річки Ларги. Через кілька днів біля річки Кагул сімнадцятитисячний російським загоном були розбиті головні сили турецької армії чисельністю в 150 000 чоловік.

Тим часом ескадра Балтійського флоту під командуванням А. Г. Орлова і Г. А. Спірідова обігнула Європу і 5 липня 1770 в Чесменський бухті повністю знищила турецьку ескадру. З російських кораблів були висаджені десанти, які разом з грецькими партизанами вели успішну боротьбу проти турків.

Російсько-турецька війна 1768-1774 рр

У 1772 році з Речі Посполитої в Дунайську армію був переведений Суворов Олександр Васильович. Очолювані ним війська в 1773 році стрімким ударом зайняли Туртукай і форсували Дунай.

Зазнавши повної поразки, Туреччина була змушена запросити світу. Російська армія готова була продовжувати війну. Але разгоравшаяся в країні селянська війна змусила уряд піти на мир. За договором, укладеним П. А. Румянцевим в містечку Кючук-Кайнарджи в 1774 році, до Росії була приєднана територія між Південним Бугом і Дніпром з фортецею Кінбурн, фортеці Керч і Єнікале на Азовському морі, Кабарди на Північному Кавказі. Туреччина була змушена також визнати незалежність Кримського ханства і право російського флоту на безперешкодний прохід через чорноморські протоки в Середземне море.

Проте обидві сторони розглядали цей договір як тимчасовий. Вони готувалися до нової війни за Північне Причорномор’я.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Російсько-турецька війна 1768-1774 років