Російська імперія
Передісторія російського суспільства, що охоплює період до прийняття християнства, схожа на те, що було характерно для арабського світу чи Індії: російське суспільство мало племінну структуру, яка перебувала під контролем бояр, які представляли собою земельну аристократію, могутню й автономну по відношенню до досить слабкою політичної влади.
Концепція політичного зобов’язання, яка утверджувалася, як ми зазначали, під впливом Візантії та Російської церкви, зіграла значну роль в інституційних змінах та затвердження централізованої імперії. Позначався вплив та інших факторів. У першу чергу, позначилося монгольське нашестя, яке різко змінило традиційний порядок, затвердивши всередині нього порядок військовий і, значить, централізований. Позначилося й те, що в середні століття Росія вела безперервні війни, що зумовлювало мілітаризований характер російського суспільства, а також значний ресурс влади центру на шкоду місцевим інститутам влади, що позбавляло автономії бояр. У той же час військовий тиск Заходу, де сучасна держава в основному склалося в середні віки, нав’язувало російським царям необхідність запозичувати в державному будівництві деякі елементи західної етатіческій логіки, зберігаючи значну роль військового інституту і централізований характер державної влади.
Однак, на відміну від індійської моделі політичного розвитку, соціальні структури в Росії не могли ефективно протистояти розвитку політичної влади. Племінний порядок, на який спиралися бояри, не володів релігійної легітимністю, не мав священного підстави, яким володіла система каст в Індії.
Навпаки, союз держави і церкви сприяв утвердженню першості політичного порядку перед лицем соціального порядку, а також відсутності автономії соціальних просторів. Аристократична влада поступово змінювала свою основу: замість того, щоб грунтуватися на контролі над землею і людьми, вона грунтувалася на близькості до царя. Відбувалися зміни всередині знаті: функціональна знати поступово заміняла знати, засновану на спорідненості, а її соціальна стратифікація залежала від тієї ролі, яку політичний центр наказував тим чи іншим її частинам.
З моменту затвердження царизму (XV століття) в Росії співіснували:
– “висока політична функція”, яка пов’язувала стародавні сім’ї із заняттям престижних політико-адміністративних ролей;
– середня категорія сімей, пов’язана з виконанням політичної функції, представників яких цар наділяв маєтками;
– професійні військові, які одержували зарплату і не мали землі.
І всі ці соціальні групи прямо залежали від імператора: перші прагнули зберегти свої функції і блага, другі прагнули їх отримати, треті прагнули залишитися на службі центральному апарату. Цей феномен ще більш посилився після реформ централізаторського характеру Петра I, який розділив аристократичні родини між різними цивільними і військовими бюрократіями.
Які це мало політичні наслідки? Імператорська правління схиляло монополією в публічних справах, як на національному, так і на місцевому рівнях, а також воно повністю інтегрувала в себе аристократію, яка не могла, як це було на Заходу, розташовувати автономними функціями як своєрідної передумовою для закладання основ майбутнього громадянського суспільства.
Більш того, російська аристократія, інтегрувавшись в публічний простір, змогла набагато пізніше, ніж на Заході, висувати вимогу функцій представництва та контролю над владою. Звідси виникає той факт, що представницькі інститути в Росії виникають незадовго до революцій 1917 Тут же бере витоки і те, що імперська влада претендувала на панування від імені Бога і від імені народу, але не була владою, що діє на основі мандата народу. Політичні інститути в Росії не мали договірного підстави. Вони здійснювали опіку над різними соціальними просторами чисто аристократично, зберігаючи відтворення спадкового панування як самоціль.
На основі такої логіки була сформована нормативна система, яка наділяє царя і законодавчою владою. Закон в царській Росії не мав природного підстави, він мав лише позитивне підставу, засноване тільки на волі законодавця. Його основний функцій було створення умов для політичної влади організовувати і реструктурувати, а також підтримувати соціальний порядок. А тому таке право не можна розглядати як право публічне або як адміністративний регламент. Не дивно, що в Росії успіхом користувалася прусська модель у становленні влади та її інститутів.
Потужний центр характеризується також економічним статусом всередині російського суспільства. І. Валлерстайн [180] показав, як внаслідок воєнних поразок Росія була оброблена від Балтики в період Відродження, а тому не могла інтегруватися в міжнародну капіталістичну систему, яка склалася в Західній Європі. А це ще більше сприяло зміцненню політичної влади. Росія, позбавлена можливості брати участь у міжнародній торгівлі, створила свою власну економічну систему, в якій позначилося прагнення рухатися на Південь і Схід, що створило передумови для створення імперії, а паралельно йшло формування торгової та промислової буржуазії. Керівна роль політичної інстанції не зменшувалася і в подальшому: зростання банківської системи, поява індустрії, потім п’ятирічки в СРСР виявляють величезне значення діяльності політичної влади в поле економіки, яке ця влада завжди прагнула контролювати і опікувати.
Організація політики в Росії відрізняється від індійської моделі в тому, що вона озброює політичні інститути та виконавців політичних ролей засобами прямого і волюнтаристського впливу на структурування соціального порядку. Меншим є розходження в цьому питанні з ісламським світом, де політична дія сприймається як борг віруючого, всередині якого поступово були вироблені формули, що дають государю засоби ефективного втручання в життєдіяльність суспільства. Як і в китайської моделі громадського порядку, в Росії високо цінується політика, яка не пов’язана жорстко з соціальним порядком і підтримкою соціальних структур. У Росії політичний розвиток забезпечується могутнім центром, який опікується соціальний порядок. Можна висунути гіпотезу, що ці чотири траєкторії політики допомагають пояснити профіль політичних систем, які є їх результатом [181].
(1 votes, average: 5.00 out of 5)