Російська філософська думка
Філософська думка Русі вельми гідно представлена в історії світової філософії багатьма великими іменами, інтелектуально багатими і по-російськи неординарними. Російські філософи, мислителі – це люди, які пропустили крізь себе і відчули сповна всі страждання землі російської. Це Іларіон, Володимир Мономах, Ломоносов, Чаадаєв, Герцен, Огарьов, брати Киреевские, Радищев, Вл. Соловйов, Страхов, Плеханов, Бердяєв, Ільїн, Федоров, Розанов, Лосєв, Франк, батько і син Лоського, Флоренський, Флоровський, Зіньківський, Степун, Волкогонов, Солженіцин…
На становлення і розвиток філософського знання вплинула вся історія давнину, що бере свій початок більше десяти тисяч років тому, за часів досить активного заселення Європи та Азії білою расою, що представляла єдине плем’я. У різних регіонах планети це плем’я називалося по-різному. В Індії це були арії (арійці), в Європі – етруських, на Близькому
Сході і в Малій Азії – Расс. Знадобилося кілька тисячоліть, щоб під впливом об’єктивних чинників, зокрема, природного демографічного збільшення, часткової асиміляції слабких громад, а також в результаті глобальних геокліматичних змін єдине соціальне утворення етруське – Рассения – арійців розпалося на численні племена. В історичній науці ці племена (народи) отримали назву індоєвропейців (з мовної спільності) або аріїв, арійців.
До індоєвропейцям ставилися стародавні племена кельтів, галлів, франків, бургундів, тевтонів, англів, саксів, прусів, ляхів, калюжа, полян, дрег, бадьоро, в’ятичів, радимичів, святічей, кривичів, уличів, полочан, древлян, волинян, сіверян, ільменських словен, тивирцев та інших. В результаті історичних процесів двох останніх тисячоліть на основі численних індоєвропейських – арійських народів (племен) – сформувалися кілька сучасних націй білої раси. Це – англосакси, французи, германці, слов’янські народи (східні, західні та південні) і російська нація. Наведені міркування за етнічною питання важливі для розуміння національно-культурних витоків філософського знання.
Філософська думка Русі формувалася поступово, вбираючи в себе міфологічну, релігійну, художню та народну мудрість століть. Вона відрізнялася самобутністю і не копіювала західні зразки. У Росії не було створено єдиної системи філософського світобачення, її не захопили метафізичні побудови з їх логічними побудовами, тим не менш, вона залишила гідний слід в історії філософії.
До її основних рис можна віднести:
– космологічну тематику: космічний зв’язок людини, її включеність в світобудову, його відповідальність за вселенські процеси;
– прагнення до аналізу сенсу життя, життєвих цінностей людини, її буття й небуття, смерті й безсмертя, долі і реальності;
– пряма участь в побудові та розвитку світової цивілізації і її типів, організацію взаємодії західних і східних культур, визначення місця культури в системі світової спільноти;
– вирішення проблеми про співвідношення філософії і релігії, узгодження філософського і релігійного розуміння світу;
– постановку проблеми співвідношення філософії і мистецтва, відображення в художніх і художньо-прикладних образах світоглядних картин буття.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)