Романтична любов в романі “Капітанська дочка”

Останнім великим твором О. С. Пушкіна став його невеликий за обсягом, але неймовірно глибокий за змістом роман “Капітанська дочка”. Сам класик, який присвятив його написання не один рік, в щоденниках зізнавався, що твір став його філософським і творчим заповітом, в якому він зумів відбити всі думки, які його хвилювали. Сам роман в першу чергу містить в собі християнський дидактизм. Він відсилає читача до Євангелія від Матвія, до Нагірної проповіді Ісуса Христа і до його заповіту бути істинним праведником, нічого не робити напоказ і нести в своєму серці любов до ближнього свого, навіть з ворогом залишатися милосердним, берегти честь і гідність. Це багаторазово зазначалося і дослідниками-літературознавцями.

Історик Г. Федотов, наприклад, називав “Капітанську дочку” самим християнським твором за всю історію російської літератури. Він помічав, що це повість про “тиху праведності”. Не викликає сумніву й те, що носієм цієї праведності стає героїня роману Маша Миронова.

Незважаючи на те, що основна смислове навантаження припадає на ідею християнської любові, не упускає Пушкін з уваги і любов романтичну. Це, мабуть, найбільш яскрава і цікава сюжетна лінія у творі, яка робить “Капітанську дочку” настільки привабливою навіть для сучасного читача.

Головний герой оповідання Петруша Гриньов ріс недорослем: він ганяв голубів, слухав розповіді птахівниці і грубо лаяв свого дядька Савельича. Стомлений нехлюйством сина, Гриньов-старший відправляє того “послужити, пороху понюхати” в провінційну Білогірську міцність. Дивно, але саме там розгорнуться колосальні історичні події, яким судилося зіграти важливу роль в житті Петруши та інших героїв. І саме тут, в Білогірської фортеці, розпещеному, але чесному, шляхетному юнакові пощастить зустріти свою справжню любов.

Спочатку Марія Іванівна, дочка капітана Миронова, дівчина, яка зуміє завоювати серце Гриньова, що не приверне його увагу. Вона не мала гарну зовнішність, відрізнялася слабким здоров’ям і чутливим серцем. Мати, Василиса Єгорівна, в очі називала дочка боягузкою і попереджала, що та боїться рушничного пострілу.

Цікаво, що герої, які постають з самого початку не в найвигіднішому світлі, в кінцевому підсумку об’єднуються і змінюють один одного в кращу сторону. Їх душі запекло міцніють, а любов, що зародилася між ними, призводить їх до справжнього щастя і порятунку.

Любовна лінія в романі “Капітанська дочка” ускладнена драматичними перипетіями. Так, вперше Маша проявляє свій характер, опиняючись вийти заміж за коханого без благословення його батьків. Вона заявляє Гриньова, що без їх схвалення йому, Петруше, не буде щастя. В цьому проявляється дивовижне благородство героїні, готовою пожертвувати власним щастям заради щастя коханої людини.

Пізніше випробування стануть набагато страшніше: батьки Маші Миронової гинуть від рук підлих бунтівників, а сама дівчина дивом рятується у попаді – в цьому епізоді також виявляються хрістоцентрістскіе мотиви пушкінських творів. Гриньов виявляється розлучений з коханою. Незабаром та потрапляє в полон і виявляється в лапах зрадника Швабрина. Той вимагає від дівчини згоди вийти за нього заміж, проте Маша, дотримуючись заповідь Христа з Нагірної проповіді “Не чини перелюбу в серці своєму” залишається вірна іншому. Благородство її душі є в епізоді, де вона в нестямі зізнається, що готова загинути, ніж продати себе заради порятунку тіла.

Капітанської дочці доводиться шукати захисту у самого бунтівника Пугачова, незважаючи на її колишню “боягузтво”. Любов до Гриньова колосальним чином змінила характер Маші Миронової. Проти волі їй довелося стати мужньою, сильною і відважною, відданої своєму коханому. Коли йому буде потрібна допомога, саме вона, слабка жінка, відправляється в столицю, щоб зробити все від неї залежне, щоб врятувати Петра Андрійовича.

Цікаво, що любов у “Капітанської дочці” набуває відтінок… войовничості! Олександр Сергійович проводить своїх героїв через безліч складних випробувань, піддає їх необхідності зробити важкий моральний вибір. І в умовах історичної драми, безглуздого і нещадного російського бунту Маша і Петро ніби заслуговують духовне очищення. Автор немов влаштовує для них кола Ада і Чистилище, щоб в кінцевому рахунку призвести героїв через біль і страждання до райського життя на землі.

Здається, що в цьому романі О. С. Пушкін створює кілька гіпертрофований образ ідеальних стосунків між чоловіком і жінкою – відносин, де панують гармонія, взаємоповага і безмежна відданість один одному, готовність пожертвувати всім заради коханої людини. Історичний фон, на якому розгортається ця любовна історія, потрібен лише для того, щоб більш вражаючим показати контраст між низинними почуттями – жагою влади, жорстокістю і т. д. – і щирою любов’ю, до якої повинен прагнути кожна людина на землі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Романтична любов в романі “Капітанська дочка”