Роман Л. Толстого “Анна Кареніна” як художнє втілення “думки сімейної”. Композиція твору та система образів – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ – ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ – ІI семестр
Мета: допомогти учням осягнути ідейно-художній зміст твору, його композицію та систему образів; розвивати навички визначення ключових епізодів, їх коментування, висловлення своєї думки про прочитане; виховувати високі моральні якості.
Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього; словники літературознавчих термінів.
Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. “Усі щасливі сім’ї схожі між собою, кожна нещаслива сім’я нещасна по-своєму”. Такими словами, що давно стали крилатими, починається роман Л. Толстого “Анна Кареніна”. Наступна фраза також звучить афористично: “Усе змінилося в домі Облонських”. Які ж істини знайшли художнє відображення у творі великого митця, що стали предметом захоплення, обговорення, суперечок кількох поколінь читачів,- про це поговоримо на уроці.
III. Оголошення теми й мети уроку
IV. Актуалізація опорних знань
Розповідь про Л. Толстого, його філософські й естетичні погляди та творчість
V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу
1. Слово вчителя
Твори Л. М. Толстого – це художнє дослідження життя, що схоплює найважливіші сфери суспільного та особистого, побуту епохи. У ньому письменник висвітлює свої філософські, морально-етичні погляди.
У 60-ті роки XIX століття, час реформ і соціалістичної кризи, Толстой написав історичний роман-епопею “Війна і мир”, у якому його “думка народна” висвітлювала історію та пояснювала сучасність. Роман “Анна Кареніна” був написаний у 1870-ті роки, і головною думкою, що охоплювала не тільки сучасність, але й майбутнє країни та народу, була “думка сімейна”.
Уперше ідея сюжету роману виникає у Толстого ще в 1870-ті роки. Про це пише в щоденнику його дружина: “Йому уявився тип жінки, заміжньої, з вищого суспільства, але яка втратила себе. Він говорив, що завдання його – зробити цю жінку тільки жалюгідною і невинною, і як тільки йому уявився цей тип, так усі персонажі й чоловічі типи, які вимальовувалися раніше, знайшли собі місце й згрупувалися навколо цієї жінки. “Тепер мені все з’ясувалося”,- говорив він”.
Але працювати над романом “Анна Кареніна” письменник розпочав тільки через кілька років. Поштовхом до початку було перечитування творів О. С. Пушкіна, якими він захоплювався. У заголовок Толстой, як і Пушкін у романі “Євгеній Онєгін”, виніс ім’я та прізвище головного героя. Його Анна Кареніна, умовно кажучи,- це Тетяна Ларіна, яка переступила звичаї тодішнього суспільства й дала волю своїм почуттям. Лев Миколайович зізнавався, що Пушкін “наче розв’язав усі. сумніви”. Він нібито підказував форму сучасного вільного роману.
2. Бесіда, робота зі словником літературознавчих термінів
¦ Пригадаймо, що таке роман. (Роман – великий епічний твір, у якому доля особистості простежується у зв’язку з долею суспільства, епохи в художньому просторі та часі.)
Толстой руйнував традиційні “відомі межі” романного жанру, коли загибель героя чи весілля ставали завершенням сюжету, крапкою в історії персонажів.
3. Слово вчителя
Критики-сучасники закидали письменникові, що в сюжеті його твору немає стрункості, єдності, сюжетні лінії є незалежними одна від одної. Толстой підкреслював: цілісність роману не в зовнішніх фабульних побудовах, а у “внутрішньому зв’язку”, що визначається загальною ідеєю. У багатьох сценах, характерах, судженнях твору витримана художня єдність і єдність авторського ставлення.
“У галузі знання існує центр,- пише Толстой,- і від нього йде незчисленна кількість радіусів. Усе завдання в тому, щоб визначити довжину цих радіусів і відстань їх один від одного”. Поняття “одноцентричності” було покладено в основу філософії життя письменника. Це відбилося і в романі “Анна Кареніна”, у якому створено два кола: коло Левіна і коло Анни. Коло Левіна значно ширше: його історія починається раніше, ніж історія Анни, і триває після її загибелі. Твір завершується не катастрофою на залізниці (частина сьома), а моральними пошуками Левіна і його намаганням створити “позитивну програму” оновлення приватного й суспільного життя (частина восьма).
Коло Анни Кареніної, яке можна назвати колом життя “виключень”, постійно звужується, стискується й призводить героїню до відчаю; коло Левіна – коло “справжнього життя”. Воно розширюється й не має чітких меж, як і саме життя. У цьому є непорушна логіка історичного розвитку, що нібито визначає розв’язку конфлікту, і співвідношення частин, у яких немає нічого зайвого. Це і є ознакою класичної ясності й простоти в мистецтві.
4. Евристична бесіда
¦ Що, на вашу думку, є основою розвитку сюжету, “улюбленою мрією” самого автора? (Внутрішньою основою розвитку сюжету в романі “Анна Кареніна” є поступове звільнення людини від станових забобонів, від плутанини понять, від неправди, що мучить, призводить до роз’єднання та ворожнечі. Життєві пошуки Анни завершилися катастрофою, а Левін через сумніви та відчай виходить на дорогу до добра й правди, до народу. Він думає не про економічну чи політичну революцію, а про революцію духовну, яка, на його думку, має примирити інтереси й створити “згоду та зв’язок” між людьми. Це “заповітна мрія” автора, яку у творі висловлює Левін.)
¦ За яким іншим, на вашу думку, принципом, можна поділити героїв роману? (На дві нерівнозначні групи: одна, велика – ті, хто дотримується “сімейних правил”, що встановлені сучасним суспільством; друга – ті, хто ці правила відкинув, переступив через них.)
¦ Що ж це за “сімейні правила”? (Суспільство давно мовчки погодилося заплющувати очі на відхід від норм сімейного життя, якщо йдеться про одруженого чоловіка. Для нього це ледь не заслуга, “геройство”, ознака популярності. А заміжню жінку суворо засуджують, особливо коли йдеться не про легенький флірт, а про справжнє кохання, прагнення до особистого щастя.)
¦ Як герої роману ставляться до “сімейних правил”? (Ці неписані правила приймають: Стіва Облонський, який кохає Доллі, але при цьому не пропускає жодної спідниці, і сама Доллі, і Бетсі Тверська, і мати Вронського, і Каренін. Тільки двоє героїв свідомо кидають виклик суспільству – Анна та Левін.)
5. Інтерактивна вправа “Мозковий штурм”
¦ У чому ж виражається “думка сімейна” Л. Толстого?
Очікувані відповіді
– Сім’я, побудована на справжньому почутті кохання, може стати основою суспільства.
– Кожна людина має право на особисте щастя.
– За своє щастя потрібно боротися.
– Не можна нехтувати нормами християнської моралі й етики.
– Шлюб, сім’я, життя – це не лише щастя, але й, за Л. Толстим, “наймудріша справа на світі”, “найважча і найважливіша справа життя”.
VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок
Проблемне питання
¦ Поясніть значення епіграфа до роману “Анна Кареніна”, узятого з Біблії: “Мне отмщение, и аз воздам”. (Сам письменник пояснює епіграф так: “Багато поганого люди роблять самі собі й одне одному тільки тому, що слабкі, грішні люди взяли на себе право карати інших людей. “Мне отмщение, и Аз воздам”. Карає тільки Бог і тільки через саму людину”.)
VII. Домашнє завдання
Знати сюжет твору, уміти визначати ключові епізоди, елементи сюжету, коментувати їх.
VІІI. Підбиття підсумків уроку
Інтерактивна вправа “Мікрофон”
Продовжте речення:
– “Думка сімейна” для мене…
(2 votes, average: 3.00 out of 5)