Роман Дж. Д. Селінджера Ловець у житі: історія створення, тематика, символіка – ВАРІАТИВНА СКЛАДОВА УРОКІВ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ
Мета – формувати компетентності: Предметні (знання історії створення та тематики роману Дж. Д. Селінджера “Ловець у житі”; розуміння символічності назви й образів твору; навички роботи в групах; культуру усного мовлення; любов до літератури; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативну: навички роботи в групі; інформаційну: навички роботи із джерелами інформації; загальнокультурну: прагнення літературної освіченості).
Тип уроку: урок опанування нових знань, формування вмінь та навичок.
Обладнання: портрет Дж. Д. Селінджера, видання його творів, ілюстрації до них, опорна схема “Своєрідність роману Дж. Д. Селінджера “Ловець у житі””, роздавальний матеріал.
Перебіг уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Повідомлення учнів (за випереджальним домашнім завданням)
(Учень (учениця) виступає із повідомленням про розвиток американської літератури у 1950-1960-ті рр.)
2. Евристична бесіда
· Розкажіть про особливості творчості Дж. Д. Селінджера.
· Поясніть своє розуміння філософсько-естетичної концепції письменника.
· У чому полягає особливість збірки “Дев’ять оповідань”?
IІI. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Роман Дж. Д. Селінджера “Ловець у житі” став переломною віхою в історії світової літератури. Назва книжки та ім’я головного героя Голдена Колфілда стали кодовим для багатьох поколінь молодих бунтарів – від бітників та хіпі до представників сучасних радикальних молодіжних рухів. Саме про цей роман, його художню своєрідність ми говоритимемо сьогодні.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Вступне слово вчителя
– “Ловець у житі”, або “Над прірвою у житі” (англ. The Catcher in the Rye),- роман американського письменника Джерома Девіда Селінджера. Цей твір, над яким автор, як стверджують критики, працював під час війни, розташований під номером 15 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Newsweek.
“Ловець у житі” – центральний твір Селінджера. Автор обрав форму роману-сповіді, найекспресивнішу з можливих романних форм. Щойно вийшовши з друку, роман здобув прихильність читачів і вже за кілька місяців посів 1-ше місце у списку американських бестселерів.
Твір набув величезної популярності, особливо серед молоді, суттєво вплинувши на світову культуру II половини XX ст. Цікаво, що кожне покоління молодих американців сприймало цю книгу по-своєму, вбачаючи у ній усі можливі відтінки світогляду – від нігілізму до ствердження гуманістичних ідеалів. Роман “Ловець у житі” перекладено майже всіма мовами світу.
2. Словникова робота (запис до зошитів)
Бестселер (англ. Best seller – той, що добре продається) – популярна книжка, яка потрапила до списку тих, що їх продають найбільшими накладами.
Термін Бестселер не визначає літературної якості твору: він лише свідчить про неабияку популярність книги, як, наприклад, термін Блокбастер – про фільми чи термін хіт про музичні твори.
Списки бестселерів публікують зазвичай щотижня в популярних газетах, наприклад The New York Times, на основі інформації, зібраної в книжкових крамницях. Публікує списки бестселерів також Amazon. com.
Newsweek (у перекладі з англ. – Новини тижня) – щотижневий американський журнал ліберального ухилу, один із трьох найбільших щотижневих журналів країни, який виходив друком у Нью-Йорку з 1933-го до 2012 р. Упродовж свого існування Newsweek виходив англійською мовою в США, Європі, на Близькому Сході, в Африці та Азії, у решті країн світу – 12 різними мовами. За поширенням і накладом був 2-м найбільшим виданням поміж тижневиків новин у США після журналу Time.
Починаючи з 2012 р. Newsweek доступний лише онлайн для всіх платформ і пристроїв. Журналісти видання детально аналізують новини й новинки – від міжнародних питань, технології, бізнесу до культури й політики.
3. Колективна робота з опорною схемою
· Опрацюйте опорну схему “Своєрідність роману Дж. Д. Селінджера “Ловець у житі””.
Своєрідність роману Дж. Д. Селінджера “Ловець у житі”
4. Міні-лекція вчителя
– “Ловець у житі” – сповідь головного героя, який пережив момент внутрішнього переходу, кризу віднаходження себе самого і, не криючись, переповів читачам про свої відчуття й думки в момент “ініціації” – трагічного і болісного зростання, свідомого входження мислячої індивідуальності в суспільство, де задовго до неї встановлено правила гри й розподілено ролі. У приватній клініці напередодні Різдва герой пригадував те, що сталося з ним рік тому.
Із життя Голдена Колфілда вихоплено події, що відбувалися з ним протягом трьох трагічних днів: це час зламу і випробувань юнака. Через нетерпимість до брехні він не міг прижитися в жодній із чотирьох шкіл, де навчався, адже багато чого не приймав і не розумів як в учителях та учнях, так і в існуючих у школі порядках. Дивлячись у майбутнє, Колфілд не бачив нічого, крім сірої буденності. Йому здавалося, що для нього в житті не відведено місця, адже його не цікавила жодна професія опинившись у Нью-Йорку, герой пробував таке життя, яке за нормальних умов підліткові заборонено: нічний готель, бари, кафе, дансинги, вистави, богемний Нью-Йорк. Усі враження, пригоди, розмови, зіткнення із зовнішнім світом було узагальнено як лицемірство і нещирість: “Доброчесність, порядність, рівність – усе, що проголошує суспільство як чесноти, на які воно спирається, виявляється лицемірством і брехнею”.
США середини ХХ ст. не здалися Голденові затишними. Понад усе його пригнічували не особисті обставини (виключення зі школи, конфлікт зі шкільною фехтувальною командою, капітаном якої він був, складні взаємини з товаришами), а дух загального обману і недовіри між людьми, що панували у США. Юнака обурювала відсутність елементарної людяності, навколо він бачив лише бездуховність, душевну порожнечу, породжену світом наживи й бізнесу. Його очима читач спостерігав за навколишнім урбаністичним світом, де все було протиприродним. Відтак Голден і Америка – два світи роману, повністю несумісні: герой випадав із системи, зараженої зухвальством, бездушністю і лицемірством. Він уособлював чистоту і щирість світу дитинства. Більш за все в житті Колфілд боявся стати таким, як усі дорослі.
Лейтмотив книги – рядок із вірша Роберта Бернса, винесений у заголовок, рядок, який Голден, не дочувши, витлумачив собі як дитячу пісеньку про невинність серед природи, яку треба вберегти від падіння в прірву дорослості. Недаремно своїм єдиним покликанням у цьому світі він вважав фантастичну роль ловця, людини, яка оберігала б маленьких дітей, що бавилися на величезному полі, у житі, від падіння в прірву. Головна проблема полягала в збереженні дитячої чистоти і щирості: не дати світу дорослих занапастити невинне дитинство. Саме про це й мріяв Голден Колфілд.
Героєві були властиві чуйна душа, розвинена уява, неабиякий культурний рівень. Його вразлива, емоційна натура хворобливо й подекуди упереджено реагувала на негаразди в суспільстві, на стосунки між людьми, дорослими і підлітками, на всілякі конфлікти й суперечки, що призвело юнака до розчарувань і стресу. Він категорично не приймав будь-якої фальші, внутрішньо глибоко протестував проти усього надуманого, позірного в навколишньому світі. Голдена дратували загальноприйнята вульгарність, банальність, що стали нормою поведінки. Йому гидкі і солоденька реклама школи Пенсі, і фальш директора Хааса, і благодійництво “похоронного” ділка Оссенбергера, і непорядність Стредлейтера.
“Не люблю”, “Терпіти не можу”, “Ненавиджу” – ось слова-рефрени, які часто вживав Голден. На формування його характеру найбільше вплинув вік героя – 16 років. Він наче опинився між двома світами – дитячим і дорослим, але повністю не належав жодному з них. Інколи герой більше безпорадний, ніж дитина, деколи розумніший, ніж старі, а частіше – все разом. Він перебуває у становленні, у пошуку, він формується.
Голдена Колфілда не можна назвати шляхетним молодим джентльменом, адже він міг бути брехливим, лінивим, егоїстичним, непослідовним. Однак його щирість та відвертість, із якими він розповідав про себе, безперечно компенсували багато недоліків його ще не сформованих характеру та свідомості.
Чуйна натура 16-річного юнака мала таку властивість, що всі люди, із якими йому доводилося зустрічатися, ніби ставали частиною його самого, ніколи не полишали його байдужим.
5. Творчий переказ
· Перекажіть епізоди роману, що сподобалися вам найбільше.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ
Творча робота (у групах)
· У двох групах складіть: 1-ша група – таблицю “Символіка імен персонажів роману Дж. Д. Селінджера “Ловець у житі”” (крім головного героя), 2-га – гроно до образу Голдена Колфілда. (Методичний коментар. У 2-гу групу доречно об’єднати учнів із найнижчим рівнем навчальних досягнень.)
Очікуваний результат
1-ша група
Символіка імен персонажів роману Дж. Д. Селінджера “Ловець у житі”
Ім’я | Символіка імені | Роль у житті Голдена |
Фібі Колфілд | Сяюча | Поліпшувала настрій Голдена, упливала на рішення брата, підсвідомо утримуючи його від непоміркованих учинків; світло сестри полегшує Голденову депресію |
Саллі Гайс | Оманлива імла | Голден нітився під її поглядом, вона затуманювала його свідомість. Саллі навіть не дуже подобалася Голденові, але якоїсь миті він відчув, що закоханий у неї та хоче з нею одружитися |
Фейс Кавендіш | Підсолоджений жувальний тютюн | Уособлює намагання Голдена здаватися дорослішим (викурив багато цигарок, розмовляв басом, замовив коктейль у барі) |
Джеймс Касл | Високі ідеали | Можна провести паралелі між самогубством Касла й поступовим погіршенням здоров’я Колфілда; під час бійки Голден, як і Джеймс, висловлюється відверто, що й завершується уявною смертю головного героя |
Роберт Еклі | Вигуки огиди; погано зроблений, зазубрений; підліткові вугрі | На його прикладі Голден викривав фальш, що панувала в Пенсі |
Карл Льюс | Світло = знання | Голден захоплювався розвиненим інтелектом Карла, уважаючи це єдиним вартим уваги в Льюсі |
Вард Стредлейтер | Широко розставляти ноги | Нахабний та самовпевнений; зрештою саме сутичка із сусідом по кімнаті спричинила втечу Голдена з Пенсі |
2-га група
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
1. Завершальне слово вчителя
– Образ Голдена Колфілда тісно пов’язаний з основними мотивами роману.
Червона мисливська шапка з великим козирком і навушниками символізувала виклик, який кинув Колфілд усім ровесникам, дорослим, життю, стала для нього рятівною соломинкою, за яку він хапався в скрутну хвилину.
Качки – символ ставлення героя до всього живого загалом, а не лише до людей чи суспільства. Він розумів, що Всесвіт вибудовано з дрібниць.
Спортивні ігри, що ними захоплювалися в школах, стали для героя символом поділу суспільства на сильних і слабких “гравців”.
“Ловець у житі” з’явився тоді, коли в душі Голдена запанувала нестійка, але дорогоцінна гармонія. Це мета його життя – опікуватися дитячою грою на ланах життя, які обривалися безоднею; тобто жити для когось, а не для себе.
Мотив Різдва, коли герой переживав духовне відродження, воскресіння. Покликання Голдена – нести в жорстокий, недобрий світ добро, гармонію, радість, щирість дитинства.
Герой ніби справді переходив із дитинства в доросле життя, і цей перехід дався йому важко. Завершився роман його поверненням додому. На завершення Колфілд сказав, що не знає, що буде далі. Але очевидно, що одна з найбільших криз у житті підлітка відбулася. До дитинства повернутися неможливо, необхідно дорослішати.
2. Інтерактивна вправа “Мікрофон”
· Однією фразою підбийте підсумок сьогоднішнього уроку.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Для всіх: знати зміст роману Дж. Д. Селінджера “Ловець у житі”; дібрати цитати до характеристики Голдена Колфілда.
Індивідуальне: підготувати повідомлення “Цікаві факти про роман Дж. Д. Селінджера “Ловець у житі””.
ДОДАТОК ДО УРОКУ
На допомогу вчителеві
Це цікаво!
Джером Девід Селінджер народився 1 січня 1919 р. в Нью-Йорку в єврейсько-ірландській сім’ї: його батько був євреєм, торговцем м’ясними продуктами та сиром, імпортував яловичину з Європи, мати – ірландською католичкою. Напівєврейство хлопця спричиняло серйозний внутрішній конфлікт, зумовлений не стільки релігією, скільки соціальним статусом,- у той час був поширений антисемітизм. Селінджер мав старшу сестру Доріс, дітей виховувала мати в дусі методизму.
Із батьком хлопець мав прохолодні стосунки: перший прагнув, щоб Девід заробляв великі гроші, мав пристойну роботу з високим соціальним статусом, продовжував родинний бізнес, що зовсім не приваблювало майбутнього письменника.
Дитинство й перші шкільні роки Джерома минули в Нью-Йорку, на Мангеттені. Селінджера вигнали з кількох приватних шкіл через небажання хлопця навчатися. Юнаком навчався у військовій школі “Веллі-Фордж” у штаті Пенсільванія (за власним бажанням, аби жити окремо від батьків). Для Селінджера було звичним перебувати в центрі уваги, він був дуже компанійським, але зазвичай не брав участі в гулянках із випивкою.
Разом із батьком хлопець побував у Польщі. Огида до м’ясного бізнесу вилилася в те, що він став вегетаріанцем. Під час поїздки він знайомився з європейською культурою та опановував німецьку мову. Після цього Селінджер прожив 10 місяців у Відні (Австрія), потім повернувся до Америки, відвідував лекції у коледжі Урсінус, але вже серед року втратив інтерес до навчання. Він не хотів навчатись у вищій школі через атмосферу снобізму.
Певний час майбутній письменник відвідував літературні курси при Колумбійському університеті. Потім організовував дозвілля туристів на шведському лайнері “Кунгсхольм” (під час подорожей до Індії й Карибським морем).
Із 1942 р. Селінджер 2 роки служив у армії, брав участь у Другій світовій війні у складі 12-го піхотного полку 4-ї дивізії. Серцева аритмія зробила письменника непридатним для піхоти, але в армії він перебував від початку мобілізації, а 1944 р. у складі союзних військ брав участь у висадці на узбережжя Нормандії; служив зв’язковим і контррозвідником. 1945 року майбутній класик американської літератури потрапив до шпиталю з нервовим зривом.
Після того як роман “Ловець у житі” зажив приголомшливої популярності, Селінджер віддав перевагу життю відлюдника, відмовляючись від інтерв’ю. Після 1965 р. припинив публікувати свої твори: писав виключно для себе. В останні роки життя практично не мав контактів із зовнішнім світом, мешкаючи за високою огорожею в обійсті містечка Корніш у штаті Нью-Гемпшир, де й помер 27 січня 2010 р.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)