Роман Діккенса “Повість про два міста”: короткий зміст

“Повість про два міста” – один з пізніх романів Чарльза Діккенса, який побачив світ у останнє десятиліття творчої кар’єри письменника. Опублікований в 1859 році, він став хрестоматійним твором і ключовим історичним романом англійської прози. У той же час для вітчизняного читача цей роман не є пріоритетним в літературній спадщині Діккенса і явно поступається таким культовим речам, як “Олівер Твіст”, “Девід Копперфільд”, “Домбі і син” та іншим.

Улюблений роман англійців був неодноразово екранізований Великобританією. У 1958 році однойменну стрічку випустив режисер Ральф Томас, в 1980-му Майкл Е. Брайант зняв багатосерійний фільм з тією ж назвою. Від Сполучених Штатів з екранізаціями виступали Джек Конуей і Джим Годдар. Австралійський режисер Уорвік Гілберт в 1984 році випустив мультиплікаційну версію знаменитого роману.

Давайте згадаємо сюжет “Повісті про два міста”, історії, яка продовжує надихати через сторіччя.

Прекрасний жахливий століття

XVIII століття – найпрекрасніший, жахливий, кровопролитний, життєстверджуючий і самий суперечливий. “Століття мудрості, вік божевілля, дні віри, дні безвір’я, пора світла, пора темряви, весна надій, холоднеча відчаю… У нас було все попереду, у нас попереду нічого не було, ми то витали в небесах, то раптом обрушувалися в пекло… “

Це було літо 1775 року. Дві великі європейські держави – Англія і Франція – загрузли в гріху, розпусті, жорстокості і несправедливості. Францією правив король з важкою щелепою і красива королева. Франція тринькали гроші і швидко котилася під гору. А ще вона дивилася, щоб її піддані вели себе пристойно. Так, одному негідному молодикові, який не впав на коліна перед шістьма ченцями в дощову погоду, відрубали обидві руки, вирвали мову і після всіх пережитих мук спалили живцем.

Англією правил король з важкою щелепою і негарна королева. Англія хизувалася своїм порядком і благополуччям, в той час як розбої проходили часто-густо. Грабували і вбивали не тільки на великих дорогах, а й в містах. Не знаючи страху, розбійницькі зграї орудували в королівських лісах, в театральних ложах і сяючих віталень. Закон карав винуватців вибірково: у один день він вішав вбивцю і гвалтівника, в іншій – дрібного злодюжку, що вкрав шматок булки.

Соціальна злидні

Міста цих двох держав перебували під гнітом незмінних володарів – Холода, Грязі, Хвороби, невігластва, Потреби та Голоду. Особливо жахливою була сила Голоду. Він, як млин з величезними жорнами, перетворював молодих в людей похилого віку. Друк Голоду лежала на кожному обличчі городянина. Голод ліз зі старих будинків, з убогого ганчір’я, він ховався в підвалах, видивлявся з димарів, він облизував полки булочних і бакалійних і утробно вив в порожніх животах.

Мало хто знав, але вже тоді в містах і маленьких селах зароджувалася невідома нова сила. Зовсім скоро вона дасть про себе знати. І ім’я їй Революція.

Відродження сімейства Манетт

Поки в світі намічалися докорінні зміни, банківського службовця містера Лорри займали зовсім інші питання. Справа в тому, що в даний момент він прямував до Франції на зустріч з однією молодою особою. Юну знайому містера Лорри звали Люсі Манетт. За свої сімнадцять років дівчина ніколи не знала батьківської ласки. Кругла сирота, вона втратила батька і матері, будучи ще зовсім малою. Її батько пропав без вісті, а мама згоріла від горя в лічені місяці.

Свого часу містер Лорри був повіреним Олександра Манетта, батька Люсі. Це він вивіз дворічну сирітку з країни і влаштував, щоб вона ні в чому не потребувала. Тепер Лорри зустрівся з Люсі, щоб повідомити їй шокуючу звістку – її батько живий!

Виявляється, протягом вісімнадцяти років Олександр Манетт був несправедливо ув’язнений в тюрмі. Тепер він звільнений, знаходиться у свого друга Дефарж, проте сильно здав за роки перебування в ув’язненні. Він практично нікого не визнає, часто впадає в забуття і думає, що як і раніше знаходиться в темниці.

Люсі разом з містером Лорри відправляється знайомитися з “воскреслим” батьком. Вид Олександра Манетта призводить візитерів в шок. Колишній ув’язнений більше схожий на живий труп. Його голос схожий на відлуння, яке вже давним-давно відлунали. Це був голос людини, який втратив всі надії, мрії, прагнення, людини, яка загинула безповоротно.

Однак вигляд Люсі, її золотисті локони, точь-в-точь такі ж, як у покійної матері, її ніжний голос і ласкаві дотики пробуджують “мерця”, він виходить із забуття і плаче разом зі своєю новою дочкою.

Погана спадковість Чарльза Дарнлея

Погана спадковість Чарльза ДарнлеяПроходіт п’ять років. В Олд-Бейлі (прим. – Традиційна назва лондонського суду) судять тільки що прибув Чарльза Дарнлея. Молоду людину звинувачують у державній зраді. На судовому засіданні присутні сімейство Манетт, батько і дочка. Вони стають свідками того, як адвокат Сідні Картон блискуче виграє справу і забезпечує своєму підопічному свободу.

Чарльз Дарнлі з’явився в англійській столиці під вигаданим ім’ям. Насправді його сімейство носить прізвище Евремонд. Евремонди – високопоставлені особи, сумнозвісні серед англійського населення своєю ненавистю до простих людей. Народ платить Евремондам тим же. В день звільнення Чарльза з-під варти розлючений городянин вбив маркіза Евремонда (дядька Дарнлея) за те, що він переїхав каретою його брата і не поніс покарання.

Чарльз, однак, не переймається з передчасно покійному родичу – він палко закоханий в Люсі Манетті і найбільше на світі мріє, щоб вона стала його дружиною.

Почуття молодих людей взаємні. Головна проблема в батька Люсі, адже саме дядько Чарльза прирік його на вісімнадцятирічного ув’язнення. Олександр Манетт дає згоду на шлюб дочки. Однак від пережитих хвилювань його психічний стан сильно погіршується, і він знову впадає в тривалий забуття.

Жертви великої революції

Тим часом у Франції розгорається революція. Дарнлі мчить в Париж, щоб врятувати від розправи свого колишнього слугу, але, як тільки він виявляється на французькій землі, його затримують, адже він представник аристократичного роду Евремондов – прославлених народних гнобителів.
Під час слухання інтереси Дарнлея захищає Сідні Картон, в його користь клопоче Олександр Манетт, який на правах потерпілого від аристократичного свавілля користується повагою революціонерів. Тяганина у справі Дарнлея триває майже два роки і завершується виправданням підсудного.

Але не встигли друзі і рідні укладеного відсвяткувати перемогу, як його знову беруть під варту. Проти Дарнлея висунуті нові звинувачення. Серед обвинувачів мосьє Дефарж, його дружина мадам Дефарж і… Олександр Манетт. Останній виступає проти свого зятя з минулого. Справа в те, що в камері Манетта були знайдені щоденникові записи, в яких говорилося, що дядько і батько Дарнлея-Евремонда жорстоко обійшлися з однієї селянської сім’єю: глава сімейства був до смерті замучений, брат заколот, а мати, яка виношує дитину, згвалтована. Манетт був приставлений наглядачем за вагітною селянкою. Вирішивши зрадити безчинства маркізів розголосу, Манетт був тут же усунутий. Так, власне, він і потрапив до в’язниці.

Мадам Дефарж виявилася молодшою сестрою замученої селянки. Вона дивом врятувалася і заприсяглася помститися кожному з роду Евремондов. Розплачуватися за гріхи батьків тепер змушений Чарльз. Його визнали винним і засудили до смертної кари через повішення.

Заради кохання

На виручку приреченому Дарнлі знову приходить Сідні Картон. Його знання з юриспруденції і адвокатське красномовство вже безсилі. Сідні пропонує Дарнлі помінятися місцями. Зовні молоді люди дуже схожі, так що навряд чи хтось помітить підміну. План дуже простий. Картон зійде замість Дарнлея на ешафот, а той відправиться назад до родини.

До чого така жертва? Виявляється, весь цей час адвокат Сідні Картон був закоханий в Люсі Манетт. Його любов виявилася так благородна і чиста, що найголовніше щастям для нього – благополуччя коханої. Нехай для цього потрібно поступитися улюблену супернику, нехай віддати життя, головне, щоб Вона була щаслива.

Вранці того ж дня в Парижі стратили Чарльза Дарнлея. Зібралася юрба роззяв і не підозрювала, що справжній Дарнлі мчав геть від ненависного місця, а в брудній канаві лежало тіло адвоката Сідні Картону.

Чарльз і Люсі Дарнлі були щасливі в шлюбі. Незабаром у них народився первісток. Його назвали Сідні в честь рятівника їх сім’ї.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Роман Діккенса “Повість про два міста”: короткий зміст