Роль Г. Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство. Ляльковий дім як соціально-психологічна драма
Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Генріка Ібсена; розкрити його роль в світовій літературі як творця “нової драми” та показати специфіку його новаторства; розпочати цілісний аналіз п’єси Г. Ібсена “Ляльковий дім”, з’ясувати первинне учнівське враження-розуміння твору; розкрити жанрово-композиційні особливості п’єси як соціально-психологічної драми; розвивати й вдосконалювати навички аналітико-інтерпретаційного дослідження тексту драматичного характеру; сприяти формуванню критичного мислення старшокласників.
Обладнання: фрагменти художнього фільму “Ляльковий дім”, портрет письменника, тексти творів.
Бути самим собою або бути задоволеним собою.
Генрік Ібсен. “Пер Гюнт”
Перебіг уроку
I. Організаційний момент
II. Оголошення теми і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів
Вступне слово учителя. Генрік Ібсен (звертається увага на портрет митця) – найвідоміший норвезький письменник XIX століття. Завдяки йому розпочалося оновлення драматургії не тільки у Норвегії, а й в інших країнах світу. Літературознавці стверджують, що за своє довге життя Ібсен здійснив настільки вагомий внесок у розвиток норвезької національної літератури, що його порівнюють із здобутками в інших літературах романтиків, реалістів, символістів, натуралістів. Він був першовідкривачем, своєрідним оригінальним письменником, що зумів по-новому зобразити й витлумачити начебто вже відоме. Ідейні суперечки з сучасним йому суспільством стали для Ібсена головним випробуванням життя. Його персонажі – послідовні самотні люди, що воюють з усім світом, кидають виклик спокою й рутині більшості, не бояться сказати правду у вічі. Митець сподівався, що його думки, його біль зрозуміють читачі й глядачі. Генрік Ібсен здійснив переворот у царині драматургії і своєю творчістю могутньо штовхнув театр XX століття до нових обріїв. Три уроки поспіль ми будемо знайомитись зі здобутками великого норвежця й спробуємо оцінити й зрозуміти найкращий діамант у його літературній колекції – драму “Ляльковий дім”.
Перегляд відеопрезентації “Генрік Ібсен”
Бесіда.
– Яке враження справило на вас знайомство з життєвим шляхом Генріка Ібсена? Що ви можете сказати про нього як про людину?
– Стисло розкажіть про основні віхи творчості Ібсена.
– Прокоментуйте наведені нижче вислови Генріка Ібсена. Хто, на вашу думку, в них відображений більше: Ібсен-людина чи Ібсен-митець?
1) “Я знаю про свій гандж – нездатність близько, душевно сходитись з людьми, які вимагають, щоб ти був із ним відкритий…Я не можу змусити себе роздягатись перед іншими. І я відчуваю, що у взаєминах із людьми поготів не можу повністю виразити те, що втаємничене у глибині моєї душі і складає моє істинне “Я”. Тож я охочіше замикаюсь у собі. “
2) “Я ніколи не погоджуся з тим, що свобода й політична свобода – поняття тотожні. Те, що Ви називаєте свободою, я називаю свободами, і те, що я називаю боротьбою за свободу, – ніщо інше, як невтомне, живе осягнення ідеї свободи. Інакше оволодіння свободою, котре не передбачає постійного її прагнення, є мертвим і бездушним. Адже саме поняття “свобода” тим і відзначається, що розширюється в міру того, як ми прагнемо його осягнути. Відтак, якщо у розпалі боротьби за свободу хтось спиниться і скаже: “Я надбав її”, він насправді доведе, що її втратив.”
3) “… Під сварливою і паскудною оболонкою я завжди приховував глибоке ставлення до життя. я назавжди дистанціювався від своїх батьків, від усіх родичів, адже, не зміг змиритися із взаєминами, з огляду на які розумієш один одного лише наполовину”.
– Як характеризує Ібсена вислів його сучасника В. Бергсе: “Зрештою, Ібсен був надзвичайно самовпевненим і часто проголошував, що творив не для сучасників, а для історії. Коли ж одного разу я наважився зауважити, що на це не може розраховувати жоден письменник, що навіть найбільші генії з плином століть призабулися, він кинувся до мене і, ледве стримуючи лють, вимовив: “Відчепись від мене зі своєю метафізикою! Якщо ти забереш у мене вічність, то забереш усе!”?
ІІІ. Аналітичне дослідження п’єси Г. Ібсена “Ляльковий дім”
Перегляд буктрейлера до п’єси “Ляльковий дім”.
А) з’ясування первинних вражень-розумінь від прочитання п’єси Г. Ібсена “Ляльковий дім”
– Як читалась п’єса? Що в ній привернуло найбільше вашу увагу? Чому?
– Чим, на вашу думку, цей драматичний твір відрізняється від античної трагедії, п’єс Шекспіра, Мольєра та Гоголя, які ми вивчали раніше?
– Що у творі видалось вам дивним, незрозумілим?
– Як би ви визначили тему п’єси “Ляльковий дім”? Про що, по-вашому, вона?
– На які запитання ви хотіли б отримати відповіді у ході аналітичного дослідження?
Реальна основа твору.
Головна героїня драми мала реальний прототип – норвезьку письменницю Лауру Кілер. Вона для лікування свого чоловіка взяла в банку велику позику, оскільки він відмовився позичати гроші у свого заможного батька. Не змігши вчасно повернути позику і опинившись у скруті, жінка мало не зважилася на підробку платіжного векселя. Після одужання коханий чоловік дізнався про фінансові проблеми дружини. Під тиском оточення він розлучився з нею, забравши дітей. Лауру ж визнали душевно хворою та аморальною особою. Однак згодом пристрасті вляглися і сім’я відновилася.
Б) аналітико-інтерпретаційне дослідження твору
– Схарактеризуйте композиційні особливості драми. Спробуйте створити її композиційну формулу. Які особливості композиції ви помітили порівняно з традиційною побудовою класичної п’єси?
Композиція п’єси “Ляльковий дім” має аналітичний характер. Аналітизм її полягає в тому, що твір розпочинається показом зовнішньої ілюзії щастя, а закінчується катастрофою. Драматург доводить, що злагода, комфорт, у яких живуть його персонажі, а також нібито доброзичливі взаємини між ними є оманою.
Тема твору – духовне пробудження людини, її прагнення вільно проявитися як особистість; становище жінки в суспільстві, бунт проти суспільної моралі.
Ідея – розкриття безправного становища жінки в чоловічому суспільстві; заклик до збереження сімейних стосунків, до злагоди й миру в родині; відновлення загальнолюдських цінностей.
Проблематика:
– жінка і суспільство;
– особистість і суспільство;
– багатство і бідність;
– кохання, шлюб, сім’я;
– відповідальність за свої вчинки;
– материнський обов’язок;
– людська гідність;
– сенс життя і щастя.
Головну увагу письменник зосередив на проблемі прав жінки, але побудова драми, система образів переконливо довели, що доля головної героїні відбила глибинні суперечності сучасного драматургові суспільства.
Жанр твору – соціально-психологічна драма, драма-дискусія.
ТЛ. Соціально-психологічний твір – це твір, у якому у складних, часто екстремальних життєвих ситуаціях, розкрито багатогранні характери героїв у всьому розмаїтті їхнього психологічного функціонування в контексті соціального середовища.
Драма-дискусія – це драма, у якій герої є носіями різних, але добре обгрунтованих поглядів. Конфлікт вибудовано на дискусії і впродовж п’єси її не закінчено, а, навпаки, загострено, фінал залишається відкритим.
У драмі Ібсена “Ляльковий дім” використано прийом ускладнення композиції подіями минулого – звернення до якоїсь великої таємниці, що колись була в житті персонажа. Композицію, яка передбачає викриття фатальних таємниць, що виявляють зовні благополучні, а, по суті, трагічні події твору, називають Аналітичною композицією.
Автор використовує в “Ляльковому домі” принцип “кокона”, з якого розмотується ціла низка несподіваних подробиць, важливих для розкриття характерів героїв. Також драматург уникає прямих оцінок своїх героїв і залишає незавершений. відкритий фінал.
– Поміркуйте, чому Ібсен залишає фінал твору відкритим?
– Яку роль відіграють у п’єсі авторські ремарки та рекомендації для декораторів та акторів?
– Схарактеризуйте особливості хронотопічних особливостей тексту. Де і коли відбуваються події, зображені у творі? Як ви вважаєте, що в п’єсі Ібсена відіграє визначальну роль – час дії чи її місце? Аргументуйте свої відповіді.
– Спробуйте створити опорно-смислову схему “Художній простір п’єси Генріка Ібсена “Ляльковий дім” та визначити в ньому місце героїв твору.
(Дія відбувається у квартирі Хельмерів)
Двері до кабінету Хельмера | Піаніно | Двері до передпокою |
“На стінах гравюри” | “Затишна кімната обставлена зі смаком, проте недорогими меблями”. “На підлозі килими” | Вікно |
“Етажерка з фарфоровими та іншими дрібничками” | Кахляна грубка | |
“Книжкова шафа з книгами в розкішних оправах” | Двері | |
Двері | Нора майже впродовж усієї п’єси знаходиться у цій кімнаті. Чому? | Столик |
Крісла | Глядачі | Кілька крісел і качалка |
– Розглянемо жанрову специфіку “Лялькового дому”. Звернімося до літературознавчих досліджень твору. Науковці визначають жанр цієї п’єси Ібсена як соціально – психологічну драму, “нову драму”, “драму ідей”. Користуючись підручником та текстом п’єси, спробуйте навести аргументи, що підтверджують ці наукові висновки. (Генрік Ібсен виводить на перше місце соціальні проблеми, пов’язані з підневільним становищем жінки у сучасній йому Норвегії, піддає критиці моральні устої та закони суспільства, які суперечать особистісній реалізації людини. Тому його “Ляльковий дім”, як й інші твори, називають ще й аналітично-інтелектуальною драмою, де зіштовхуються різні ідеї, різні моралі, наявні у суспільстві. Специфічним є те, що сценічно вони втілюються у зображення життя подружжя Хельмерів. Новаторським здобутком Ібсена було те, що він принципово й послідовно піддав критиці моральні підвалини суспільства. До нього цього ніхто в драматургії не робив. Соціально-психологічною цю драму Ібсена називають через перенесення основної драматичної дії із зовнішньої проекції у внутрішній світ героїв, у їхні думки та переживання.)
Ібсенізмам називають новаторський метод у драматургії кінця XIX – початку XX століття. Його розробив у своїй творчості норвезький драматург Генрік Ібсен, автор “п’єс про людську душу”.
В основі художніх принципів ібсенізму лежить дискусійність порушених у творі проблем і зображення актуальних для сучасників конфліктів. Прихильники ібсенізму відстоювали необхідність реалістичного змалювання повсякденного життя звичайних людей.
Послідовники Ібсена намагалися пояснити – проаналізувати – різкі повороти в долях своїх героїв, виходячи із соціальних причин. Водночас воші акцентували увагу не на зовнішньому драматизмі обставин, а на внутрішньому конфлікті в душах героїв.
Ібсен, здається, володів здатністю будь-яку загальноприйняту, абсолютно звичну ідею повернути до глядача несподіваним боком, показавши штучність і облудність тої чи іншої норми життя добропорядного товариства, викликавши цим хвилю і здивування, і обурення. Новаторський метод Генріка Ібсена отримав назву ібсенізм.
Перегляд початку п’єси за фільмом-спектаклем “Ляльковий дім” (1973)
(сцени повернення Нори з новорічними подарунками, діалог з Хельмером до приходу фру Лінне)
Бесіда
– Де і коли відбуваються події’? (Напередодні Різдва в квартирі Хельмерів.)
– Звідки повернулася Нора?
– Що ми дізналися про цю родину, переглянувши початок п’єси? Яку роль в цьому відіграє помешкання та речі, які його наповнюють?
– Схарактеризуйте стосунки між подружжям?
– Що вас здивувало? Що видалося штучним? Що вас обурило в ставленні Хельмера до дружини й поведінці Нори? Чому?
– Яким є ваше первинне сприйняття головних персонажів твору? Кому з родини Хельмерів ви більше симпатизуєте на початку п’єси?
– Як акторська гра Ентоні Хопкінса і Кетрін Блум увиразнила ваше уявлення про головних героїв?
– Чи такими ви їх уявляли, читаючи текст?
IV. Рефлексія
– Спробуйте визначити за початком першої дії, що не так в родині Хельмерів?
– Який план найбільше цікавить автора, зовнішній чи внутрішній? Обгрунтуйте.
– Подумайте над словами Г. Ібсена, взятими за епіграф до даного уроку. Яким чином вони пов’язані з авторським задумом “Лялькового дому”.
– Визначте головну проблему п’єси. Чи можна вважати, що в ній Ібсен піднімає гендерні проблеми? Аргументуйте. Як це пов’язане зі становищем жінки у норвезькому суспільстві рубежа XIX-XX століть?
– Як би ви визначили сутність основного конфлікту драми Ібсена “Ляльковий дім”?
V. Аргументація й виставлення оцінок за урок
VІ. Домашнє завдання:
Ще раз переглянути зміст п’єси, дібрати цитати до характеристики Нори та інших персонажів твору