Робота м’язів
М’язи, скорочуючись або напружуючись, виробляють роботу. Вона може виражатися в переміщенні тіла або його частин. Така робота здійснюється при піднятті важких, ходьбі, бігу. Це динамічна робота. При утримуванні частин тіла в певному положенні, утримуванні вантажу, стоянні, збереженні пози відбувається статична робота. Одні й ті ж м’язи можуть виконувати і динамічну, і статичну роботу.
Скорочуючи, м’язи приводять в рух кістки, діючи на них, як на важелі. Кістки починають рухатися навколо точки опори під впливом прикладеної до них сили.
Рух в будь-якому суглобі забезпечується як мінімум двома м’язами, що діють у протилежних напрямках. Їх називають м’язи-згиначі і м’язи-розгиначі. Наприклад, при згинанні руки двоголовий м’яз плеча скорочується, а триголовий м’яз розслабляється. Це відбувається тому, що порушення двоголового м’яза через центральну нервову систему одночасно викликає розслаблення триголовий м’язи.
Роботою м’язів керує нервова система, вона забезпечує узгодженість їх дій, пристосовує їхню роботу до реальної обстановки, робить її економічною. Вчені встановили, що діяльність скелетної мускулатури людини має рефлекторний характер. Мимовільне вилучання руки від гарячого предмета, дихальні рухи, ходьба, різні трудові руху – все це рухові рефлекси різної складності.
Без роботи м’язи з часом атрофуються. Однак якщо м’язи працюють без відпочинку, настає їх стомлення. Це нормальне фізіологічне явище. Після відпочинку працездатність м’язів відновлюється.
Розвиток стомлення м’язів пов’язано насамперед з процесами, що відбуваються в центральній нервовій системі. Стомлення сприяє і накопичення в м’язі в процесі роботи продуктів обміну речовин. Під час відпочинку кров забирає ці речовини, і працездатність м’язових волокон відновлюється.
Швидкість розвитку втоми залежить від стану нервової системи, ритму роботи, величини навантаження, тренованості м’язів.
Постійні заняття спортом, фізичною працею сприяють збільшенню об’єму м’язів, зростанню їх сили і працездатності.
Гладкі м’язи: будова і робота. Гладкі м’язи входять до складу стінок внутрішніх органів: шлунку, кишечника, матки, сечового міхура і інших, а також більшості кровоносних судин. Гладкі м’язи скорочуються повільно і мимоволі. Вони складаються з одноядерних веретеновидних клітин невеликого розміру.
Основою скоротливості гладких м’язів, так само як і поперечно-смугастих, є взаємодія білків актину і міозину. Однак нитки актину і міозину розташовані в клітинах гладких м’язів не так впорядкування як у поперечно-смугастих. Швидкість ковзання актину щодо міозину мала: в 100 разів менше, ніж в поперечно-смугастих м’язах. Тому гладкі м’язи і скорочуються так повільно – протягом десятків секунд. Але завдяки цьому вони можуть залишатися в скороченому стані дуже довго.
При короткочасному припиненні роботи, т. Е. За час відпочинку, працездатність м’язів швидко відновлюється, так як кров видаляє з них шкідливі продукти обміну. У тренованих людей це відбувається дуже швидко. У людей, які не напружують свій організм фізичними вправами, кровотік в м’язах слабкіше, тому продукти обміну виносяться повільно, і після фізичних навантажень люди довго відчувають біль у м’язах.
М’язи тренованих людей здатні розвивати фантастичні зусилля. Наприклад, атлет-суперважкоатлет зміг вичавити на спині штангу вагою 2844 кг. Це без малого три тонни! Якщо ж людина перебуває в стані сильного збудження, то його фізичні можливості досягають деколи неймовірного рівня. Під час землетрусу в Японії мати витягла дитину з-під завалу, піднявши голими руками бетонну плиту, яку потім змогли зрушити лише краном. Як посилити свої м’язи? По-перше, під впливом постійних тренувань м’язові клітини поступово збільшуються в розмірах. Це відбувається за рахунок активного синтезу нових молекул скорочувальних білків – актину і міозину. Чим більше м’язова клітина, тим більше зусилля вона здатна розвивати, а значить, м’язи стають сильнішими. По-друге, необхідно тренувати нервові центри, що керують м’язами, для того щоб ці центри змогли одночасно залучати до роботи більше число м’язових клітин. Цей процес називається синхронної активацією м’язів.
Навіть найпростіші рухи вимагають участі великої кількості м’язів. Наприклад, для того щоб зробити один крок, людині необхідно скоротити і розслабити близько 300 м’язів.
Коефіцієнт корисної дії м’язів не дуже високий, і значна частина витраченої ними енергії йде на вироблення тепла. І це зовсім не погано. Адже нам треба підтримувати постійну температуру тіла.
А де взяти тепло? Ось м’язи нас теплом і забезпечують. Згадайте, коли нам холодно, ми починаємо підстрибувати, плескати руками і т. П. Таким чином ми змушуємо м’язи інтенсивніше скорочуватися, а значить, виробляти більше тепла.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)