Роберт Бернс. Моє серце є верховині. Ідея любові до батьківщини у вірші Бернса
Мета: ознайомити учнів із постаттю шотландського поета Роберта Бернса; здійснити аналітичне дослідження тексту поезії “Моє серце в верховині”, звернути увагу учнівської аудиторії на особливості поетичного втілення ідеї любові до батьківщини; формувати навички аналізу ліричного твору, розвивати навички аналітичного читання поетичного тексту; сприяти вихованню патріотизму школярів.
Тип: урок-діалог
Обладнання: відеоролики “Життя й творчість Роберта Бернса”, аудіозапис пісні “Моє серце в верховині”.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Учитель. Залишаючи Країну Вранішнього Сонця, але назавжди зберігаючи в серці неповторну красу японської поезії, ми вирушаємо до Шотландії, до краю гір та озер, до батьківщини знаменитого Роберта Льюїса Стівенсона, чию творчість ми вивчали у І семестрі. Шотландія подарувала світові ще одного талановитого митця, поета, чиї твори стали народними піснями та багато років вважаються гордістю й надбанням шотландського народу. Український кобзар Тарас Шевченко назвав Роберта Бернса “поетом народним і великим”. Чому? Ось це нам і належить сьогодні з’ясувати. Об’єктом нашого аналітичного дослідження та естетичної насолоди стане вірш, який кожен шотландець знає напам’ять, – “Моє серце в верховині…”. Занурившись у світ почуттів ліричного героя, ми маємо збагнути головні цінності внутрішнього світу героя, його ставлення до рідної землі, зрозуміти неповторний стиль автора, особливості поетичного втілення ідеї любові та туги за рідною землею в поетичному тексті.
III. Опрацювання життєвого й творчого шляху поета.
Віртуальна подорож до Шотландії (за мультимедійними презентаціями, створеними учнями)
Роберт Бернс народився і виріс у с. Аллóуеї біля м. Éйра на півдні Графства Éйршир (Шотландія). Вільям Берне, батько поета, для своєї великої родини збудував хатинку під солом’яною стріхою. Працьовитий та освічений фермер мріяв про заможне життя й хорошу освіту” для всіх сімох дітей, проте бідність і виснажлива сільська праця відривати дітей від навчання. Батько навчив дітей читати, писати й дав їм перші уроки християнської моралі. Мати, Áгнес Брáун, розповідала дітям шотландські легенди та казки, співала народні пісні. Тітонька Бетті. яка жила в родині, ознайомила племінників із давніми віруваннями й традиціями шотландців.
Незважаючи на значні перерви в шкільних заняттях, Роберт опанував французьку мову, латину й математику”. Усе життя він навчався, багато читав, збирав і вивчав шотландські балади, легенди та пісні. Свої перші вірші хлопець написав під час сільської праці, адже з 12 років він був головним робітником на батьківській фермі. Талановитий юнак скрізь знаходив поетичні теми. Краса природи дарувала поетові натхнення та розуміння сенсу людського життя, яке він уявляв собі в образі ячмінного колоса. Поетичні твори юного Бернса вразили його співвітчизників щирістю почуттів і ритмами народної творчості. Митець узяв їх із пісень і балад свого народу й подарував усьому світові.
Перша збірка віршів Р. Бернса. 1786 р.
Перша збірка поета “Вірші на шотландському діалекті” (англ. “Poems in the Scottish Dialect”) надрукована 1786 p. Твори були написані шотландською народною мовою, яка на той час уважалася діалектом. Роберт Бернс захистив право рідної мови на існування й змусив увесь світ відчути її красу, багатство та милозвучність. Вірші принесли поетові визнання. Його запросили до Единбурга – столиці Шотландії. Певний час він намагався поєднувати світське життя, державну службу та літературну творчість. Проте невдовзі Р. Берне зрозумів, шо для натхнення йому потрібне повітря рідного краю, любов і підтримка сім’ї. Він здійснив кілька подорожей гірською Шотландією, після чого оселився на фермі Еллісленд з дружиною Джин і дітьми. Поет із радістю знову взявся за віршування. А ще він, як і його батько, мріяв поєднати здорову працю з духовним розвитком своїх дітей. Однак ці штани не здійснилися. Сил і здоров’я в нього було вже мато, він залишив ферму й останні роки прожив у м. Дáмфрісі, де й був похований.
“Для мене слава твоя священна…” – так написав про Р. Бернса англійський поет Дж. Кітс. Так можуть сказати й мільйони поціновувачів творів великого шотландця.
Перегляд відеоролика “Життя й творчість Роберта Бернса”.
Прослуховування пісні на вірші Роберта Бернса “Моя любов”.
Бесіда:
– Яке враження справила на вас розповідь про великого шотландця?
– Яке місце в житті Роберта Бернса займала поезія та творчість?
– Що було головним у житті поета?
IV. Аналітичне дослідження поетичного тексту
Прослуховування аудіозапису вірша.
Бесіда на з’ясування первинного сприйняття тексту
– Яке враження залишила у вас поезія?
– Які почуття, думки, можливо, спогади викликав у вас поетичний текст?
– Над якими питаннями ви замислилися, читаючи поезію?
– Кому захотілося “проспівати” поезію?
– Які головні теми поезії ви для себе виділили?
– Чи сподобалась вам пісня?
– Які почуття викликала у вас мелодія?
– Що вам “розповів” ритм пісні?
– Як ви гадаєте, чому пісня нагадує старовинну баладу?
Підручник – с. 178.
Читання мовчки.
Виразне читання поезії учнем.
– Спробуйте сформулювати одним реченням тему вірша. (Любов до рідної землі.)
– Прочитайте перший рядок поезії. Де залишає ліричний герой свої серце й душу?
– Чому автор не дає конкретної географічної назви? (Верховина – вся його рідна земля.)
– Як ви розумієте метафору другого рядка? (Всі думки прагнуть до батьківщини, тільки вітчизна дає відчуття польоту.)
– Поміркуйте, про що мріє ліричний герой.
– Яким змальовує рідний край ліричний герой? Які найважливіші чесноти своєї вітчизни називає? Доведіть думку цитатами поезії. (“Честі й слави батьківщино, вольності розмай!”. Ліричний герой пишається своїм народом, своєю батьківщиною за її волелюбність, її честь, її славу.)
– Як ви гадаєте, чому перші рядки поезії починаються зі слів “моя”, “моє”? (Підсилюється враження від особистого ставлення, позиції ліричного героя. Відчувається, що любов до рідної землі є найголовнішою в житті героя.)
– Чому перші чотири рядки другої строфи розпочинаються з одного слова (з анафори)”:прощавайте”?
– Як ці повтори ріднять поезію Бернса з народною піснею? (Відчувається туга та печаль ліричного героя, він повторює слово “прощавай”, ніби сам не вірить, що прощається з рідною Шотландією.)
Учитель. Часто у віршованій мові порушується порядок слів у реченні, слова розташовуються часом дивно та незвично. Наприклад, міняються місцями підмет та присудок. Такий художній засіб називається інверсією. Знайдіть приклади інверсії в тексті та поміркуйте, з якою метою автор вводить таку стилістичну фігуру в твір? (“Моя дума в верховині соколом буя”, “Хоч іду я на чужину…”. Мова вірша стає більш образною та виразною. Слова, які переставлено місцями, одразу інтонаційно виділяються, й автор зосереджує увагу читача на тих словах, які розкривають його авторську думку. В рядках поезії автор робить акцент саме на любові до рідної землі та необхідності їхати на чужину: “Прощавайте, сині гори…” На перше місце автор ставить присудок, щоб підсилити біль ліричного героя від скорої розлуки з батьківщиною.)
– Якою постає перед читачем рідна земля? Як автор чотирма рядками зміг передати красу та неповторність цілої країни? Знайдіть епітети, поясніть їхнє смислове навантаження. (Автор з любов’ю та захопленням описує прекрасну країну з синіми горами, білими луками, швидкими ріками. За допомогою виразних епітетів автор розкриває внутрішній світ ліричного героя, його любов до рідної землі, відчуття гармонії та єдності з батьківщиною, характеризує країну дивовижної краси.)
Учитель. Епітети, які часто вживаються з одними й тими ж словами, називаються постійними епітетами: козак – молоденький, кінь – вороненький, зброя – ясная, шлях – битий. (Характерний троп для фольклору. Постійні епітети залюбки використовували поети, що отримали високе звання народних.)
– Наведіть приклади постійних епітетів з тексту. Поміркуйте, з якою метою автор вводить їх у текст? (“Сині гори”, “білії сніги”, “дикі пущі”, “буйні ріки”, “бистрі ручаї”. Постійні епітети допомагають створити епічну, народну картину рідної землі.)
– Чому автор завершує поезію тими ж рядками, що й починає? Чому автору потрібен був рефрен?
Учитель. Рефрен – повторення групи слів, рядка або кількох віршових рядків у строфах.
(Складається враження цілісної картини, завершеності. Водночас автор дає зрозуміти, що для ліричного героя його земля, любов до батьківщини є стрижнем існування. Використання рефрену ріднить поезію з народними піснями, баладами. Ліричний герой стає уособленням цілого народу.)
– Знайдіть у тексті антитезу. Яку роль вона виконує? (Рідна земля – чужина; відчай від необхідності розлучатися – надія на швидке повернення на батьківщину. Антитеза дає автору можливість продемонструвати весь спектр емоцій, що вирують у душі головного героя.)
Словникова робота.
Літературознавча довідка
Ліричний герой – образ автора в ліриці, його поетичне “я”. Ліричний герой багато в чому схожий на автора, але, як і будь-який персонаж, містить елементи художньої вигадки. Тому не слід ототожнювати його із самим поетом.
Колективне створення схеми
“Художній світ ліричного героя вірша Роберта Бернса “Моє серце в верховині…”
Любов до батьківщини – головна цінність людини | РІДНА ЗЕМЛЯ | Ліричний герой як уособлення цілого народу |
Гармонія та злиття з рідною землею | Гордість за свій народ | |
Сум від скорої розлуки | Захоплення красою рідної землі | Надія на зустріч |
V. Рефлексія.
Бесіда.
– Що ріднить поезію Роберта Бернса з народними піснями?
– Які цінності стали центром художнього світу поезії?
– Чому творчість Роберта Бернса мала величезний вплив на розвиток шотландської літератури?
– Чому вірші Роберта Бернса стали народними піснями, які знає кожен шотландець?
– Чому Т. Г. Шевченко назвав Бернса “поетом народним і великим”?
– Чому особисто вас навчила ця прекрасна поезія?
VI. Домашнє завдання.
Підготувати виразне читання напам’ять поезії Роберта Бернса “Моє серце в верховині”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)