Різниця між присвоєнням і розтратою

Два злочини – привласнення і розтрата – потрапляють в законодавстві під дію однієї статті. Покарання за подібні правопорушення передбачено досить суворе. Незважаючи на об’єднуючі моменти, між злочинами проводиться грань. Отже, дізнаємося, чим відрізняється присвоєння від розтрати.

Визначення

Присвоєння – утримання наперекір волі власника і користування таким майном, яке не належить винному, але офіційно довірене йому.

Розтрата – витрачання або передача третім особам чужих грошових коштів, техніки, продуктів харчування тощо, на що порушник має повноваження щодо володіння.

Порівняння

Обидва діяння найчастіше розглядаються як форми розкрадання – незаконного перетворення чого-небудь в свою власність. Але, наприклад, крадіжка є посяганням на майно, щодо якого злочинець не має ніяких прав. А особливістю присвоєння та розтрати є те, що тут мова йде про використання ввірених людині предметів або засобів. Іншими словами, спочатку винний отримує документально підтверджене право володіння майном, наприклад в разі оренди або в силу службової діяльності. А, скажімо, речі, за якими попросили доглянути випадкову людину, не є довіреними.

Варто зауважити, що іноді привласнення і розтрату можна назвати розкраданням. Так, може скластися ситуація, при якій особа розпоряджається чиєюсь власністю з метою повернення боргу. У подібному випадку винний притягається до відповідальності на інших підставах – за самоуправство.

У чому полягає відмінність присвоєння від розтрати? У самій суті таких дій і в тому, чи зберігається при цьому майно. Присвоєння передбачає незаконне залишення у себе чужої власності і її використання на власний розсуд. У разі вчинення подібного злочину то, що “захоплено”, залишається в цілості. Прикладом присвоєння є ситуація, коли людина вирушає в далеку поїздку на чужому автомобілі, що зберігається за договором в його гаражі. Відмовляючись повернути в термін транспортний засіб його істинному власнику, особа може помилково заявляти, що машину викрали.

Тим часом суть розтрати полягає в обов’язковому витрачанні майна. Тут прикладом буде покупка, зроблена касиром на чужі гроші, або незаконний продаж довіреного житла. Саме момент витрачання або реалізації об’єкта, на який у людини були юридичні повноваження, виявляється в разі розтрати закінченням злочину.

Узагальнимо сказане про те, в чому різниця між присвоєнням і розтратою. Так, обидва злочини мають на увазі виконання дій з майном, яке було добровільно передане власником у володіння будь-якій особі. Але привласнення закінчується за умови збереження речей в цілості. Розтрата ж неодмінно передбачає активність порушника в плані вживання або витрачання забраного майна.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Різниця між присвоєнням і розтратою