Різні форми руху у тварин і людини
Рухи викликаються, головним чином, подразненнями – зовнішніх органів чуття, а деякі з них – змінами внутрішнього середовища. У людей і вищих тварин рухові реакції викликаються за допомогою нервової системи. І. П. Павлов підкреслював, що найголовніший прояв вищої нервової діяльності – рух. Руховий апарат у людей, вищих і нижчих хребетних складається з рецепторів, нервової системи, нервів і м’язів, скорочення яких переміщує кістки скелета.
Тваринні організми здатні реагувати на дії зовнішнього середовища однієї з форм руху, тобто володіють рухливістю. Рухливість обумовлена зміною обміну речовин організму в результаті впливів зовнішнього середовища. Вона виражається в переміщенні організму або його органів у просторі і в рухах, що відбуваються всередині організму, наприклад в рухах білих кров’яних тілець.
Розрізняють активні і пасивні рухи. Активні рухи викликані змінами обміну речовин, а пасивні – такими змінами зовнішнього середовища, які не пов’язані зі зрушеннями обміну речовин.
Розрізняють активні рухи:
- Цитоплазматичні; Війчасті; Жгутикові; М’язові (мускульні).
Цитоплазматичний, або амебоїдний, рух характерний для блукаючих клітин крові та сполучної тканини, а також деяких клітин зародків багатоклітинних тварин. Цей рух проводиться за допомогою ложноніжек (псевдоподій) – вельми мінливих виростів цитоплазми, що забезпечують не тільки рухливість, а й фагоцитоз, або внутрішньоклітинне травлення. Мабуть, основа амебоїдного руху – оборотне перетворення гелю в золь. Воно властиво цитоплазмі і представляє її скоротливу здатність. Швидкість цього руху складає долі мікрона або кілька мікрон в хвилину.
Війковий, або миготливий, рух здійснюється за допомогою постійних виростів цитоплазми – війок або миготливих волосків, кількість яких дорівнює 20-30 на поверхні однієї клітини. Вони скорочуються поперемінно, від 2 до 30 разів на секунду. Війковий рух характерний для інфузорій і клітин миготливого епітелію слизової оболонки дихальних шляхів, барабанної порожнини вуха, матки і фаллопієвих труб, каналу спинного мозку. Завдяки руху миготливих волосків з дихальних шляхів віддаляється пил, в фаллопієвих трубах пересуваються яйцеві клітини. Вія грає роль весла.
Джгутиковий рух подібний з війковим, але має відмінності.
Рухомий волосок і джгутик являють собою відросток цитоплазми, в основі якого є еластичні нитки – цитоплазматичні тяжі в стані гелю, оточені рідшою скорочувальною цитоплазмою (кіноплазмою), що знаходиться в стані золю. За даними електронної мікроскопії, вії і джгутики складаються з 9 периферичних і 2 центральних ниток, які дещо товщі перших. Еластична нитка пов’язана з більш щільним утворенням – базальним тільцем, від якого можуть відходити всередину клітини тонкі опорні нитки. Волоски і джгутики зустрічаються у волоскових клітин (вестибулярного апарату, нюхових та ін.), у сперматозоїдів більшості тварин і у джгутикових клітин губок і кишковопорожнинних. Джгутик грає роль весла, а іноді пропелера.
Мускульний рух відрізняється від війкового і жгутикового тим, що він здійснюється не зовнішніми відростками цитоплазми, а спеціальними внутрішньоклітинними скорочувальними елементами.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)