Ризик і способи його попередження
У сучасній економіці, яка характеризується зростаючою конкуренцією, коливаннями попиту та пропозиції на ринку товарів і капіталу, частими змінами економічної ситуації на макро – і мікрорівні, ризик стає неминучим. Він виражається в імовірності втрат від непередбачених збитків, перевищенні рівня витрат, недоотримання намічених доходів. У зв’язку з чим вибір рішень, як правило, пов’язаний з певним ризиком, оскільки існує тісний зв’язок між досягненням високих доходів і збільшенням ступеня ризику. Тому, обгрунтовуючи будь-які господарські і фінансові рішення, слід рахуватися з можливими втратами і вживати запобіжних заходів для їх зниження.
Усі види діяльності, її окремі ділянки і операції пов’язані з певним ступенем ризику. Так, наприклад, виробничий ризик виникає у зв’язку з порушенням обсягу та строків поставок сировини, устаткування, перебоями в технологічному процесі, зниженням якості продукції та ін. Недоліками в організації виробництва.
Комерційний ризик присутній в сфері обігу. Зміна ринкової кон’юнктури, коливання цін, збільшення транспортних та інших витрат звернення тягне за собою підвищення ступеня ризику у цій сфері.
Фінансовий ризик супроводжує фінансові операції і відносини між партнерами. Його причинами стають зміни режиму кредитування, страхування, оподаткування, платоспроможності окремих підприємств та інші фактори.
Особливо високим є ризик в інвестиційній діяльності, оскільки його величина залежить від багатьох важкопрогнозованих явищ, пов’язаних з реалізацією довготривалих проектів. Невипадково передові підприємства обгрунтовують багатоваріантні інвестиційні проекти і вибирають найбільш ефективний, керуючись не тільки високими фінансовими результатами, але і зниженням ступеня ризику. Таке правило має супроводжувати прийняттю всіх господарських та фінансових рішень.
Оскільки певний ризик неминучий, то, насамперед, необхідно встановити його допустимий рівень, що не загрозливий функціонуванню даного підприємства, а також вжити заходів, спрямованих на його попередження. Прогнозування ступеня допустимого ризику здійснюється різними методами. До найбільш розповсюджених відносяться статистичний і метод дисперсії.
Статистичний метод базується на аналізі статистичних – ческіх даних про втрати по однотипним проектам, об’єктів та операцій. Таким чином встановлюються певні тенденції зміни рівня витрат, обсягу грошових надходжень, прибутку за тривалий період часу. Співвідношення між цими показниками приймаються в якості основи при прогнозуванні ступеня допустимого ризику.
При методі дисперсії розраховується різниця між досягнутим в конкретному періоді показником і його середньою величиною. Згодом з кожної суми витягується квадратний корінь і знаходиться стандартне відхилення, яке інформує про ступінь ризику. Чим воно вище, тим більш ризикованим слід вважати даний проект.
Зниження ступеня ризику значною мірою сприяє удосконалення системи планування, належна організація господарських процесів, вміле маневрування матеріальними та грошовими ресурсами і постійний контроль за їх ефективністю. Однак навіть ці заходи не можуть запобігти збільшенню ризикових втрат, викликаних непередбаченими обставинами. Тому доцільно розділити ризик з іншими суб’єктами господарювання. У світовій практиці виділяють наступні способи: страхування окремих операцій, хеджування, формування спеціалізованих інноваційних структур.
Страхові компанії здійснюють страхування майна, ризикових проектів, окремих операцій, т. Е. За певну плату беруть на себе зобов’язання відшкодування частини збитків при настанні страхового випадку. Суть хеджування полягає у встановленні фіксованих параметрів на певний період зобов’язань (ціни на сировину, товари незалежно від кон’юнктури ринку, комерційні умови співпраці і т. Д.). Це дозволяє в деякій мірі стабілізувати умови, що мають тенденцію частих змін, що тягнуть за собою непередбачені втрати.
Створення широкої мережі технопарків, інкубаторів, венчурних фондів надає значну допомогу у розвитку підприємництва, впровадженні прогресивних технологічних процесів і фінансування інвестиційних проектів. Така співпраця сприяє розвитку і модернізації виробництва, підвищенню ефективності інноваційних заходів і зниження рівня ризику.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)