РІЗДВО – Богдан-Ігор Антонин (1909-1937) – ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ
Антоничева поезія – це негаснучий перстень життя, який передаватимуть із покоління в покоління здивовані читачі, шоб зачудування сонцем і людиною не пропало ніколи.
Дмитро Павличко
Народився Богдан-Ігор Антонич 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині (нині Польща) в родині священика.
Богдан був єдиним сином у родині. Доглядала його сільська дівчина-няня. Вона знала багато казок і легенд, розповідала їх українською мовою, співала йому колисанки.
Через хворобу малий Богдан не міг відвідувати початкову школу, тому грамоти його навчала приватна вчителька, яка теж любила фольклор, була закохана в поезію Шевченка. Рідна мова назавжди оселилася в його відкритій душі.
Коли Богданові виповнилося 10 років, батьки віддали його до польської гімназії в Сяноці, в якій вивчали ще й українську мову. Вчився добре та охоче, дуже любив читати, витрачав на книжки майже всі гроші., що йому надсилали батьки. Навчився гарно грати на скрипці, навіть виступав у концертах, пробував складати мелодії. Захоплювався малюванням. Але література вабила його найбільше.
Восени 1928 року Антонич переїхав до Львова вчитися в університеті, де, крім української, вивчає світову літературу, слов’янські мови, англійську, німецьку, іспанську. Пробує свої сили в перекладацькій роботі, літературній критиці, пише вірші, які з захопленням сприймаються у студентському товаристві.
Ще в студентські літа, у 1931 році, Антонич видав першу поетичну збірку “Привітання життя”, а поява другої – “Три пер стені” (1934) – збіглася із закінченням навчання в університеті. Ці книжки разом із збіркою “Книга Лева”, яка вийшла у 1936 році, приносять молодому поетові визнання і сливу.
Та несподівана тяжка хвороба на 28-му році обірвала життя поета (6 липня 1937 року), і дві його останні книжки – “Ротації” та “Зелена Євангелія” – вийшли 1938 року вже по його смерті.
Що? Коли? Чому? Як?
1. Що ви знаєте про життя і творчість Богдана-Ігоря Антонима? 2. Яка доля судилася йому? 3. Що знаменного було в його короткому житті? 4. Як ви розумієте слова, якими оцінив творчість Б.-І. Антонича Д. Павличко?
Невідомий автор. Різдво Христове. XIX ст.
РІЗДВО
Народився Бог На санях
В лемківськім містечку Дуклі.
Прийшли лемки1 у крисанях2
І принесли місяць круглий.
Ніч у сніговій завїї3
Крутиться довкола стріх.
У долоні, у Марії
Місяць – золотий горіх.
1Лемки – етнографічна група українців, які здавна живуть у Карпатах на обох схилах Східних Бескидів. 2 Крисаня – капелюх, бриль. 3 Завія – сильний вітер зі снігом.
Related posts:
- КОЛЯДА – Богдан-Ігор Антонин (1909-1937) – ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ Тешуть теслі1 з срібла сани, Стелиться сніжиста путь. На тих санях в синь незнану Дитя Боже повезуть. Тешуть теслі з срібла сани, Сняться веснянії сни. На тих санях Ясна Пані, Очі, наче у сарни2. Ходить сонце у крисані, Спить слов’янськеє Дитя. Їдуть сани, плаче Пані, Снігом стелиться життя. 1 Тесля – те саме, що тесляр, […]...
- Різдво – БОГДАН-ІГОР АНТОНИН – скорочено Бог народжується не в яслах, а на санях. Замість волхвів приходять лемки, приносячи з собою місяць. Відтворюючи лемківський колорит, автор вживає діалектизми: Народився бог на санях В лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисанях І принесли місяць круглий. Глибоко символічний образ лемківської Марії, що тримає в долонях золотий горіх місяця: Ніч у сніговій завії Крутиться […]...
- У пошуках гармонії – Богдан-Ігор Антонич (1909-1937) – Сучасна українська література До кожної людини приходить пора, коли потрібно залишати рідну домівку і вирушати у світ. Такий час настав і для ліричного героя поезії “Дороги”, перед яким “розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). / Зашуміла трава і принишкла, / простелилась вам юність під ноги”. Метафори і розгорнуте порівняння моделюють незвичайне сприйняття світу героєм, перед невідомістю якого […]...
- БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ. РІЗДВО – ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. – 30-х рр. XX ст √ Богдан-Ігор Васильович Антонич (5 жовтня 1909 р., с. Новиця – 6 липня 1937 р., Львів) – поет і прозаїк, перекладач, літературознавець. ! Лірика Б.-І. Антонича філософська, мотиви космічні, релігійні, прослідковується відгомін лемківського фольклору, зустрічається язичницька символіка. – Філософський Вірш “Різдво” (1934 р., збірка “Три перстені”; модернізм, течії – символізм, авангардизм, міфологізм) – написаний в […]...
- ПИРІЖОК З КАЛИНОЮ – Віктор Кава (1937) – ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ Відомий український дитячий письменник народився 1 січня 1937 року в селі Поділ на Чернігівщині у сім’ї вчителів. Зростав Віктор серед чарівної української природи, в оточенні добрих і лагідних людей, для яких праця і пісня були нероздільними. З вдячністю згадує Віктор Кава свою бабусю, яка знала безліч пісень, приказок, загадок і щедро ділилася цим скарбом народної […]...
- Вишні – БОГДАН-ІГОР АНТОНИН – скорочено Поет вживає епітети “зоряна”, “біблійна”, “пишна” щодо батьківщини, характеризуючи в такий спосіб власне ставлення до рідного краю: Антонич був хрущем і жив колись на вишнях, На вишнях тих, що їх оспівував Шевченко. Моя країно зоряна, біблійна й пишна, Квітчаста батьківщино вишні й соловейка! Образ вишень набуває символічного значення, втілюючи Україну. Водночас автор у художній формі […]...
- Автопортрет – БОГДАН-ІГОР АНТОНИН – скорочено “Я все – п’яний дітвак із сонцем у кишені”. “Я – закоханий в житті поганин”. “Привітання життя”. З першої книжки “Привітання життя” Червоні клени й клени срібні, Над кленами весна і вітер. Дочасності красо незглибна, Невже ж тобою не п’яніти? Привертають увагу масштабні метафоричні образи наступної строфи, вжиті у відокремленій обставині способу дії: Я, сонцеві […]...
- Короткий переказ – Весна – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Росте Антонич, і росте трава, І зеленіють кучеряві вільхи. Ой, нахилися, нахилися тільки, Почуєш найтайніші з всіх слова. Дощем квітневим, весно, не тривож! Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне небо, Хто сипле листя – кусні скла на тебе? У решето ловити хочеш дощ? З всіх найдивніша мова гайова: В рушницю ночі вклав хтось […]...
- Зелена Євангелія – БОГДАН-ІГОР АНТОНИН – скорочено Весна – неначе карусель, На каруселі білі коні. Гірське село в садах морель, І місяць, мов тюльпан, червоний. Зверніть увагу на римування другого і четвертого рядків, що будується на грі слів “сонце” та “сон цей”: Стіл ясеновий, на столі Слов’янський дзбан, у дзбані сонце. Ти поклоняйся лиш землі, Землі стобарвній, наче сон цей! Вірш “Зелена […]...
- Богдан-Ігор Антонич – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині (територія між Східними Бескидами, річками Сяном і Попрадом та на захід від Ужа). Його батько – сільський священик Василь Кіт, що змінив прізвище незадовго перед народженням єдиного сина. Дитячі роки Антонича припали на час Першої світової війни, коли його батьки були […]...
- Дороги – БОГДАН-ІГОР АНТОНИН – скорочено Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, Простелилась нам юним під ноги. Автор використав державну кольорову символіку, втілену в образах неба і пшениці, щоб вказати на країну, простори якої він описує: Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, Тільки безвість вітає вітрами. […]...
- БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – ВЕСНА Росте Антонич, і росте трава, І зеленіють кучеряві вільхи. Ой, нахилися, нахилися тільки, Почуєш найтайніші з всіх слова. Дощем квітневим, весно, не тривож! Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне небо, Хто сипле листя – кусні скла на тебе? У решето ловити хочеш дощ? З всіх найдивніша мова гайова: В рушницю ночі вклав хтось зорі-кулі, На […]...
- Скорочено – ВЕСНА – БОГДАН-ІГОР АНТОНИН – 5 КЛАС В загравах лун виходять ранки з нетрів ночі Плямами багрів Трояндять зломи пошарпаних нам персами землі примар Сонце в хомуті блідих брудних хмар Тягне перед собою плуги вкруг За плугом плуг Повз гори повз луг За скибами скиби І борозди і рови Труться об землю триби Сонця о чоло як в крови А як робітник […]...
- БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ (1909-1937) БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Богдан-Ігор Антонич народився на Лемківщині 5 жовтня 1909 року в родині священика. Його рідне село Новиця нині розташоване на території Польщі. Ось як він згадував про своє дитинство і про те, що стало поштовхом до творчості: “Малим хлопчиком вибіг я у темну ніч, оточену мороком холодних мовчазних лісів, і з острахом підвів […]...
- Короткий переказ – Зелена Євангелія – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ – ЛІТЕРАТУРА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (ДО 1939 Р.) БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Весна – неначе карусель, На каруселі білі коні. Гірське село в садах морель, І місяць, мов тюльпан, червоний. Стіл ясеновий, на столі Слов’янський дзбан, у дзбані сонце. Ти поклоняйся лиш землі, Землі стобарвній, наче сон цей! Коментар Вірш “Зелена Євангелія” – це гімн природі, весні, землі, де все це гармонійно поєдналося. Захоплюють тонкі […]...
- Богдан-Ігор Антонич – співець української природи – твір з української літератури Богдан-Ігор Антонич – неповторний співець одвічного єднання людини і природи, їх глибинних зв’язків. Він пропонує читати велику книгу природи, бо саме в ній можна знайти відповідь на загадку нашого буття. Поет щодня радів сонцю, тішився деревами, дивувався красі квітки чи листка. Захоплено писав він про карпатську природу і лемківські села, вважаючи людину невід’ємною часткою навколишнього […]...
- Мій улюблений український поет Богдан-Ігор Антонич – 11 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Богдан-Ігор Антонич являється унікальним в українській поезії. Народився він на Лемківщині в селі Новиці і до гімназії говорив на своєрідному Лемківському діалекті. У гімназію вступив польську, тому що української поблизу не було, і вчився на польській мові. А в сімнадцять років уступив до Львівського університету вивчати слов’янську філологію і тільки тоді оволодів українською мовою. От […]...
- Короткий переказ – Автопортрет – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ – ЛІТЕРАТУРА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (ДО 1939 Р.) БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ “Я все – п’яний дітвак із сонцем у кишені”. “Я – закоханий в житті поганин”. З першої книжки “Привітання життя” Червоні клени й клени срібні, Над кленами весна і вітер. Дочасності красо незглибна, Невже ж тобою не п’яніти? Я, сонцеві життя продавши За сто червінців божевілля, Захоплений поганин завжди, Поет весняного похмілля. Коментар […]...
- ЗНО – Богдан-Ігор Антонич – Література XX ст Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині (територія між Східними Бескидами, річками Сяном і Попрадом та на захід від Ужа). Нині – територія Польщі. У 1928р. Богдан-Ігор поступив на гуманітарний факультет Львівського університету за спеціальністю “слов’янська філологія”. Паралельно із загальними філологічними студіями й поетичною творчістю Антонич багато уваги […]...
- Тема 32. Богдан-Ігор Антонич – Література XX ст Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині (територія між Східними Бескидами, річками Сяном і Попрадом та на захід від Ужа). Нині – територія Польщі. У 1928р. Богдан-Ігор поступив на гуманітарний факультет Львівського університету за спеціальністю “слов’янська філологія”. Паралельно із загальними філологічними студіями й поетичною творчістю Антонич багато уваги […]...
- Дніпрова Чайка (1861-1927) – ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ Твори Дніпрової Чайки для дітей Пройняті ідеями гуманізму, Сповнені вірою в торжество добра над злом. Надія Вишневська Дніпрова Чайка (справжнє прізвище та ім’я – Людмила Басилевська) народились 20 жовтня 1861 року в селі Карлівка (тепер Зелений Яр) Миколаївської області в сім’ї священика. Вчилася в початковій школі при Одеському жіночому монасти рі, а потім – в […]...
- ДОБРИЙ ВЕЧІР ТОБІ, ПАНЕ ГОСПОДАРЮ – ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ – ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ Добрий вечір тобі, пане господарю, Радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Застеляйте столи та все килимами, Радуйся! Ой радуйся… Та кладіть калачі з ярої1 пшениці, Радуйся! Ой радуйся… Бо прийдуть до тебе три празники2 в гості, Радуйся! Ой радуйся… Ой перший же празник – то Різдво Христове, Радуйся! Ой радуйся… А другий же празник […]...
- ПЕЧЕНІЗЬКА ОБЛОГА1 КИЄВА – Олександр Олесь (1878-1944) – ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ Україна дістала поета-лірика, котрого виглядала від часів Шевченка. Михайло Грушевський Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба ) народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля на Сумщині. Батьківський рід походив з чумаків, а рідня по материнській лінії – з кріпаків. В одинадцять років не стало батька, і про дітей піклувалися мати Олександра Василівна та дідусь Василь […]...
- МЕТЕЛИЦЯ ЧИ ДІВЧИНА – Олександр Олесь (1878-1944) – ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ Метелиця чи дівчина З сусіднього села Навколо подивилася І хустоньку взяла. З кишені білу хустоньку Мережану1 взяла І в танці закрутилася Красуня із села. Мороз, дідок рожевенький, Мов яблучко в саду, Всміхається, закоханий В красуню молоду. Та що він їй, старесенький, Їй легіні2 в думках, І сльози рясно котяться В Мороза по щоках. 1Мережана – […]...
- КОЛЯДКИ І ЩЕДРІВКИ – ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ Колядки і щедрівки – це обрядові величальні пісні, які виконуються на честь Різдва Христового, Щедрого вечора і Водохреща. У них прославляється народження Ісуса Христа, возвеличується Божа Мати – Марія, вшановується трудівник – господар землі, прославляється його добропорядність, милосердя щедрість. Колядки – народні календарні обрядові величальні пісні, що їх співають на Різдвяні свята. Належать до найдавніших […]...
- ІСТОРИЧНА ПОЕМА – ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ Історична поема – це великий, здебільшого ліро-епічний віршований твір, побудований на історичному сюжеті, що відтворює в художній формі якусь епоху, певний період історії. У такій поемі історична правда поєднується з правдою художньою, історичний факт – з художнім вимислом, справжні історичні особи – з особами вигаданими. Іноді історична епоха – лише тло для змалювання актуальних подій, […]...
- Богдан ЛЕПКИЙ (1872-1941) – Осмислення української історії – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст ■ Богдан Лепкий (автопортрет, 1907) Богдан Лепкий (повне ім’я – Богдан Теодор Нестор Лепкий) народився 9 листопада 1872 року в селі Кривенькому на Тернопільщині в сім’ї священика. Початкову освіту здобув удома, згодом навчався в школі та в гімназії в Бережанах. Навчаючись у гімназії, написав перші літературні твори, захопився малярством. Після гімназії вступив до Віденської академії […]...
- МОРСЬКЕ СЕРЦЕ – Дніпрова Чайка (1861-1927) – ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ Раз у морі купалося двое братів. От старший скупався, на берег пливе, а менший все далі та далі. І хвиля морська закохалась у відважному браті: взяла, обняла його міцно і тягне до себе на дно, в чудове підводнес царство. А хлопець пручається, хлопець кричить, гукає на рідного брата, щоб швидше йшов рятувати. А старший боїться […]...
- Короткий переказ – Дороги – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ – ЛІТЕРАТУРА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (ДО 1939 Р.) БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, Простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, Тільки безвість вітає вітрами. Голубінь, золотавість і зелень (яруги, галявини, кручі). Розспівались таємно: дзінь-дзелень Цвіркуни в конюшині пахучій. Залізиста вода із […]...
- Антонич Богдан Ігор (5 жовтня 1909 – 6 липня 1937) БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Додаткова біографія Богдан Ігор Антонич народився в Новиці Горлицького повіту, в родині священика. Справжнє прізвище батька було Василь Кіт; родина змінила прізвище перед народженням Ігоря. Початкову освіту здобував Антонич дома, під наглядом приватної вчительки, а гімназію закінчив у Сяноці. Антонич почав писати вірші ще дитиною. Він […]...
- ДІВЧИНА-ЧАЙКА – Дніпрова Чайка (1861-1927) – ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ На Чорному морі є острів суворий, німий: червоная скеля на буйнім зеленім роздоллі одна піднімається вгору червоним шпилем. Не купчаться білії хати по ній, і лист кучерявий її не вкриває, одна тільки стежка зелена збігає по ній: то течійка води весняної прорила червоную глину і вся обросла оксамитом травою1, а далі все мертво, все глухо… […]...
- ЩЕДРИК, ЩЕДРИК, ЩЕДРІВОЧКА – ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ – ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка. Стала собі щебетати, Господаря викликати: – Вийди, вийди, господарю, Подивися на кошару1 Там овечки покотились2, А баранці народились. А ягнички – клаповушкі3 Скачуть собі кругом грушки. А баранці – круторіжки4, Скачуть собі край доріжки. 1Кошара – загорода або хлів для овець. 2 Овечки покотились – тут: народили малят. 3 Клаповушкі […]...
- Богдан-Ігор Антонич – поет гармонії 30-ті pp. XX ст., на які припадає творче життя самобутнього талановитого поета Богдана-Ігора Антонича, були періодом великого пожвавлення в західноукраїнській літературі. Настрій новаторських шукань у сфері мистецтва слова стимулювали мистецькі експерименти львівських художників, зокрема членів АНУМ – Асоціації незалежних українських митців, до якої належав і сам Антонич. Антонич був одним з нечисленних, а у своєму […]...
- АПОКАЛІПСИС – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Підводяться, мов сонні, велетенські леви, силюети Тяжких, прирослих до землі, кам’яностопих тюрем І в’язнів по ночах відвідують коханки і комети, І місяць, мов рудий павук, повзе поволі муром. Коли слова на порох стерті, сповідатись зорям зайво. На зорях, мов на стінах, цвіль, черва, зелінка й вогкість Обличчя в’язнів миє місяць синім і холодним сяйвом Аж […]...
- Різдво – ІГОР РИМАРУК – скорочено З дороги збилися троє царів у маскхалатах Ясна пані Клубок розмотує вузлики тихо зав’язує Стомлений тесля дрімає При щербатій сокирі Око ліхтарика Вихоплює з темряви велетенські ясла Обігрілося немовля Під боком у мінотавра Може, так би невидимо й жив, Та котроїсь липневої ночі впала зірка З високих верхів у дитячі Незамкнені очі – Пропекла борозну […]...
- ЖУРАВЛІ – Богдан Лепкий (1872-1941) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА У Лепкого виробилася властива йому манера письма: щира, лаконічна, хвилююче тепла, з глибоким психологічним підтекстом. Роман Коритко Народився письменник Богдан Лепкий у селі Кречулець на Тернопіллі 9 листопада 1872 року в родині сільського священика. Перші уроки освіти здобув у родинному домі. У п’ятирічному віці прочитав повість “Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка, знав напам’ять твори Тараса Шевченка. Закінчив […]...
- БОГДАН БОЙЧУК (1927) БОГДАН БОЙЧУК Богдан Бойчук народився в селі Бертники, на Тернопільщині. В 1944-ому році, при відступі, німці схопили його й забрали до Німеччини на примусові роботи. Після війни він перебував у таборі переміщених осіб (Ді-Пі) в місті Ашаффенбург, де й закінчив середню освіту в таборовій гімназії. В 1949-ому році переїхав до США і оселився в […]...
- БОГДАН ЛЕПКИЙ – Пейзажна лірика – ЛІРИКА – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ БОГДАН ЛЕПКИЙ Богдан Лепкий (1872-1941) – поет, прозаїк, перекладач, літературознавець і видавець. Народився в освіченій родині. Перші знання майбутній письменник одержав у батьківському домі, знав напам’ять багато віршів Тараса Шевченка. Батько розповідав йому про письменників, художників, а від діда дізнався про давні часи, історичні події в Україні. Із шести років малий Богдан жив у Бережанах, […]...
- БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – ЄДНІСТЬ ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ, ЗВ’ЯЗОК МІЖ СТАНОМ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ ТА ДОВКІЛЛЯМ “Антонич був хрущем і жив колись на вишнях, на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко…” Але для того щоб написати ці рядки, вій мусив стати людиною. Постать Антонича, нехтувана за радянських часів, набуває все більшого значення в умовах української державності й свободи. Безперечно, це один з українських поетичних геніїв XX ст. Його метафори ведуть до […]...
- Микола Хвильовий. Юрій Яновський. Володимир Сосюра. Валер’ян Підмогильний. Остап Вишня. Микола Куліш. Богдан-Ігор Антонич ПРОГРАМА Микола Хвильовий. “Я (Романтика)” Юрій Яновський. “Дитинство” Володимир Сосюра. “Любіть Україну” Валер’ян Підмогильний. “Місто” Остап Вишня. “Моя автобіографія”, “Сом” Микола Куліш. “Мина Мазайло” Богдан-Ігор Антонич. “Різдво” Опорні поняття Імпресіонізм Засоби гумору Роман у новелах Усмішка Урбаністичний роман Метафоричність лірики Драматичний твір Псевдонім Політична комедія МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ “Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і усіх нас хвилює, […]...