РІЗДВО – Богдан-Ігор Антонин (1909-1937) – ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ

Антоничева поезія – це негаснучий перстень життя, який передаватимуть із покоління в покоління здивовані читачі, шоб зачудування сонцем і людиною не пропало ніколи.

Дмитро Павличко

Народився Богдан-Ігор Антонич 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині (нині Польща) в родині священика.

Богдан був єдиним сином у родині. Доглядала його сільська дівчина-няня. Вона знала багато казок і легенд, розповідала їх українською мовою, співала йому колисанки.

Через хворобу малий Богдан не міг відвідувати початкову школу, тому грамоти його навчала приватна вчителька, яка теж любила фольклор, була закохана в поезію Шевченка. Рідна мова назавжди оселилася в його відкритій душі.

Коли Богданові виповнилося 10 років, батьки віддали його до польської гімназії в Сяноці, в якій вивчали ще й українську мову. Вчився добре та охоче, дуже любив читати, витрачав на книжки майже всі гроші., що йому надсилали батьки. Навчився гарно грати на скрипці, навіть виступав у концертах, пробував складати мелодії. Захоплювався малюванням. Але література вабила його найбільше.

Восени 1928 року Антонич переїхав до Львова вчитися в університеті, де, крім української, вивчає світову літературу, слов’янські мови, англійську, німецьку, іспанську. Пробує свої сили в перекладацькій роботі, літературній критиці, пише вірші, які з захопленням сприймаються у студентському товаристві.

Ще в студентські літа, у 1931 році, Антонич видав першу поетичну збірку “Привітання життя”, а поява другої – “Три пер стені” (1934) – збіглася із закінченням навчання в університеті. Ці книжки разом із збіркою “Книга Лева”, яка вийшла у 1936 році, приносять молодому поетові визнання і сливу.

Та несподівана тяжка хвороба на 28-му році обірвала життя поета (6 липня 1937 року), і дві його останні книжки – “Ротації” та “Зелена Євангелія” – вийшли 1938 року вже по його смерті.

Що? Коли? Чому? Як?

1. Що ви знаєте про життя і творчість Богдана-Ігоря Антонима? 2. Яка доля судилася йому? 3. Що знаменного було в його короткому житті? 4. Як ви розумієте слова, якими оцінив творчість Б.-І. Антонича Д. Павличко?

Невідомий автор. Різдво Христове. XIX ст.

РІЗДВО

Народився Бог На санях

В лемківськім містечку Дуклі.

Прийшли лемки1 у крисанях2

І принесли місяць круглий.

Ніч у сніговій завїї3

Крутиться довкола стріх.

У долоні, у Марії

Місяць – золотий горіх.

1Лемки – етнографічна група українців, які здавна живуть у Карпатах на обох схилах Східних Бескидів. 2 Крисаня – капелюх, бриль. 3 Завія – сильний вітер зі снігом.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

РІЗДВО – Богдан-Ігор Антонин (1909-1937) – ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ