Рівень запасів (inventory level)
Рівень запасів (inventory level) – в маркетингу і логістики обсяг готової продукції на складі компанії, який фірма зобов’язана мати для якісного задоволення споживачів.
Рівень запасів, який фірма повинна тримати на складі, диктується необхідним рівнем задоволення запитів споживачів, або високою оборотністю складських запасів. У цих випадках потрібне створення запасів і управління рівнем запасів. Управління запасами є ключовою діяльністю торгової компанії. Визначення точного необхідного рівня запасів залежить від трьох чинників, а саме:
Можливого коливання термінів відновлення рівня запасів;
коливання попиту на відповідні товари протягом терміну реалізації замовлення;
здійснюваної даної компанією стратегії обслуговування замовників.
Підтримка оптимального рівня запасів – управління запасами полягає в тому, що через постійні проміжки часу перевіряють стан запасів, і, якщо після попередньої перевірки було витрачено якусь кількість запасів, то робиться нове замовлення. Розмір замовлення дорівнює різниці між максимальним (нормативним) рівнем запасів, до якого відбувається поповнення запасів, і фактичним рівнем в момент перевірки.
Управління рівнем запасів. Логістична система управління запасами проектується для безперервного забезпечення споживача яким-небудь видом матеріального ресурсу. Реалізація цієї мети досягається вирішенням наступних завдань:
Облік поточного рівня запасу на складах різних рівнів;
визначення розміру гарантійного (страхового) запасу;
розрахунок розміру замовлення;
визначення інтервалу часу між замовленнями.
Методи управління запасами:
Метод з фіксованим розміром замовлення;
Метод з фіксованою періодичністю замовлення;
Інші системи управління запасами.
При методі з фіксованим розміром замовлення момент замовлення настає через рівні проміжки часу. Розмір замовлення визначається на основі мінімізації витрат зберігання і виконання замовлення. Метод застосовується:
Для найбільш дорогих і дефіцитних видів сировини і матеріалів;
при рівномірному витраті сировини і матеріалів;
при наявності обмежень постачальника на мінімальний розмір партії;
при існуванні обмежень, обумовлених вантажопідйомністю транспортних засобів;
при існуванні знижок на великі розміри партії.
При методі з фіксованою періодичністю замовлення максимальний рівень запасу і момент замовлення – обидва параметри постійні; варіюється лише розмір партії. Метод застосовується, якщо:
Витрати зберігання запасів незначні;
поставка може відбуватися тільки в установлені строки;
необхідно швидко реагувати на зміну ринкової ситуації, не зважаючи на величиною запасів.
Інші системи управління запасами. Розглянуті вище основні системи управління запасами базуються на фіксації одного з двох можливих параметрів: розміру замовлення або інтервалу часу між замовленнями. Однак на практиці частіше зустрічаються інші, більш складні ситуації. Зокрема, при значних коливаннях попиту основні системи управління запасами не в змозі забезпечити безперебійне постачання споживача без значного завищення обсягу запасів. Перерахую найпоширеніші інші методи управління запасами:
Метод з встановленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня;
Метод “мінімум – максимум”. орієнтована на ситуацію, коли витрати на облік запасів і витрати на оформлення замовлення настільки значні, що стають порівнянними з втратами від дефіциту запасів. Тому в даній системі замовлення проводяться не через кожен заданий інтервал часу, а тільки за умови, що запаси на складі в цей момент виявилися рівними або менше встановленого мінімального рівня. Гарантійний (страховий) запас (Граничний рівень запасу) дозволяє забезпечувати споживача у разі передбачуваної затримки поставки;
Метод максимального бажаного запасу являє собою той постійний рівень, поповнення до якого вважається доцільним. Цей рівень запасу побічно (через інтервал часу між замовленнями) пов’язаний з найбільш раціональної завантаженням площ складу при обліку можливих збоїв поставки і необхідності безперебійного постачання споживання.
Максимальний рівень запасів можна визначити за формулою:
М = В + Sd (L + R),
Де:
В – резервний запас, одиниць зберігання;
Sd – середній очікуваний витрата в добу;
L-час доставки замовлення, доби;
R – тривалість інтервалу між перевірками, доби.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)