Риси співдружності і співтовариства держав

Співдружність є вельми рідкісним, але тим не менш організованим об’єднанням держав, яке характеризується наявністю загальних ознак і певним рівнем однорідності.

Співдружність являє собою своєрідне об’єднання незалежних і суверенних держав, але це не цілісне і єдину державу. Правовою основою співдружності може виступати міждержавний договір, декларація, статут та інші юридичні акти.

Цілі створення співдружності можуть бути самими різними. При цьому вони відображають істотні інтереси держав співдружності. Для їх досягнення члени співдружності можуть погодитися на деяке обмеження їх суверенітету. Однак зазвичай учасники співдружності – незалежні і суверенні держави, які самостійно виступають в якості суб’єктів міжнародних відносин.

В рамках співдружності можуть формуватися і наддержавні органи, завданням яких зазвичай виступає координація дій держав цього об’єднання. Для ефективного досягнення цілей співдружності його члени можуть створювати бюджет і певні фонди грошових коштів в узгоджених розмірах.

У практиці будівництва міждержавних утворень виділяють і таку форму, як спільнота держав. У правовій основі спільноти зазвичай закладений міждержавний договір. Як правило, спільнота виступає своєрідною перехідною формою до будівництва іншої державної організації. У більшості випадків співтовариство підвищує рівень інтеграційних зв’язків його держав, що призводить до трансформації спільноти в конфедеративний об’єднання.

У співтоваристві можуть бути асоційовані члени, якими виступають держави, що приймають тільки певні його правила. Порядок вступу та виходу із товариства визначають його члени.

Спільноти можуть створювати власний бюджет (формований за рахунок відрахувань членів) і наддержавні органи.

Цілями створення спільноти держав можуть висуватися наступні орієнтири:

– вирівнювання соціального, економічного і науково-технічного потенціалу держав співтовариства;

– об’єднання зусиль і можливостей держав-членів для досягнення глобальних і амбітних цілей спільноти;

– спрощення та лібералізація митних, візових та інших бар’єрів (аж до їх повного скасування) і т. д.

Слід зазначити що, міждержавні форми об’єднань ділять на два види: добровільні і насильницькі. При цьому на початковому етапі розвитку суспільства переважали насильницькі підходи до створення міждержавних об’єднань. Однак у міру розвитку цивілізації їх замінюють добровільні форми міжнародного об’єднання.

Ряд авторів вважають, що в довгостроковій перспективі інтеграційні зв’язки між державами будуть лише посилюватися, але в даний час в світі спостерігаються швидше дезінтеграційні тенденції.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Риси співдружності і співтовариства держав