Річард Бах. Чайка Джонатан Лівінгстон. Сюжет твору Р. Баха як філософська метафора людського буття. Алегоричні образи повісті. Утілення прагнення до високої мети в образі чайки Джонатана

Мета: ознайомити учнів з особистістю й творчим доробком Річарда Баха, розкрити особливості його творчої манери; розпочати аналітичне дослідження бестселера Річарда Баха “Чайка Джонатан Лівінгстон”; допомогти учням усвідомити символічний сенс твору в цілому та образу чайки Джонатана зокрема; розвивати читацькі компетенції учнів; сприяти формуванню моральних цінностей восьмикласників.

Обладнання: відео “Чайка на ім’‎я Річард Бах”; портрет письменника, тексти твору.

Ця книга Річарда Баха діє відразу в двох напрямах.

Вона надає мені почуття польоту і повертає мені молодість.

Р. Бредбері

Перебіг уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя

Величний і безмежний світ літератури. Кожний наш наступний урок – це подорож до незвіданого та казкового, щоуроку ми з вами перегортаємо все нові і нові сторінки світової літератури. Проте серед безлічі книжок нам може зустрітися КНИГ А, що змусить по-іншому подивитися на себе та світ, можливо вперше ми замислимося над тим, а хто ми є, як нам жити, пливти за течією чи виборювати власний шлях у житті, зрадити чи залишитися вірним власному покликанню. До таких книг належить повість-притча Р. Баха “Чайка Джонатан Лівінгстон”

Яке місце займає цей твір у сучасній літературі? Давайте послухаємо відгуки відомих письменників та пересічних читачів.

– Ця книга Річарда Баха діє відразу в двох напрямах. Вона надає мені почуття Польоту і повертає мені молодість. Р. Бредбері

– “Чайка Джонатан Лівінгстон” – одна з головних книг XX ст. Це стисла і мудра притча про велику мрію, яка живе в душі кожної людини, – мрію про політ, про покликання, мрію про безмежну досконалість.

– Книги Річарда Баха – провідний шлях у світ пізнання себе і своїх можливостей.

II. Повідомлення теми та мети уроку.

III. Формування нових знань, умінь, навичок.

1. Вивчення основних фактів життя та творчості Р. Баха за стратегія “Знаю. Хочу знати. Вивчив”.

Методичний коментар : упродовж уроку учні створюють у робочих зошитах таблицю (перша колонка – “Знаю”, друга – “Хочу знати”, третя – “Вивчив”; на цьому етапі уроку працюють над заповненням першої колонки, використовуючи матеріал домашнього завдання – опитування батьків, друзів, учителів нефілологічних дисциплін).

Знають

Хочу знати

Вивчив

1. Р. Бах – відомий письменник сучасності.

2. Представник американської літератури.

3. Автор творів “Чайка Джонатан Лівінгстон”, “Міст через вічність”, “Чужий на Землі. Біплан”, “Втеча від небезпеки”, “Ніщо не випадкове”, “За межами розуму”, “Єдина”.

Куди ж кличе нас Р. Бах?

2. Повідомлення творчої групи – Калейдоскоп новин про Р. Баха та його повість “Чайка Джонатан Лівінгстон”.

Методичний коментар: творча група учнів звітує про виконане завдання, учні класу стисло та лаконічно занотовують почуте до таблиці.

Знають

Хочу знати

Вивчив

1. Р. Бах – відомий письменник сучасності.

2. Представник американської літератури.

3. Автор творів “Чайка Джонатан Лівінгстон”, “Міст через вічність”, “Чужий на Землі. Біплан”, “Втеча від небезпеки”, “Ніщо не випадкове”, “За межами розуму”, “Єдина”.

Куди ж кличе нас Р. Бах?

1. Рік народження – ….

2. По лінії матері є нащадком….

3. Навчався у….

4. Хобі – ….

5. 2012 року потрапив у….

Перегляд фрагменту відео “Чайка на ім’‎я Річард Бах”

(митець говорить про свою пристрасть до польоту, важливі не тільки думки Річарда Баха, а й можливість почути й побачити живого письменника-сучасника)

3. Слово вчителя про історію створення філософської повісті-притчі “Чайка Джонатан Лівінгстон”.

Повість “Чайка Джонатан Лівінгстон”, написана у 1970 році, – одна з головних книг XX ст. Це стисла і мудра притча про велику мрію, яка живе в душі кожної людини, – мрію про політ, про покликання, мрію про безмежну досконалість.

Ідея написання книги виникла в автора 1959 року і була реалізована через вісім років. Письменник вважав, що він не автор твору, а лише медіум. Одного разу, прогулюючись туманним берегом каналу Белмонт Шор (штат Каліфорнія), почув Голос, який вимовив загадкові слова: “Чайка Джонатан Лівінгстон”. Підкоряючись Голосу, він сів за письмовий стіл і записав марево, що пройшло перед його очима, як кінофільм. Але на цьому історія майже скінчилась. Скільки письменник не намагався власноручно продовжити повість, йому це не вдавалось, аж поки через 8 років примарилось продовження. Повість не зразу вразила видавців і читачів, спроби видати її окремою книжкою закінчилися невдало. Лише після того, як книгу було ілюстровано чудовими фотографіями фотографа – анімаліста Расела Масона, вона стала успішною.

За жанром – це алегорично-філософська повість про призначення людського життя. Річард Бах задумав написати про птаха, який мріяв пройти крізь стіну обмежень і заборон, виявивши наполегливість у подоланні своїх обмежених можливостей, упевненість у необхідність боротьби за досягнення своєї мети.

Перегляд буктрейлера до твору.

4. Бесіда на первісне сприйняття повісті

– Чому твір має назву “Чайка Джонатан Лівінгстон”?

– Які події, вчинки героїв викликали у вас інтерес?

– Які почуття виникли у вас на початку твору? Як змінювалися вони протягом читання повісті?

– Що здалося незрозумілим і дивним?

– Як побудовано твір? Чи можна в ньому виділити основні композиційні компоненти? (Твір складається з посвяти й трьох частин. Основна частина має свою зав’‎язку, розвиток подій, кульмінацію (сюжетну й символічну, які текстово не збігаються). На наш погляд, твір не має спаду дії й розв’‎язки, тому що історія Джонатана Лівінгстона весь час буде повторюватися в історіях його учнів та історіях учнів учнів нескінченно. Швидше композиція нагадує спіраль, де кожен новий оберт – це історія нової чайки. У філософському сенсі твір не має й зав’‎язки, оскільки й до Джонатана були чайки, що прагнули високого польоту.)

– Виразно прочитайте посвяту “Справжньому Джонатану-чайці, що живе в кожному з нас”. Кому присвячено повість “Чайка Джонатан Лівінгстон”?

Перегляд початку художнього фільму “Чайка на ім’‎я Джонатан Лівінгстон” (США, 1973) із виразним синхронним читанням початку твору (до слів “А далеко від усіх, далеко від рибальського човна і від берега, вправлявся в польоті самотній птах – чайка Джонатан Лівінгстон”)

– Визначте за даним фрагментом головні художні опозиції твору. З’‎ясуйте, в якому співвідношенні вони знаходяться. (З перших рядків твору в текст входять головні художні опозиції, які, ступаючи в конфлікт, рухають розвиток сюжетної лінії. Це “Зграя – чайка Джонатан Лівінгстон”; “матеріальне-духовне”; “їжа-політ”; “море-небо”; “вертикаль-горизонталь”). Всі художні пари протиставлені.)

– Поясніть сенс фрази “Новий день приніс нові клопоти”. У чому різниця її сприйняття стосовно Зграї та Джонатана?

5. Фронтальна бесіда

“Чайка Джонатан Лівінгстон” – повість американського письменника Річарда Баха. У ній розповідається про молодого мартина (чайку), який навчився літати. Повість була вперше опублікована в 1970 році і швидко стала бестселлером не тільки в США, але й за їхніми межами. 1973 року повість було екранізовано. Це твір про Людину, яка прагне самовдосконалення та шляхом самопожертви відкриває людству нові горизонти.

– Коли відбуваються події, описані на початку твору?

– Задля чого живуть тисячі чайок? Якою проблемою вони переймаються найбільше? (Мета життя чайок – відлетіти від берега на годівлю і повернутися. Для них має значення не політ, а лише їжа).

– Чим був зайнятий Джонатан Лівінгстон того ранку?

– З якою метою постійно тренувався Джонатан?

– Які відкриття він зробив? Чого досягнув? (Постійно вдосконалював мистецтво польоту. Навчився розвивати швидкість до 214 миль на годину. Навчився швидкісному повороту. Завдяки опануванню швидкісного піке, зміг видобувати рідкісну і дуже смачну рибу та бути незалежним від риболовецьких суден. Навчився спати на льоту. Навчився долати туман, піднімаючись вище до сонця. На висотних вітрах залітав у глиб материка, де мешкали сухопутні комахи – справжні ласощі).

– Яке рішення прийняла Зграя на раді? Чому?

Доведіть, спираючись на текст, що Джонатан “був незвичайним птахом”. Створіть для цього порівняльну таблицю.

Зграя

Чайка Джонатан Лівінгстон

“Зграя, що чекала сніданку” (порівн. рос. переклад “Стая имени Завтрака”)

“далеко від усіх, далеко від рибальського човна і від берега, вправлявся в польоті самотній птах – чайка Джонатан Лівінгстон”

“тисячі чайок злетілися до човна, щоб вибороти собі якусь поживу”

“Чайки (…) ніколи не діють нерішуче і не зупиняються в польоті. Спинитися на льоту – це для чайки страшний сором, просто ганьба!”

“Джонатан Лівінгстон – який без тіні сорому знову й знову вигинав напружені крила, щоб летіти все повільніше, а потім спинитися на місці, – був незвичайним птахом”

“Більшість чайок не завдають собі клопоту, аби дізнатися щось про політ, – хіба що найнеобхідніше: як долетіти від берега до їжі та повернутися назад. Для більшості чайок головне – їжа, а не політ”

“А для цієї чайки політ був важливішим за їжу. Джонатан Лівінгстон над усе любив літати”

“любов’ю до польотів (…) не заживеш доброї слави серед птахів” “Навіть його власні батьки дивилися скоса на те, як Джонатан з ранку до вечора літає десь сам-один”

“Чому, Джоне, чому? – питала мати. – Чому ти не можеш поводитись, як усі? Оті низькі польоти – це забавка для пеліканів та альбатросів! Чому ти нічого не їси? Поглянь, синку, від тебе саме пір’‎я та кістки лишилися” “Бачиш, Джонатане, – мовив батько зовсім не сердито, – скоро зима. Рибальські човни будуть виходити в море нечасто, а риба, що зараз плаває мілко, піде вглиб. Коли вже ти хочеш чогось навчатись, то вчися краще, як здобувати їжу. Польоти – це дуже добре, та з них не проживеш. Не забувай, ти літаєш для того, щоб їсти”

“Ну то й що, мамо? Нехай пір’‎я та кістки. Я хочу знати, що можу робити в повітрі і чого не можу. Я хочу знати, оті все” “Кілька днів по тому він намагався поводитись, як інші чайки; так, він справді дуже старався, і галасував щосили, коли бився за їжу біля рибальських човнів, і пірнав за шматками риби та хлібними крихтами… Та все було марно. “Яка дурість, – подумав він нарешті – і рішуче кинув насилу здобутого анчоуса голодній старій чайці, що летіла слідом. – Весь цей час я міг би вчитися літати! Адже мені ще стільки треба вивчити!”

“Невдовзі Джонатан знов опинивсь у морі сам-один – голодний, щасливий, жадібний до знань. Він хотів знати все про швидкість польоту – і за тиждень дізнався про неї більше, ніж найшвидша чайка у світі”

Схарактеризуйте, спираючись на текст, мету Джонатана в опануванні техніки польоту. В чому полягає парадокс? Адже чайки від природи літають! Що й чому не задовольняє Джонатана?

– Доведіть, що, вгіравляючись у польотах, чайка Джонатан Лівінгстон прагне не тільки віртуозної майстерності, а й намагається зрозуміти межу своїх можливостей? Чому він не їсть?

– Яку роль у його тренуваннях відіграють висота й швидкість? Чи зупиняють його падіння? Про які риси вдачі Джонатана це говорить? Наведіть приклади з тексту й прокоментуйте їх.

– Завдяки чому Джонатан долає сходинку за сходинкою в досягненні поставленої мети? (Він не просто механічно виконує вправи, він – мисляча чайка! “Річ у тім – зрозумів він нарешті, коли вже був мокрий як хлющ, – річ у тім, що на великій швидкості слід тримати крила непорушно: можна махати крилами лише доти, поки швидкість не перевищує п’ятдесяти миль за годину”.)

– Чому, досягнувши поставленої цілі, чайка Джонатан Лівінстон не зупиняється, а ставить нову мету? Що важче переживає Джонатан – фізичний біль чи біль від поразки? Що найбільше заважало Джонатанові? (Страх, невпевненість у собі.)

– Доведіть, що кожна нова поразка Джонатана насправді є початком досягнення нової мети, нового пізнання. (“Короткі крила сокола!” “Недавні роздуми та обіцянки було забуто, ніби їх звіяв могутній стрімкий вітер. Але він не картав себе за те, що порушив слово. Ці клятви – для чайок, що згодні бути звичайними чайками. А той, хто хоч раз торкнувся вершини пізнання, не може зв’язувати себе такими обітницями”.)

– Поміркуйте, чому в мить свого тріумфу, досягнувши граничної швидкості для чайки (“двісті чотирнадцять миль за годину”), чайка Джонатан врізається в Зграю. З якою метою його приводить сюди автор? (“Це Прорив, це велика, вирішальна мить в історії Зграї, а для чайки на ім’я Джонатан – це початок нового життя”; “Джонатан став першою чайкою на землі, що опанувала фігурні польоти”; “Коли вони про це почують, – думав він про свій Прорив, – вони ж просто очманіють з радощів! Скільки цікавого в нас попереду! Не товктись на місці поміж рибальських човнів – а знати, нащо ти живеш у цім світі! Ми подолаємо свою неміч, ми станемо іншими – сильними, розумними! Ми будемо вільні! Ми навчимося літати!”; “Ми тисячу років животіли заради того, щоб шукати риб’ячі голови, але ж тепер нам справді є для чого жити – щоб учитися, відкривати нове, бути вільними! Дайте мені тільки спробувати, дозвольте показати вам, чого я навчився…”)

– Чому Зграя не зрозуміла прагнень і досягнень Джонатана? Чому на Великій Раді Зграї було прийняте рішення про вигнання чайки Джонатана? Чому за нього ніхто не заступився, навіть батьки? (“Настане день, Джонатане Лівінгстон, і ти зрозумієш, що легкодумство тебе занапастило. Життя – це незбагненна таємниця, і нам досить знати одне: ми вкинуті до цього світу, щоб їсти і лишатися живими, поки зможемо”, “Ти нам більш не брат, – нарешті промовили чайки одна по одній, а потім з поважним виглядом затулили собі вуха і повернулися до нього спинами”.)

– Яким було життя Джонатана Лівінгстона у вигнанні? Чому він полетів далі Далеких Скель, місця вигнання, призначеного Зграєю?

– Які нові знання й вміння він отримав? (“Сам він кожного дня робив усе нові та нові відкриття. Він дізнався, що, пірнаючи у стрімкому піке, може зловити рідкісну та смачну рибу, яка водиться на глибині десять футів; тепер йому були не потрібні рибальські човни і крихти черствого хліба. Він навчився спати в повітрі, навчився тримати курс уночі, коли вітер дме з берега, і долати сотні миль від зорі до зорі. Так само спокійно він долав туманну запону над морем і проривався до світлого чистого неба – у той час як усі чайки лишалися на землі, і гадки не маючи, що в небі над ними існує щось інше, крім туману й дощу. Він навчився мандрувати з сильним вітром у далекі краї і там ловити на обід смачних комашок. Те знання, яке він колись хотів відкрити всій Зграї, тепер було його єдиною розрадою; він навчився літати й не шкодував, що йому довелося сплатити за це таку ціну. Джонатан зрозумів, що тільки нудьга, страх і злість скорочують життя чайок; а сам він був вільним від цього тягаря й тому прожив довгий щасливий вік”)

– Що його найбільше занепокоїло? (“І єдине, що його смутило, – це не самотність, а те, що чайки відмовилися повірити в чарівну красу польоту, хоча їм варто було тільки відкрити очі, щоб її побачити”.)

IV. Узагальнення та систематизація вивченого на уроці.

Розкрийте сутність алегорії “Зграя – чайка Джонатан Лівінгстон”. (Натовп і творча особистість. Матеріальне й духовне. Обивательська філософія й філософія пізнання світу й власних можливостей, їх ролі для людини й суспільства.)

– Спробуйте на основі дослідженої частини тексту зробити висновок щодо символічного сенсу твору.

V. Домашнє завдання.

Прочитати 2 та 3 розділи повісті, виписати цитати для характеристики образа Джонатана Лівінгстона. Створити власну ілюстрацію до повісті*.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Річард Бах. Чайка Джонатан Лівінгстон. Сюжет твору Р. Баха як філософська метафора людського буття. Алегоричні образи повісті. Утілення прагнення до високої мети в образі чайки Джонатана