Реструктуризація зовнішнього боргу

Залежність економіки країни від іноземного капіталу вельми обгрунтована. Наявність інфляційних процесів, валютних ризиків, нестабільності в соціальній сфері держави – все це призводить до виникнення дефіциту бюджету, брак власного державного капіталу для покриття витрат. Звичайно ж, фінансові інститути країни, використовуючи різні важелі впливу на ситуацію, що склалася, можуть оптимізувати внутрішні джерела наповнення бюджету. Основним з них є система оподаткування, яка і забезпечує більшу частину надходжень до бюджету.

У разі, коли внутрішні джерела капіталу вичерпані, держава змушена звертатися за міжнародними позиками до кредитних і фінансових організацій. Подібні фінансові відносини носять довгостроковий характер і приносять вигоду обом сторонам угоди. Існують і об’єктивні ризики в залученні позикового капіталу державою, основний з яких – відсутність у держави можливості оплачувати зовнішні борги. У такому випадку може бути проведена реструктуризація зовнішнього боргу. З цією метою, державні органи звертаються з відповідною заявою до кредитору. У заяві зазначаються бажані умови реструктуризації і додаткові гарантії оплати боргу в разі затвердження програми реструктуризації.

Кредитор може повністю прийняти умови позичальника, частково прийняти їх, або відхилити. Найчастіше, кредитори йдуть на поступки перед позичальниками і зовнішній борг реструктуризується за стандартною схемою, яка включає в себе пролонгацію терміну кредитного договору і часткове списання суми відсотків по ньому. Такі умови влаштовують обидві сторони угоди, так як кредитору все-таки буде виплачений борг, а позичальник зможе уникнути великих фінансових втрат в майбутньому.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Реструктуризація зовнішнього боргу