Реституція: визначення

Реституція в перекладі з латині означає відновлення колишніх прав і переваг. У міжнародному праві цей термін використовується для визначення форми матеріального збитку, нанесеного незаконним нормативним актом. Цивільне право під реституцією має на увазі юридичні наслідки угоди, яка визнана недійсною в судовому порядку. При цьому якщо матеріальні цінності повернути неможливо, то сторона повинна компенсувати їх вартість грошима.

Особливості реституції в римському праві

Давні римляни першими почали використовувати реституцію для розірвання угод, які явно порушували права однієї або відразу обох сторін. Римське право передбачало для розірвання угоди кілька підстав:

    Заподіяння однієї зі сторін шкоди. Молодий вік одного з учасників. Дієздатність юні римляни здобували в чотирнадцять років. Але їх майно все одно знаходилося під контролем батьків до досягнення ними двадцятип’ятирічного віку. Тому угода, укладена юнаків в цей період, могла бути згодом анульованою через його недосвідченість. Якщо одна зі сторін угоди застосовувала насильство, погрози або залякування з метою схилити іншого учасника до укладення угоди. Використання обману або шахрайства при укладанні договору. Йдеться про свідоме обмані, до якого вдавалася одна зі сторін, щоб схилити іншу до укладення угоди.
Особливості реституції в сучасному цивільному праві

Особливості реституції в сучасному цивільному праві сьогоднішній день існує поняття одно – і двосторонньої реституції. Перша має місце в разі, якщо одна сторона має намір ввела іншу в оману. Якщо буде доведено використання обману або шахрайства, то винуватець повинен повернути своїй жертві всі цінності, придбані в результаті нечесної угоди.

Підставою для двосторонньої реституції виступають певні правопорушення. Причому найчастіше обидві сторони сумлінно виконують умови укладеного між ними угоди. Проте, угоду можна визнати недійсною, якщо були допущені такі порушення:

    Не було дотримано формальності щодо реєстрації договору; Представник сторони при укладенні угоди вийшов за межі наданих йому повноважень; Сторона не мала необхідної правоздатності для укладення договору.

Якщо має місце хоча б одна з вищевказаних обставин, то угода визнається недійсним і застосовується двостороння реституція.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Реституція: визначення