Реографія

Реографія – неінвазивний метод дослідження кровопостачання органів і тканин. Він заснований на реєстрації змін електричного опору тканин, обумовлених мінливих кровонаповненням: при збільшенні кровонаповнення опір знижується, а при зменшенні – зростає. Ці коливання електричного опору тканин реєструють спеціальним приладом – реографом у вигляді кривої – реограми.
Синхронно з реограмм реєструється ЕКГ для більш точного трактування тимчасових співвідношень. На реограмм розрізняють систолическую і діастолічну частини: перша обумовлена ​​серцевим викидом і збільшенням кровонаповнення, друга – венозним відтоком. При збільшенні кровонаповнення амплітуда кривої зростає.
За допомогою реографії можна вивчати кровонаповнення різних областей: легенів (реопульмонографію), кінцівок (реовазографія), судин мозку (реоенцефалографія) та ін. Вона дає можливість оцінити стан кровообігу в досліджуваних областях, судити про стан тонусу судин, їх прохідності. Визначаючи за допомогою реографії кровонаповнення тканин в систолу і діастолу, за спеціальними формулами можна розрахувати величину ударного об’єму крові (серцевого викиду).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Реографія