Рентгенологічне дослідження кишечника

Рентгенологічне дослідження тонкої кишки проводять після прийому хворим 200 мл водної суспензії сульфату барію, приготовленої з розрахунку 100 г сульфату барію на таку ж кількість води. Через 10-15 хвилин після прийому контрастне речовина починає надходити в худу кишку, а через 1-2 ч барій завись заповнює всі відділи тонкої кишки. У процесі дослідження через певні інтервали часу після прийому хворим сульфату барію (15, 30 хв, 1, 2 і 3 ч) виробляють серію рентгенівських знімків. Аналіз рентгенограм дозволяє оцінити рельєф слизової оболонки тонкої кишки і стан її моторної функції. Рентгенологічне дослідження тонкої кишки має цілий ряд недоліків, пов’язаних з тривалістю проходження барієвої суспензії по петлях тонкої кишки, проекційним накладенням петель тонкої кишки один на одного, значною променевим навантаженням.
Рентгенологічне дослідження товстої кишки також може проводитися після перорального прийому суспензії сульфату барію. При цьому через 4-5 години після прийому контрастної речовини спостерігається його надходження в сліпу кишку, а через 24 год відбувається заповнення всієї товстої кишки. У процесі дослідження вдається отримати орієнтовні уявлення про положення і розмірах товстої кишки, стані її моторики. В даний час пероральний метод дослідження товстої кишки застосовується рідше, оскільки він не дозволяє вивчити рельєф слизової оболонки товстої кишки. Крім того, одержувані при використанні даного методу результати значною мірою залежать і від стану перистальтики тонкої кишки.
Основним методом рентгенологічного дослідження товстої кишки в даний час є іригоскопія, при проведенні якої водну суспензію сульфату барію, приготовану з розрахунку 350-400 г сухої речовини на 1,5 л води, вводять в товсту кишку за допомогою клізми. Метод ирригоскопии дозволяє адекватно оцінити положення, форму і зміщуваність товстої кишки, стан її просвіту і вираженість гаустр, рельєф слизової оболонки і допомагає в діагностиці різних захворювань товстої кишки (запальних змін слизової оболонки, дивертикулів, доброякісних і злоякісних пухлин і ін.).
В окремих випадках (за показаннями) в діагностиці захворювань кишечника застосовують і інші рентгенологічні методи дослідження: рентгенокінематографію, рентгенотелевіденія, селективну ангіографію.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Рентгенологічне дослідження кишечника