Ренесанс і Бароко в українській літературі – Давня література
Вивчення художньої літератури нагадує послідовну – від епохи до епохи – мандрівку в часі. Епоха Середньовіччя в європейській і українській культурі поступилася Ренесансу, а за нею настала епоха Бароко. У чому ж полягають культурні й літературні особливості кожної з них? Знайти відповідь допоможе історичний контекст.
ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ
У середині XIV століття більша частина українських земель належала до Литовського князівства, а в XVI столітті ці землі опинились у складі польської держави – Речі Посполитої. На відміну від польського населення, яке сповідувало католицизм, українці переважно залишалися православними християнами.
В українській громаді відчутно зросла роль православних братств – релігійно-національних об’єднань, що діяли при церковних парафіях. Братства дбали про храми, влаштовували церковні урочистості, підтримували хворих і нужденних. Вони обстоювали національну самобутність, відкривали школи, друкарні, збирали бібліотеки.
За сприяння православного братства Іван Федоров, один із перших східнослов’янських книгодрукарів, відкрив у Львові свою друкарню. У 1574 році він видав Буквар та Апостол – перші в Україні друковані книжки.
Книгодрукування робило книжку дешевшою й доступнішою, залучаючи більше читачів. Активну діяльність розгорнула Острозька академія: у 1581 році з її друкарні вийшло у світ повне видання Біблії церковнослов’янською мовою.
Становище українців у Польщі ускладнилося після Берестейського церковного собору 1596 року. Частина українських єпископів дала згоду на об’єднання з католицькою церквою та прийняла зверхність Папи Римського. Прибічників унії стали називати греко-католиками. Інші православні єпископи засудили рішення Берестейського собору. Їх активно підтримали православні братства. Незгода в церкві супроводжувалась розвитком полемічної літератури.
Сторінка Букваря І. Федорова (1574)
Петро Могила (невідомий художник, початок XVII ст.)
XVII століття в українській історії стало доленосним. Піднесення національної самосвідомості знайшло вихід у національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького.
Помітно зросла роль Києва як загальноукраїнського культурного центру. Заходами архімандрита Києво-Печерської лаври Петра Могили було засновано колегію – освітній осередок, який із часом перетворився на академію. Ставши київським митрополитом, Петро Могила уславився як організатор книговидання, письменник і публіцист.
Серед найбільш відомих меценатів були представники козацької старшини. Окремо слід згадати гетьмана Івана Мазепу, який підтримував будівництво церков, сприяв розвитку освіти та книгодрукування.
Опрацьовуємо прочитане
1. За яких історичних обставин розвивалась українська культура в XVI столітті?
2. Якою була діяльність православних братств?
3. Коли в Україні з’явилися перші друковані книжки? Що це були за книжки?
4. Як наслідки Берестейського церковного собору позначилися на розвитку літератури?
5. Як вплинули на культурне життя події XVII століття?
6. Що ви знаєте про цей період в Україні з уроків історії та творів літератури, вивчених у попередніх класах?
РЕНЕСАНСНІ ЯВИЩА В УКРАЇНІ
Письменник Валерій Шевчук зауважив: “Так сталося, що культурне відродження… йшло на українських землях двома шляхами: з одного боку, відроджувалися традиції Київської Русі, а з другого, українська молодь, яка пройшла науку в Західній Європі, несла на рідну землю ідеї Ренесансу”.
Діячі Ренесансу орієнтувались на гуманістичні ідеали, прагнули до всебічного осмислення людської особистості. Ренесансне мистецтво відроджувало античний ідеал гармонійної, урівноваженої краси.
Європейські митці епохи Ренесансу часто зверталися до античної образності, а латинська мова була звичною для представників науки та культури. Деякі українські письменники теж сповідували ренесансні ідеали. Серед них були Юрій Дрогобич, Павло Русин із Кросна, Станіслав Оріховський, Себастіан Кльонович. Навіть пишучи латинською мовою, вони залишались патріотами, любили й уславлювали у своїх творах рідну землю.
Ренесанс – епоха в європейській культурі, що настала після Середньовіччя. Діячі Ренесансу прагнули відродити античний ідеал гармонійної краси.
У ренесансному ключі розвивалась полемічна публіцистика. Вона висвітлювала актуальні суспільні та церковні проблеми. Спадщина відомого полеміста Івана Вишенського цінна силою полемічної пристрасті, умінням яскраво й образно подати думку. Його особистість приваблювала щирим релігійним самозреченням, моральним максималізмом, почуттям патріотизму.
Опрацьовуємо прочитане
1. Що таке Ренесанс? Як ренесансні ідеї виявились в Україні?
2. Назвіть українських письменників Ренесансу. Якою мовою вони писали свої твори?
Виявляємо творчі здібності
3. Знайдіть у мережі Інтернет інформацію про одного з діячів українського Ренесансу.
– Юрій Дрогобич
– Станіслав Оріховський
– Павло Русин із Кросна
– Себастіан Кльонович
4. Напишіть есе про значення цієї особистості в становленні української культури.
Бароко – літературна й мистецька епоха, що прийшла на зміну Ренесансу.
ОСОБЛИВОСТІ БАРОКО
Бароко (від італійського barocco – дивний, примхливий) – література й мистецтво епохи у якій панували ідеї мінливості світу, декоративна пишність. Бароко виявляє здатність поєднувати непоєднуване, скажімо, наївну простоту й ускладненість. Утілюючи ідею марноти й непостійності світу, барокове мистецтво допускає зіткнення фантастики й реальності, поєднання античної і християнської символіки.
Поширення барокового словесного мистецтва припало на XVII-XVIII століття.
Коментар фахівця
Характерною ознакою його є надзвичайно гіпертрофований розвиток словесно-декоративного орнаменту: в художньому творі на перше місце висувається форма – вишукані, штучні метафори, несподівані порівняння, ефектні антитези. Запозичені у Ренесансу образи античної міфології та історії посідають видатне місце в реквізиті барочних форм. Засоби прикрашення мови, орнамент розбухають у добу Бароко надмірно; змістові надається другорядне значення. Мета мистецтва за часів Бароко – вразити читача, зацікавити його несподіваними стилістичними ефектами.
Сергій Маслов,
Відомий учений, знавець давньої літератури
Опрацьовуємо прочитане
1. Коли в Україні розвивалось бароко? Що це за явище?
2. Які риси барокової літератури виділяє С. Маслов?
3. Чим зацікавила вас барокова література?
БАРОКОВА ПОЕЗІЯ
Значну популярність у часи Бароко здобули фігурні вірші Івана Величковського. Фігурна поезія залучає можливості візуальних мистецтв: приміром, розташування рядків на сторінці могло мати вигляд певної фігури. Прихильники барокового віршування любили злагоджені вірші (паліндроми), у яких слова чи виділені літери можна було читати зліва направо й навпаки, від чого їхній зміст не мінявся. Писали також акровірші, у яких початкові літери кожного рядка, прочитані зверху вниз, складали назву, нерідко ім’я або прізвище автора, якесь слово чи навіть фразу. Чимало таких поезій Величковський подав у збірці “Млеко”. Серед них – акровірші, вірші-лабіринти, злагоджені вірші. Митець поєднав серйозні теми з формально-ігровими експериментами.
Інший поет барокової доби Семен Климовський використав фольклорні набутки. Зберігся його вірш “Їхав козак за Дунай”, який став відомою народною піснею. Автор розкрив поширену в народній поезії тему кохання. Його твір дуже нагадує народну лірику не лише тематично, а й за використанням художньої образності. Пісню Климовського переклали чеською, польською, англійською, італійською, французькою мовами. Найбільше пощастило німецькому варіанту пісні: її мелодію двічі обробляв славетний композитор Людвіг ван Бетховен.
Фігурний вірш Івана Величковського
Україна і світ
До пісні “Їхав козак за Дунай” звертався не лише Бетховен. Німецький композитор Й. Шнайдер обробив її для чоловічого хору, і це зробило твір дуже популярним у Європі. 1925 року в США англомовний варіант цієї пісні увійшов до складу популярної оперети “Song of the Flame”, яка йшла на сцені Нью-Йоркської опери 219 разів поспіль.
Опрацьовуємо прочитане
1. Що таке фігурні вірші? Назвіть різновиди таких віршів?
2. Хто був найвідомішим автором фігурної поезії?
3. Поміркуйте, чому вірш “їхав козак за Дунай” став народною піснею.
Виявляємо творчі здібності
4. Розгляньте фігурний вірш І. Величковського на ілюстрації. Прочитайте твори цього автора та зразки фігурних віршів XX ст. в електронному додатку на сайт interactive. ranok. com. ua. За зразком спробуйте написати свій фігурний вірш.
Готуємо проект
5. Підготуйте усну доповідь на тему “Пісня Семена Климовського та її популярність поза межами України”.
БАРОКОВА ПРОЗА
У бароковій літературі набула розвитку історично-мемуарна проза. Це розгорнуті оповіді у формі записок від імені автора про реальні події минулих часів. Найвидатнішим явищем історично-мемуарної прози вважаються козацькі літописи. Це не лише історичні, а й літературні пам’ятки. Названо їх так не випадково. По-перше, автори цих творів самі належали до козацької верстви. По-друге, основна увага літописців зосереджена на висвітленні провідної ролі козацтва в українському суспільно-політичному житті.
Літопис Самійла Величка
Як літературна пам’ятка найбільший інтерес становлять літописи Самовидця, Григорія Грабянки й Самійла Величка. Вони були завершені в перших десятиліттях XVIII століття. Провідна тема цих творів – зображення національно-визвольної війни 1648-1654 років. Українські автори подали також чимало цінної інформації про післявоєнні події. Літописи мають і літературне значення. Місцями їхній стиль образний, емоційний. Ці пам’ятки суттєво вплинули на характер розкриття історичних тем у новій українській літературі. Наприклад, Пантелеймон Куліш, автор історичного роману “Чорна рада”, використав у своїй роботі козацькі літописи.
Із літописами споріднена інша пам’ятка – “Історія русів”. Це політичний, публіцистичний і літературний твір, побудований на історичному матеріалі. Авторство цієї пам’ятки встановити не вдалося. Невідомий письменник ідеалізував козацтво та козацький демократизм. Він рішуче засудив загарбницьку політику Російської імперії. Твір захоплював читачів, живив інтерес до рідної історії. Деякі мотиви з “Історії русів” використав у своїй творчості геніальний поет і художник Тарас Шевченко.
Опрацьовуємо прочитане
1. Яку прозу називають історично-мемуарною?
2. Чому літописи XVII й XVIII століть дістали назву козацьких?
3. Назвіть найвідоміші козацькі літописи. Яка їхня провідна тема?
4. Чим привабили письменників ХІХ століття козацькі літописи й “Історія русів”?
5. Чим вони можуть бути цікавими для вас?
БАРОКОВА ДРАМАТУРГІЯ
На розвиток української драматургії XVII-XVIII століть значною мірою вплинула робота шкільних театрів. По школах було заведено влаштовувати вистави, що мали навчальне та виховне призначення. Звідси походить назва – шкільна драма.
Поряд зі шкільною драмою розвивався вертеп – пересувний ляльковий театр. Вистави показували в дерев’яній двоповерховій скриньці. Передній бік скриньки був відкритим для глядачів, а за задньою стінкою стояв вертепник – актор, який керував рухами ляльок, промовляв чи співав за кожну дійову особу.
На верхньому ярусі виставляли п’єси на євангельські сюжети, а на нижньому – вистави світського, переважно сатирично-гумористичного характеру.
Виконавці добирали до вертепного дійства народний музичний супровід, виконували фольклорні пісні. Під час канікул, на Різдвяні свята, студенти Київської академії мандрували по селах із вертепними виставами. У побутових сценках нижнього ярусу виступали типізовані персонажі: Запорожець, Селянин, Дід, Баба, Циган, Шляхтич, Шинкар, які представляли різні соціальні й національні групи тогочасної України. За їхньою участю розігрувались веселі анекдотичні історії, розраховані на широку аудиторію. Приміром, глузливо зображувався пихатий пан, жорстокий у поводженні з простими людьми. Він танцював, нахвалявся своєю хоробрістю, розповідав про перемоги над гайдамаками. Аж ось, ледь зачувши голос Запорожця, умить зникав, наляканий грізним супротивником.
Вертепна драма вплинула на українську літературу й театр. Її естетичний досвід використовували Іван Котляревський, Григорій Квітка-Основ’яненко, інші драматурги. Колоритні образи вертепників зустрічаються в художній прозі Миколи Гоголя.
Традиційний ляльковий вертеп
Україна і світ
До українського вертепу близька польська шопка, або “яселки”, – макет, який зображує внутрішній вигляд віфлеємської стайні в ніч, коли народився Ісус Христос. Однак український різдвяний театр має свої самобутні риси. Іван Франко вказував на такі його особливості: “Від польських “яселек” різниться наш вертеп двоповерховою архітектурою і розділом між сценами біблійними і побутовими… різниться і композицією тексту, котрий у нас і в побожній, і побутовій частині є твором оригінальним”. З України та Польщі вертепна драма прийшла до Білорусії. Тут різдвяний театр зветься “батлейка” (від назви міста Віфлеєма).
Опрацьовуємо прочитане
1. Яку драму називали шкільною?
2. Розкажіть про український вертеп (сюжет, виконавці, спосіб і час виконання, персонажі).
3. На які відмінності українського вертепу від польських “яселек” указує І. Франко? Про що вони свідчать?
4. Які письменники використали досвід вертепної драми у своїх творах?
5. Чим вас зацікавила вертепна вистава?
Досліджуємо самостійно
6. За додатковими джерелами дослідіть історію виникнення, розвиток і сучасне життя українського вертепу. Результати представте на уроці або шкільній конференції.
7. Знайдіть у віртуальній відеотеці на interactive. ranok. com. ua і подивіться відеозапис вертепної вистави, поставленої в сучасному українському селі. Як ви гадаєте, яких нових рис набуло сучасне вертепне дійство в порівнянні з бароковим?
(2 votes, average: 3.50 out of 5)